№ 101 (22219) середа 30 грудня 2020 року

З якими почуттями та думками українці проводжають старий і зустрічають Новий рік

81% українців планує зустріти Новий 2021 рік удома, в колі родини, і лише майже кожен десятий (9%) — у гостях у друзів або родичів. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) із 5 до 13 грудня.

Надії і тривоги

Порівняно із 2018 та 2019 роками, зауважують соціологи, дуже помітний вплив епідемії коронавірусу: майже на 14% зросла кількість респондентів, які зустрінуть Новий рік у родинному колі, і вдвічі зменшилася частка тих, хто піде в гості. Водночас кожна п’ята молода людина (або 23% від опитаних віком 18—29 років) планує святкувати в компанії. Серед опитаних віком 60+ новорічну ніч проведуть самі перед телевізором 7%, а 6% взагалі не святкуватимуть. Причому серед чоловіків більше (12,5%) тих, хто схильний святкувати у колі друзів і компанії, ніж серед жінок (6%). Загалом в опитаних майже зникло бажання проводити Новий рік у громадському закладі чи на публічному святкуванні.

Найпереконливіші перемоги — перемоги в битвах з невидимками. Вчора ворог був, сьогодні його нема. Втік, зник або убитий — нікого не цікавить. Генералам можна роздати ордени, солдатів — відправити по домівках. А головний герой — головнокомандувач невидимого фронту. Він автор усіх успіхів на фронті і в тилу. Завдяки йому мине зима і настане літо. Підніміть руку, хто сумнівається, що літо настане! Ніхто не підняв? Отож-бо.

Рейтинг, обмежений Майданом

У зв’язку з пандемією коронавірусу партійні уподобання на політичному полі України зміщені, а рейтинги політичних сил не дають уявлення про справжні настрої виборців. Однак після місцевих виборів визначилася і залишається на колишніх позиціях квадрига лідерів — президентська «Слуги народу», «Опозиційна платформа — За життя», «Європейська солідарність» і «Батьків-щина».

(Чому, воюючи за мову, не можна забувати про ювілей Лесі Українки)

Свого часу я дуже любив гостювати в Ялті. Друзі проживали неподалік від пам’ятника Лесі Українці, і ця обставина робила Ялту більш українською, теплою, рідною...

Пригадую, працівниця музею Світлана Кочерга ще в середині 1990-х, якраз у розгул «мєшковщини», сказала фразу, яка мені запам’-яталася: «Якщо Крим перейде до Росії, я тут не залишуся... Бо культурна політика відразу зміниться. Працюватиму на материковій Україні...» У 2014 році вона саме так і вчинила. Вірю, що Крим рано чи пізно повернеться, просто це аргумент на користь тези: люди, зброя та пам’ятники повинні перебувати в нерозривній, стабільній єдності.

Таке гасло сьогодні повторюють тисячі одеситів і жителів області, для яких «Чорноморські новини» стали невід’ємною частиною життя, другом сім’ї.

За сторічну (якщо бути точним, то 103-річну) історію газета виховала не одне покоління патріотів України. Наша думка полягає в тому, що якби «Чорноморку» читали наші можновладці, депутати всіх рівнів, урядовці, то, можливо, совісті у них було б більше, а життя наше — кращим.

Пенсійний фонд не має боргів перед акціонерним товариством «Укрпошта», наголосила міністерка соціальної політики Марина Лазебна в інтерв’ю «Радіо «Свобода» 24 грудня, прокоментувавши таким чином заяву очільника підприємства Ігоря Смілянського про те, що через заборгованість перед поштарями вони можуть відмовитися доставляти пенсії з 1 січня.

«Боргу Пенсійного фонду перед «Укрпоштою», яка виконує свою соціальну місію з доставки пенсій у тих селищах і селах, де люди не мають іншого способу отримати її, у нас нема. Є тарифи, за якими ми платимо «Укрпошті» за кожну доставлену пенсію. І, повірте мені, це не дуже малі гроші. Тому я вважаю, що так заявляти неправильно. Якщо є якісь фінансові ситуації, проблеми в АТ «Укрпошта», то їх треба вирішувати не за рахунок пенсіонерів. У нас справді є більше трьох мільйонів пенсіонерів, які отримують пенсії через поштарів», — зазначила Марина Лазебна.

У січні 2021 року українців чекає 12 днів відпочинку — десять вихідних і два святкові.

Новий рік, 1 січня, припадає на п’ятницю й офі-ційно є неробочим днем. Відтак матимемо триденний вікенд — 1, 2 та 3 січня.

(Закінчення. Початок у номері за 24-26 грудня)

Сергій ТЕЛЕШУН, доктор політичних наук, професор, директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування, завідувач кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії державного управління при Президентові України:

— За останніх два-три роки змінилася парадигма ієрархії публічних інтересів в Україні.

Пам’ятаєте, ще кілька років тому на першому місці була війна, на другому — бідність і так далі. На сьогодні — увага! — називаються десакралізація, деградація соціальної безпеки громадян та ефективності держави. Тобто на сьогодні система управління більш міфологізована, ніж ідеологізована. Більшість громадян не розуміє свого місця в цій системі. Втрачений баланс сервісної відповідальності громадянина перед державою і держави — перед громадянином.

Наприкінці листопада в Ананьєві урочисто відкрили першу в Україні меморіальну дошку легендарному українському богатиреві, на якій викарбувано: «На цьому місці знаходився будинок спортклубу, в якому у 1920 році працював тренером з вільної боротьби шестиразовий чемпіон світу Іван Максимович Піддубний».

Ініціював цю знакову подію директор Історико-художнього музею імені Євгена Столиці (філія Одеського художнього музею) Олександр Шхалахов. Необхідні кошти на виготовлення пам’ятної дошки люб’язно пожертвувала уродженка Ананьєва, депутатка Київської міської ради Алла Шлапак.

Краєзнавець Олександр Шхалахов розповів, що український професійний борець, атлет та артист цирку, шестиразовий чемпіон світу, кавалер французького ордена Почесного легіону Іван Піддубний був вихідцем з бідної української родини, але завдяки своїй карколомній спортивній кар’єрі звичайний портовий вантажник для цілого світу став символом потуги, сили й незламності українського характеру.

Народився майбутній богатир 8 жовтня 1871 року в родині спадкового козака Максима Піддубного в селі Красенівці, поблизу Золотоноші, на Полтавщині (сучасна Черкаська область). Прапрадід Івана в 1708-у під Полтавою спільно з козаками Іракліївського куреня лицарства Низового під проводом кошового отамана Костя Гордієнка та козацьким військом гетьмана Івана Мазепи воював проти Московії за суверенну Україну.

Нещодавно в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася презентація колективної монографії «Нариси з історії освоєння Південної України — XV-XVIII ст.» (Київ: К.І.С., 2020). Її видання ініційоване Українським інститутом національної пам’яті.

Дослідження висвітлюють різни аспекти історії поселень Південної України в період XV—XVIII ст. і сприяють переосмисленню минулого наших степових просторів завдяки науковим пошукам істориків В. Грибовського, С. Чирука, Б. Черкаса, В. Брехуненка, Т. Гончарука, В. Полторака, О. Середи, О. Репана, І. Синяка та П. Бойка.

Дорогі друзі!

Щиро вітаю з Новим роком і світлим Різдвом Христовим!

Рік, що минає, був чи не найтяжчим за всі роки незалежності України.

І перш ніж вітати, хочу від усього серця подякувати, сказати щирі слова вдячності українським лікарям, які рятували наші життя, вчителям, що вчили дітей навіть в умовах карантинних обмежень, волонтерам, українським воїнам, котрі боронять нашу землю від ворога, підприємцям, що не дають країні звалитися в економічну прірву… Дякую всім небайдужим, усім щирим, усім хоробрим, усім вам — найкращим у цілому світі!

Недавньої листопадової пори в багатьох на устах були події Майдану, багато говорилося про Революцію Гідности. Ми згадували героїв Небесної Сотні, а разом з ними — героїв сучасної російсько-української війни. Не сміємо забувати про ті події, про наших співвітчизників, завдячуючи яким живемо у вільній країні, і в нашім домі досі не розпаношились захланні зайди. Певна річ, у плин життя вплетено різні нотки — і сумні, трагедійні, коли країна переживала серйозні випробування, й веселі та радісні. А вже які ми є, кожен зі своєю пам’яттю і своїми думками, така й держава наша.

Цієї, недавньої ще, осені до спогадів про ті не надто віддалені від нас у часі тривожні дні та роздумів про нинішні вибоїсті шляхи миру долучився сучасний український плакат. Цілу виставку своїх робіт під назвою «(Не) замість зброї» привіз зі столиці художник Микола Гончаров (на знімку). А розмістилася вона у виставковій залі Історико-краєзнавчого музею, що по вул. Ланжеронівській.

21 січня у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбудеться захист дисертації на тему «Перекладацький метод Святослава Караванського».

Пошукувачка на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук Ірина Каширіна виконала цю роботу на кафедрі теорії та практики перекладу Запорізького національного університету під керівництвом знаного науковця в галузі перекладу, доцента КНУ Віталія Радчука.

Обіцялкін

Обіцяв багато
і казав: «Віднині
будете зі мною
вільні та щасливі!».
 
Говорив, що буде
дбати про людину,
до грудей притисне
кожну сиротину.

Подумав раптом: а як же я (та й уся Україна!) жив без Грушевського, Куліша, Костомарова, Єфремова, Донцова, без сотень письменників, знищених по воркутах, сандормохах, мордовіях за цих сто років?! У цьому і є причина недолугості багатьох наших людей. Голодомором Духу назвав я оце подонне імперське нищення нашої культури.

Як я вивчав чи дізнавався про наших патріотів, про боротьбу за незалежність? Я брав до рук книжки совєцьких авторів, де вони критикували Грушевського, Винниченка, Бандеру, Донцова, Караванського і всіх наших пророків, наших святих людей. Починав читати і, читаючи, виписував до зошита їхні думки, назви журналів та газет, які виходили за залізною завісою, назви організацій, університетів, видавництв, створених українцями у Канаді, США, Німеччині тощо...

Очікування

Ошукали всіх нас, ошукали,
Вже й не знаю, до кого іти…
Тільки когось до влади пускали,
Той товче вже наш шлях до біди.
 
Де ви, славні сини України?
Чом до влади приходять чужі?
Коли хату свою від руїни
Звільнять вдалі, славетні мужі?

Якщо ти
любиш Україну…

Спортсмени люблять Україну
І тут, й далеко десь. Вони — орли!
Підкорюють нові вершини —
І скрізь наш прапор
гордо майорить!

Любов до рідної країни
Примножує таланти молоді.
Ростуть нових будинків стіни —
Є кадри будівничих золоті!

Реєстрація для участі у пробному ЗНО-2021 розпочнеться 5 січня і триватиме до 19 січня включно, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.

Залежно від регіону вартість складання одного тесту пробного ЗНО становитиме від 195 грн до 255 грн (в Одеському регіональному ЦОЯО — 225 грн). Такий розкид пов’язаний з особливостями організації пробного ЗНО, зокрема з вартістю друку й доставки матеріалів у тому чи тому регіоні, прогнозованою кількістю тестувань тощо, відзначили в УЦОЯО.

2 січня — 180 років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського (1841—1902), українського культурно-освітнього діяча та етнографа

Одним «із ліпших знавців українського народного життя» вважав Іван Франко Тадея Рильського, про якого видатний поет Максим Рильський написав: «Гордість наповнює серце при думці, що я син того Тадея».