№ 80 (22198) субота 17 жовтня 2020 року

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня»

щодо небезпек, пов’язаних із реалізацією приватного проєкту Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»

3 вересня у газеті «День» було опубліковано Звернення українських євреїв до громадянського суспільства в Україні (цей текст подаємо на 3-й стор. — «ЧН»). Підписанти листа звертали увагу української громадськості на небезпеки, пов’язані з реалізацією приватного проєкту Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ). Як стверджують автори звернення, «цей проєкт запропоновано та фінансується російськими мільярдерами». Тому є небезпека, що він «стане потужним знаряддям російської пропаганди».

Після виборів 2019 року здавалося, що сучасна українська політика досягла дна. Але через півтора року, як сказав би сатирик Єжи Лец, знизу постукали. Стукіт застряє у вухах і не дає зосередитися. Останнім часом він пов’язаний з ініціативою щодо проведення всеукраїнського опитування.

Гірший за звичайного президента
тільки президент з ініціативою

Хто напоумив Володимира Олександровича виступити з подібною ініціативою, навряд чи стане відомо. Як і автор репризи з відомою грою на роялі, ця людина зоставатиметься в тіні, щоб уникнути ганьби. Ганьба впаде на виконавця. Чи хоче автор «опитування» дискредитувати Президента України? Чи хоче принизити саму Україну? Не відомо. Після історії з «вагнерівцями» стало зрозумілим, що в Офісі президента є люди, здатні на все. Зрозуміло навіть, дивлячись з Лондона, де глава британської розвідки МІ-6 під час недавньої зустрічі із Зеленським, за чутками, попередив нашого президента про загрози, які виходять від президентського оточення.

Після тривалого перебування на міжнародній виставці в Італії в Одеський музей західного і східного мистецтва повернулися «Євангеліст Лука» і «Євангеліст Матвій» — твори видатного голландського живописця XVII століття, яскравого представника епохи бароко Франса Гальса. Цей великий виставковий проєкт проходив у Мілані, в Палаццо Реале, із 7 лютого з продовженням до кінця вересня і мав назву «Жорж де Латур. Європа світла».

Мабуть, люди старшого покоління добре па-м’ятають чи не перший радянський трилер «Повернення святого Луки» — про викрадення однієї з картин Франса Гальса під час виставки в Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. Пушкіна у Москві. Це сталося у 1965 році, а детектив — художня версія цієї кримінальної історії — знятий у 1971-у режисером А. Бобровським. Завдяки цьому фільму картина Гальса стала відомою масовому глядачеві. Йшлося саме про раритет із зібрання Одеського музею західного і східного мистецтва, який цьогоріч здійснив благополучну подорож до Європи.

Про унікальність колекції нашого музею та згадані роботи Франса Гальса ми розмовляємо з в.о. директора закладу Ігорем ПОРОНИКОМ.

Здається, що «всеукраїнське опитування» — це взагалі якийсь експромт, який не має під собою серйозної методологічної та змістовної бази, як кажуть академічні фахівці. Питання про суміщення виборів і всенародних опитувань дуже складне, і в різних країнах вирішується по-різному. Десь це заборонено. Наскільки це правомірно у нас — на це питання повинні відповісти юристи, оскільки є підозри, що всякого роду опитування можуть вплинути на результати виборів. Так свою думку про опитування, яке ініціював президент, висловив заступник директора Інституту соціології Євген ГОЛОВАХА в інтерв’ю для ZN.UA.

Але навіть якщо юристи, продовжує він, нічого поганого в цьому не знайдуть, то, думаю, перш ніж виходити з таким гучним оголошенням, слід було б проконсультуватися з соціологами, як з професіоналами в цій галузі.

25 жовтня в Україні відбудеться справжній референдум. Референдум, на якому люди висловлять своє ставлення до політики нинішньої влади. І цим референдумом стануть місцеві вибори, на цьому акцентувала голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко у своєму дописі на Facebook.

«Новина про намір президента провести в день голосування ще й якесь «опитування» застала мене на Черкащині, серед людей. Тут його відірваність від реальних проблем особливо помітна. У самий розпал пандемії, коли ситуація стає критичною і в лікарнях уже не залишається вільних місць, коли бідність людей досягла критичної межі й валиться економіка, президент займається відвертою маячнею та оголошує якесь «потєшне» опитування людей на дільницях у день виборів! «Опитування», яке не передбачене жодним законом, не матиме ніяких правових наслідків і довіри від людей», — обурилася Юлія Тимошенко.

Соціологічна група «Рейтинг» напередодні Дня захисника України опитала громадян щодо їхнього ставлення до цього свята, а заодно про те, чи вважають себе патріотами і чи готові захищати Вітчизну.

Як засвідчили результати, 85% респондентів сказали, що так, вони є патріотами своєї країни, і лише 12% — дали протилежну відповідь. Патріотично налаштованих громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни та відносно більше серед старших респондентів.

На виборах до обласної ради, які відбудуться наступної неділі, 25 жовтня, Одещина (з урахуванням нового адміністративно-територіального устрою) поділена на 10 виборчих округів.

Відповідно до постанови Одеської обласної терито-ріальної виборчої комісії, виборчі округи сформовані в таких межах:

Наступної неділі, 25 жовтня, в Україні відбудуться місцеві вибори. Обиратимемо сільських, селищних і міських голів, депутатів до Одеської обласної, семи районних, а також міських, селищних та сільських рад об’єднаних територіальних громад (загалом 91 рада ОТГ, і, до речі, для багатьох населених пунктів Одещини це будуть перші вибори в громадах).

Центральна виборча комісія України оприлюднила роз’яснення щодо правильності заповнення виборчих бюлетенів (а цьогоріч є суттєві відмінності від звичної для нас процедури) і порядку проведення голосування.

Десять багатонаціональних сіл південно-східної частини Одеської області (історичний Буджак, відомий також як Південна Бессарабія) об’єдналися для проведення гастрономічного етно-фестивалю, презентувавши цей проєкт 15 жовтня на ютуб-каналі «Budjak Fest».

Болгари, гагаузи, молдовани, росіяни й українці, які мешкають навколо найбільшого українського озера Ялпуг, зберегли власні традиції і водночас збагатилися від міжетнічних контактів між собою. Фестиваль продемонструє хитросплетіння рецептів та мелодій, які зібралися на берегах Ялпуга зі всього світу.

Уже через тиждень вся країна піде на місцеві вибори. За даними останніх соціологічних опитувань, українці мають дуже багато проблем у своїх громадах. Серед основних — охорона здоров’я, безробіття, освіта, дороги й тротуари, корупція. Завдяки реформі децентралізації вирішення більшості цих проблем тепер є відповідальністю органів місцевого самоврядування.

Депутатів місцевих рад обиратимуть на різних рівнях. Їх кількість прямо залежить від кількості виборців, зареєстрованих у відповідних адміністративних одиницях. Загалом на Одещині громадяни сформують 99 місцевих рад: обласну, сім районних та 91 раду територіальних громад.

У Болградському районі відбувся Google camp, під час якого, місцеві експерти нанесли на онлайн-карту багато нових туристичних об’єктів.

Партнером цього кемпу виступила громадська організація Odessa_wow, яка зараз працює над проєктом розвитку культурно-креативних просторів на території Болградського та Савранського районів.

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті. Автори звернення висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», ініційованим та фінансованим російськими мільярдерами, як таким, що має стати зброєю для російської пропаганди у її прагненні дискредитувати нашу державу в світі.

Люди, які вже підтримали це звернення, не дуже сподіваються на розуміння та допомогу з боку нинішньої влади, тому воно спрямоване до українського громадянського суспільства, яке є надійнішим чинником цивілізованого майбутнього України.

На пошанування медиків і військових Національний банк України 12 жовтня ввів в обіг пам’ятну монету «Передова».

Як зазначається у повідомленні НБУ, ця нумізматична новинка присвячена медикам і військовим, а в їхніх героїчних образах і представникам інших професій — за відданість справі, сміливість і професіоналізм. Під час пандемії, в умовах боротьби України за територіальну цілісність країни у кожного своя передова та своя лінія фронту, і тільки докладаючи спільних зусиль, можна перемогти.

Минулої неділі країна відзначила День художника: нині це вже 22-а річниця цього фахового свята.

Одеські мистці розпочали празникування ще в п’ятницю. У виставковій залі по вул. Торговій, 2 того дня відкрився великий, уже традиційний, святковий вернісаж числом півтори сотні щонайкращих, на думку авторів, робіт – серед них справді чимало достойних високого мистецтва творів.

Минулої суботи, 11жовтня, Одеса приєдналася до всеукраїнської мистецької акції «Узори Олени Пчілки».

Слід зазначити, що в умовах пандемії, ця, без сумніву, значуща подія не могла бути масовою, аби не наразити людей на можливість інфікування короновірусом. Тож саме з цієї причини пройшла вона камерно, у сімейному колі майстринь-вишивальниць, зосереджених на самій роботі, на процесі вивчення та відтворення прекрасних історичних стародавніх зразків синьо-червоної вишивки Новоград-Волинського повіту, нитки якої, немов духовний місток з тонкого мережива, з’єднують минуле, сьогодення й майбутнє нашої країни — країни справжніх митців, майстрів своєї справи. Бо ж народна творчість — це той фантастичний майданчик, який здатен згуртувати усіх українців. Незалежно від їхніх політичних чи релігійних уподобань, адже коріння народу — одне! Нам потрібно це завжди пам’я-тати і навчати цьому нашу молодь.

Саме молоді вишивальниці прийшли того дня до музею «Степова Україна», аби долучитися до прекрасної толоки — вшанування давніх народних традицій та налагодження культурних зв’язків між містами всіх регіонів нашої Батьківщини.

    Кінь, шаблюка, вітер в полі
    і ніхто не здолає козацької волі!
    Українське народне прислів’я.

 А чого його шукати, коли він завжди сам чекав на нас, і ми йшли до нього, як ходять у дитинстві до приятеля, без якихось там запрошень, у гості?! Він жив у старій дуплястій вербі біля такої ж старої-престарої криниці на краю степу, яка, не знаю вже, яким чином, підживлювала свою нерозлучну подругу, що росла коло неї зо двісті, якщо не більше, років. Люди називали ту криницю «бесарабською», може, за суттю, а може, за легендою. Отак удвох («там криниця, де вербиця») і зістарилися.

Вітер завжди чекав на нас, вовтузився у тому величезному дуплі, шарудів сухим торішнім листям, яке наносив собі під боки. Ми підходили до бездонного дупла, плескали долонями по стовбуру, аговкали, запрошуючи його погратися з нами у хованки серед верболозу, а потім, перегнувшись через стару вапняну цямрину, заглядали у стару «бесарабку» й гукати на кшталт: «Вітре! Ти там?», щоб у відповідь із глибини висохлої криниці почути його ствердне гудіння, а потім сміятися разом з ним і разом же бігти до річки.

Однією з центральних подій Днів відкритих дверей в ОННБ стало давно очікуване оголошення переможців конкурсу читацьких відгуків «Замовте слово про книгу», який стартував у серпні й цьогоріч присвячувався Всеукраїнському дню бібліотек.

Нагадаємо, цей конкурс започаткований ще у 2012-у як складова виставки-форуму «Українська книга на Одещині». За його умовами, учасники підготували рецензії на кращі новодруки, що побачили світ в Україні. Результати конкурсу оголосила заступник генерального директора з наукової роботи та інформатизації бібліотеки Ліна Арюпіна. Дипломи переможців отримали: за перше місце Олена Шпак (ПНПУ ім. К.Д. Ушинського), за друге — Вікторія Каназірська (ОНУ ім. І.І. Мечникова) і Наталія Мандра (Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ), за тре-тє — Олеся Олійник (ПНПУ ім. К.Д. Ушинського), Анна Безродна (ОДУВС) та Олеся Рябошап-ка (ОНУ ім. І.І. Мечникова).

Підвищена втомлюваність, артрит, депресія, порушення кровообігу, випадіння волосся — ці хворобливі стани ніби й різняться між собою, але один з вирішальних чинників їх виникнення — нестача піридоксину, або вітаміну В6. Так-от, одним з багатих джерел натурального піридоксину є соняшникове насіння.

У наш час, коли збільшилися нервові навантаження та стреси, потреба у цих чудодійних зернятках істотно зросла: вони забезпечують рівномірне постачання клітин глюкозою, що дає організму енергію, заспокоюють нервову систему, сприяють оптимістичному настрою. Крім того, через вади сучасного харчування (вироби з очищеного зерна, солодощі, смажені чи швидкого приготування продукти) людство потерпає від нестачі піридоксину, що є причиною поганого засвоєння їжі, яка стає баластом, і так званих хвороб порушеного обміну речовин.

14 жовтня минулого року, на Покрову Пресвятої Богородиці, українська культура зазнала величезної непоправної втрати — відійшов у вічність Великий Українець Володимир Панченко, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», заслужений діяч науки і техніки України, літературознавець, літературний критик і письменник, автор багатьох статей, монографій, підручників з літературної та історичної тематики, народний депутат Верховної Ради I скликання (1990—1994), член Українського ПЕН-клубу та Ініціативної групи «Першого грудня».

Мені випало велике щастя бути знайомим з Володимиром Євгеновичем, слухати його розповіді, зустрічатися і листуватися з ним. Думаю, що таких щасливців, як я, залишилися сотні, і кожен може додати якийсь неповторний штрих до його портрета. Звісно, є певне коло близьких друзів, колег і побратимів, з якими він спілкувався досить часто впродовж багатьох років і десятиліть, кому і як пощастило. Сподіваюся, що протягом найближчих років усі ми, хто знав Володимира Панченка, більше чи менше, виконаємо свій обов’язок перед ним і, поки самі ще живі, напишемо спогади про нього. З огляду на те, що його життя пройшло в трьох містах — Одесі, Кіровограді (Кропивницькому) і Києві, то це мають бути три книжки споминів його знайомих і шанувальників із цих трьох міст. І, звісно, має бути ще й четверта — мешканців його рідного села Демидівки на Одещині, де він виріс і де починався його життєвий і творчий шлях. Хотілося б також, щоб в усіх цих місцях були створені бодай невеличкі музеї Володимира Панченка.

Учені встановили зв’язок між здоров’ям людини і поверхом, на якому вона постійно мешкає. Чим вищий поверх, тим гірше працює імунна система, що провокує різні захворювання.

До яких же проблем зі здоров’ям потрібно бути готовими мешканцям тих чи інших поверхів?