Правила гри без правил

Глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 4 листопада в інтерв’ю на ТРК «Україна-24» прямо заявив, що президент зобов’язаний перезавантажити Верховну Раду, якщо виникне системне нерозуміння між Зеленським і його власною фракцією. Арахамія перевиборів ВР не боїться, і цьому, ймовірно, можна вірити. Але про більшість «зелених» у парламенті цього не скажеш. Якщо за півтора року ці люди не протоптали доріжку до олігархів або самі не навчилися масштабно красти, шанси переобратися до Верховної Ради у них мінімальні.

Тобто ми маємо справу з класичним випадком шантажу парламентаріїв з боку глави держави: робіть те, що скажу, або опинитеся «на вулиці». Такий шантаж застосовувався в Росії в середині 1990-х, але Єльцин діяв з позиції сили в умовах президентської республіки. А в Україні парламентсько-президентська республіка і повноваження Зеленського обмежені. Крім того, для розпуску парламенту потрібні підстави, прописані в Конституції.

У день інавгурації, 19 травня 2019 року, президент, щоправда, знехтував підставами. І на це закрили очі. Конституційний Суд України, очікуючи від нової влади нагород і подарунків, сказав, що з розпуском ВР восьмого скликання все правильно. Нагород, однак, не дочекалися. І навіть навпаки. Судді, в тому числі судді Конституційного Суду, опинилися під загрозою розслідувань у рамках масштабної боротьби з корупцією.

Як судді КС захистили від розслідувань себе та інших хабарників і грабіжників держави, коли визнали неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиві відомості в електронних деклараціях посадових осіб, — відомо. Але невідомо, що в такому випадку робити. Визнати, що боротьба з корупцією зазнала невдачі, для Зеленського означає заявити про крах обіцянок, завдяки яким його обрали. Розігнати Конституційний Суд — означає не тільки порушити Основний Закон, але зазіхнути на поділ влади і дискредитувати себе в очах демократичної Європи, куди Україна прагне. Або не прагне, але намагається запевнити в цьому зарубіжних політиків. У шахах ситуація, коли будь-який хід веде до поразки, називається цугцвангом. Єдиний вихід для того, хто програє, — з гідністю покласти на дошку свого короля.

Але на Банковій тепер у шахи не грають. Там грають в «чапаєва» або перевертають дошку. Фігури, зрозуміло, летять на всі боки. Їх важко зібрати з підлоги. Законопроєкт Зеленського про звільнення суддів КС №4288 зустрів у ВР загальний опір. І системне нерозуміння частини прихильників президента. Чим закінчиться нерозуміння — скоро дізнаємося.

Америка стане великою і передбачуваною

Головний шоумен Сполучених Штатів Дональд Трамп зараз (огляд написаний 5 листопада) близький до поразки на президентських виборах. Добровільно з політичної сцени він іти не збирається і, слід очікувати, до дня інавгурації, що має відбутися  20 січня 2021 року, боротиметься  у виборчих комісіях і в судах різних рівнів, доводячи, що перемогу у нього вкрали.

У США величезна сцена виборчого шоу розділена на півсотню малих. У кожному штаті схожі правила гри, але є і відмінності. У кожному зі штатів голосують за вибірників, які потім обирають главу держави. Кількість вибірників від кожного штату різна. На даний момент тих, хто проголосує за демократа Джозефа Байдена, обрано вже 264. Тих, хто проголосує за республіканця Дональда Трампа, — 213. Для перемоги майбутньому президенту необхідні 270 голосів.

Не перевантажуючи читачів деталями про виборчу кампанію в США, скажу, що з підрахунком голосів там набагато більше порядку, ніж в Україні. У нас для оголошення офіційних результатів місцевих виборів знадобилося майже десять днів. Там у більшості штатів у звичайних обставинах з підрахунком голосів справляються за день. Однак цього року обставини незвичайні. У хід підрахунків втрутився коронавірус. Більшість виборців проголосувала достроково. Не на виборчих дільницях, а поштою.

Законодавство, як Штатів, так і Федеральне, такий спосіб волевиявлення дозволяє і не вважає незвичайним. Але Дональд Трамп, передчуваючи, мабуть, поразку, задовго до виборів намагався результати голосувань поштою визнати сумнівними. Тепер же через суди (знаючи попередні результати голосувань) він хоче перешкодити продовженню підрахунку голосів у конвертах. Але навіть якщо підрахунок припиниться, поразка Трампа очевидна. За нього проголосували на три з половиною мільйони виборців менше, ніж за Байдена.

Схоже, що на виборах до Палати Представників Конгресу США демократи також отримають перевагу, а на довиборах до Сенату республіканці якщо й збережуть більшість, то вона буде мінімальною. Єдиною надією переможених «трам-пістів» залишається Верховний Суд Сполучених Штатів, де консерваторів більшість. Але цей суд втрутиться у виборчу кампанію тільки в тому разі, якщо інші способи вирішити спір суперників виявляться безрезультатними.

Якщо Джозеф Байден завоює Білий дім, як у внутрішній, так і в зовнішній політиці наймогут-нішої країни на Землі відбудуться зміни. Говорити, які саме, зараз зарано. Але правила шоу-бізнесу з ризиками і словесними феєрверками покинуть вашингтонські кабінети. Повернеться звичайна бюрократія. Нудна, прогнозована і безпечна. Саме така, до якої люди звикли.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.