Найбажаніший дарунок — здоров’я

У змаганні за право приносити українцям дарунки на Новий рік Дід Мороз і Святий Миколай отримали однакову кількість голосів (по 11%) і поступилися коханим людям (35%). Практично не змінилася частка респондентів, які не зважають на особу того, хто робить приємні сюрпризи (27%). І вперше за чотири роки до 11% скоротилася кількість тих, хто взагалі не хоче отримувати подарунків. У регіональному розрізі на Діда Мороза частіше чекають у східних регіонах, а на Святого Миколая — у західних.

Хоча вже чотири роки поспіль новорічні вподобання українців не змінюються, але цього разу бажання отримати як подарунок здоров’я (71,5%) значно випередило прагнення мати «мир у країні» (39,5%) та лад у сім’ї і розуміння близьких (22%).

Ще одним наслідком епідемії та економічного спаду можна вважати й те, що цього разу прагнення просто отримати у подарунок гроші (22%) практично зрівнялося з хорошими стосунками в родині. Зросло і бажання отримати в новому році хорошу роботу (18%). Кожен десятий опитаний (10,5%) мріє про довге життя. Замикають десятку найбажаніших подарунків цікаві подорожі (8%), кохання (8%) та ліки (вакцини) від коронавірусу (5%), які випередили виграш у лотерею (3%).

Жінки частіше від чоловіків називають здоров’я найкращим подарунком (76% і 66% відповідно). Молодь, незалежно від статі, частіше мріє про хорошу роботу та кохання (29% і 16% опитаних віком 18—29 років відповідно). Від грошей та ладу в сім’ї не відмовляться респонденти зрілого віку (28%) і 26% опитаних віком 30—44. А для людей у поважному віці (60+) важливе здоров’я та успіхи ді-тей — 83,5% і 20% опитаних відповідно.

Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1440 грн (або 50,6 дол. США за курсом НБУ в грудні 2020-го). Торік було 1390 грн, але цьогорічний бюджет новорічного столу насправді менший, ніж торік, якщо перевести у тверду валюту (59,7 дол. США за курсом в грудні 2019-го). У 2018 році це було 1752 грн (62,8 дол. США за курсом у грудні 2018-го). Водночас до 16% зменшилася й частка опитаних, які відповіли, що у них на новорічний стіл нема грошей. У попередні роки таких було 23%.

Попри економічні негаразди та епідемію коронавірусу, більшість українців усе ж почувалася щасливою у 2020 році: 8,5% — дуже щасливими і 45,5% — переважно щасливими. Утім, це найнижчий рівень відчуття щастя, порівняно з 2017—2019 роками. З іншого боку, цьогоріч зафіксовано найвищу частку респондентів, які заявили, що почуваються переважно нещасними (29%) та зовсім нещасними (9%).

Наприкінці 2020 року, найпоширенішими почуттями, які відчувають українці, розмірковуючи про майбутнє країни, залишилися надія (43%), оптимізм (31%) і тривога (28%). Водночас, порівняння із результатами опитувань у попередні роки свідчить, що епідемія та економічна криза позначилися на думках про майбутнє.

Хоча почуття щодо майбутнього країни стали обережнішими, українці залишаються оптимістами, коли думають про особисті перспективи в наступному році. 21% вважає, що новий рік особисто для них буде кращим, а ще 62% сподіваються, що кращого буде більше, ніж гіршого. І це практично такий самий рівень, що й попереднього 2019-го.

Живі українські традиції

69% українців знають традиційні українські колядки та щедрівки: 36% опитаних заявили, що знають не менше трьох колядок і щедрівок, ще 32,5% —хоча б одну. Ще 18% респондентів відповіли, що чули і люблять слухати колядки і щедрівки, але не змогли їх пригадати, а 5% — хоч і не знають, але хотіли б їх вивчити. Не цікавлять колядки і щедрівки лише 8% опитаних. Менше відсотка не відповіли на запитання. Захоплення і знання українських обрядових, новорічних та різдвяних пісень об’єднує мешканців усіх регіонів України.

Коли соціологи запитали співвітчизників, хто з українських виконавців чи гуртів найкраще заспівав би «Щедрика», отримали такі відповіді. Першу сходинку з майже однаковим результатом — 19% — посіли Тіна Кароль та Дзідзьо. На другому місці — Олександр Пономарьов (10,5%). На третій сходинці опинилися три різні співачки: Джамала, Настя Каменських та Оля Полякова (по 8%).

Весела політика

Якби був вибір, чиє привітання дивитися у цю новорічну ніч, більшість (54%) все-таки обрала б виступ Президента України. Водночас 10% хотіли б почути теплі слова від лідера, якому довіряють, і так само 10% — від улюбленого артиста чи артистки. Цікаво, що привітання головного санітарного лікаря (2%) популярніше за привітання президента держави-агресорки Росії (1,5%). 16% взагалі не хотіли б бачити жодного привітання.

Напередодні Різдва ми пригадали дві історії, давню й новітню, і вирішили запитати думку співгромадян, з ким вони асоціюють два популярних образи.

Отже, у «Різдвяній історії» Чарльза Діккенса жорстокий скнара-багатій Скрудж щиро розкаявся у своїй поведінці й почав на Різдво нове життя, допомагаючи ближнім. Відповідаючи на запитання «Хто з перерахованих нижче найбагатших українців міг би у Різдво змінитися на краще?», 39% опитаних сказали, що ніхто, а 24% завагалися з відповіддю. Решта думок про здатність багатіїв чинити добро у різдвяну пору розділилися так: 19% респондентів назвали Рината Ахметова, 13% — Петра Порошенка, 9,5% — Ігоря Коломойського, 8,5% — Віктора Медведчука, 4% — Віктора Пінчука. Решта найбагатших співгромадян, швидше за все, взагалі не відомі українцям.

Далі, відповідаючи на запитання «Хто з іноземних лідерів найбільше підходить на роль Викрадача Різдва цього року?», 28% опитаних назвали Володимира Путіна, 8% — Дональда Трампа, 7% — Олександра Лукашенка, 6% — Джорджа Сороса і близько 3% — Кім Чен Ина і Сі Цзинпіня. 14% сказали, що нікого з перелічених не можна назвати викрадачем Різдва, а 29% — завагалися з відповіддю. Цікаво, що першість Путіна у ролі «викрадача Різдва» визнали в усіх регіонах України, крім Сходу: там він перше місце розділив із Дональдом Трампом і Джорджем Соросом.

Опитування, здійснене методом особистого інтерв’ю, проводилося в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Загалом було проведено 2004 таких інтерв’ю з респондентами, які проживають у 131 населеному пункті. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%. Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.