№ 67 (22185) субота 29 серпня 2020 року

Між великим і малим: чи на часі Україні сперечатися щодо герба?

Верховна Рада щойно оголосила конкурс «на кращий ескіз великого Державного Герба України». Це не вперше, до речі. А навіщо він потрібен, великий герб?

Згідно з постановою, уряд до жовтня повинен утворити організаційний комітет, розробити і затвердити відповідні положення, а також вирішити питання щодо фінансового й матеріально-технічного забезпечення організації та проведення конкурсу. Переможець має бути визначений до 1 грудня.

Якщо поглянути на цифри, то можна сказати, що чи не найуспішнішим починанням епохи Незалежності стала релігія. Якщо подивитися на неї як на ринок духовних послуг, ми побачимо просто колосальне зростання цього сегмента, підкріплене колосальною ж конкуренцією.

Принаймні кількісні показники змушують говорити про справжній вибух релігійності, пристрасний духовний пошук, куди з головою занурилася країна в момент, коли звичні і, як здавалося, майже непорушні духовно-ідеологічні орієнтири несподівано впали.

Cерпень 2020-го. Одеса. «Сільпо».

— Вітаю вас! Є картка «Власний рахунок»? — звертається до мене касирка.

— Добрий вечір! Ні, картки нема, — відповідаю.

— Желаєтє оформіть?

Напередодні Дня Державного прапора і 29-ї річниці проголошення Незалежности України у галереї на Торговій, другу свою святкову виставку відкрили одеські художники.

Одеська організація Національної спілки художників України — єдиний, мабуть-таки, творчий осередок міста, у якому — попри всю строкатість, творчі уподобання та світоглядні позиції її членства — плекається українська національна ідея. Для цього, виявляється, не треба аж надто багато. Достатньо кількох авторитетних, відданих, талановитих — безперечно, людей, котрі несхибно тримають цей рівень, цю, сказати б, ватерлінію україноцентризму, патріотизму, при цьому підтримуючи та заохочуючи до творчого самовираження.

Багато що міняється і в нашій державі, й у світі, але незмінною залишається одна з головних рис українців — гумор, який допомагає пройти крізь усі випробування.

Я катаю дітей на саморобному пасажирському велосипеді у парках і на майданах Одеси, ну і, звісно, спілкуюся з ними. Часом такого начуєшся!..

Нинішні білоруські події вчать, що навіть народ, який перебуває у зовсім безнадійному стані, за сприятливого збігу обставин може раптово випростатись. У нього ще багато проблем, але й імпульс отримано потужний. Освічені білоруси (ледь не чверть нації проживає в столиці) довели, що здатні «перестрибувати» через певні етапи. Раніше за білоруську мову сміливців в автозаки кидали — і ніхто особливо й не захищав. Тепер же активна більшість готова повернутися обличчям до мови предків.

Добре, що білоруський спротив так і не вийшов за рамки мирного протесту. Що вони не руйнують пам’ятники радянської доби. Але навіть за нинішніх умов фіксую у соцмережах велику кількість есемесок і листів з України, де наші «ватні» мудрагелі підказують білорусам: не бунтуйте, а цінуйте той позитив, який мали. А ще радять покаятися перед «бацькою». А що було б, якби протестувальники діяли радикальніше?..

Ратифікація кабального кредитного меморандуму — це зрада національних інтересів, — вважає народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко.

Українська незалежність — це добробут українських громадян, гідний рівень життя, приїзд українців звідусіль, життя тут і праця на благо України, але жоден законопроєкт, винесений на порядок денний позачергового засідання парламенту, з цими питаннями не пов’язаний, наголосив політик під час виступу у Верховній Раді.

Сім книжок довкола фокусної теми 27-го BookForum

Цьогоріч головний культурний фестиваль країни ставить (не)прості питання, що стосуються кожного і кожної з нас. Фокус-тема 27-го BookForum — «Перепис населення: знати, хто ми є». Пропонуємо підбірку із семи (не) випадкових книжок, які можна читати до фестивалю, аби «бути у темі».

Вузький коридор

У видавництві «Наш формат» вийшла друком книжка «Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи». Автори світового бестселера «Чому нації занепадають» цього разу дають відповідь на питання, чим є свобода і чому одним суспільствам вдається її досягнути, а іншим — ні.

У Кодимському районі відроджують чумацьку історію Шпакового шляху, створюючи однойменний культурно-туристичний маршрут

У рамках партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Офісу розвитку малого і середнього підприємництва при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Кодимщині стрімко облаштовує свої локації проєкт «Шпаків шлях».

Учасники ініціативи розробляють власне сам культурний маршрут, відтворюють прадавні події чумацької минувшини, традиції й побут тутешніх селян, організовують онлайн-ярмарок місцевих майстрів-умільців та виробників, долучаються до знімання фільму про туристичну привабливість краю.

В Одеській районній територіальній виборчій комісії виявили зникнення двох постанов, які стосувалися формування сільських та селищних територіальних комісій. Цю інформацію Громадській мережі «Опора» підтвердили в районній ТВК.

24 серпня відбулося засідання Одеської районної ТВК, на якому серед інших розглядалося питання про утворення та формування складу сільських, селищних ТВК Одеського району. Голова комісії оголосила керівний склад та поставила на голосування проєкт постанови про утворення складу сільських, селищних ТВК. Під час обговорення цього питання четверо членів комісії висловили свою незгоду з розподілом керівних посад, оскільки в жодній із 17 ТВК не було обрано до керівного складу представників партії «Слуга на-роду».