№ 61 (22179) четвер 6 серпня 2020 року

Сьогодні, 6 серпня, стартує XXI Всеукраїнський форум «Українська книга на Одещині». Цьогоріч через карантин, який унеможливив проведення форму в його традиційний час, він влився у програму XXIV міжнародного книжкового фестивалю «Зелена хвиля».

«Метою заходу, — наголошують його організатори, — є сприяння реалізації прав громадян на користування культурними досягненнями, промоція книги та читання, кращих зразків української та світової літератури, створення сприятливих умов для розвитку книговидавничої справи в Україні, утвердження та популяризація державної мови, підтримка регіональної культурної політики, молодих прозаїків, поетів та митців, сприяння поповненню бібліотек сучасною вітчизняною книжковою продукцією».

Пастка, у яку потрапили наші захисники 13 липня (ми обіцяли розповісти на сторінках «ЧН» про цю трагедію, але з різних причин тільки зараз повертаємося до неї), криє у собі стільки загроз і підтекстів, що варта уваги й розголосу.

Тож пропонуємо вашій, шановні читачі, розвідку наших колег-партнерів з «Укрінформу» про методи і засоби, які застосовує агресор, ведучи війну проти України на українській землі.

Важливе документальне відкриття із життєпису Всеволода Змієнка

Завдяки цілому грону науковців та громадських активістів останніми десятиліттями повернено зі штучного забуття багато видатних українських історичних постатей.

Частково вдалося увічнити ці постаті шляхом присвоєння їхніх імен назвам вулиць українських міст, хоча часто далеко не в такому обсязі та не у центральних районах, як на це вони, безперечно, заслуговують. Зокрема, в Одесі існує скромний провулок, названий на честь видатної історичної особи — Всеволода Змієнка, людини, що займає особливе місце у пантеоні українських діячів нашого міста. Йдеться про постать вояка, фахового офіцера, який виявив свою мужність уже під час першого свого бойового досвіду на полях Першої світової війни, а в 1920—1930-х роках належав до провідних діячів української еміграції у Польщі, очолював українську антикомуністичну розвідку.

Особливу славу В. Змієнку приніс ювілейний 1920 рік. Тоді, у серпні 1920-го, Шоста січова стрілецька дивізія армії Української Народної Республіки під командуванням В. Змієнка та його друга, бойового побратима Марка Безручка, у союзі з польською армією, зупинила комуністичні орди С. Будьонного під Замостям. Сьогодні ці події посідають вагоме місце в національній пам’яті польського народу, бо є частиною так званого «Дива на Віслі», коли більшовицька армія була відкинута і, таким чином, Леніну не вдалося реалізувати свої марення про «всесвітню революцію», що, безумовно, докорінно змінило історію Європи та решти світу. Ці події містять у собі великий потенціал для сучасного українсько-польського союзництва в умовах загрозливих викликів для наших народів з північного сходу. Але й нині слід усвідомлювати всю правдивість написаних В. Змієнком на початку 1920-х слів на основі свіжих тоді ран: «союз між державами не укладається заради гарних очей, або задля симпатії, лише на підставі реальних відносин та економічних вигод».

Згадав 1 серпня 1972 року. 19 травня обласний суд, суддя Коваленко, вирочив нам строк: Ніні Строкатій-Караванській — 4 роки, мені — 5 з половиною. Це вже минуло два місяці і десять днів. Душа уже обезболіла. Звикла до строку. Сидимо по камерах і чекаємо відправки до таборів. Мене повезуть до Кучиного, № 36. Ніну — до жіночого. Вімперія-вампірія дотримувалася гендерної політики: є табори для чоловіків, є і для жінок.

Й ось зранку до мене завітав чудовий, погідний, привітний, красивий, щойно народжений хлопчик — Серпень...

Цьогоріч виші зможуть прийняти майже на 6% більше бакалаврів на бюджет, ніж торік, повідомляє прес-служба МОН.

У 2020 році державне замовлення за освітнім ступенем «бакалавр» загалом по Україні складає 84,6 тисячі місць (у тому числі за денною формою — 77,6 тисячі), що на 5,9% більше, ніж у 2019-у, а за ступенем «магістр» на основі повної загальної середньої освіти — 6,04 тисячі місць (магістри медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування).

«Цього року 12 дітей з Одещини здобули найвищу оцінку під час незалежного оці-нювання. Вже у юному віці вони довели, що наполегливість приносить результат», — зазначив голова облдержадміністрації Максим Куций під час зустрічі з учасниками ЗНО, які набрали максимальні бали з обраних предметів.

Керівник ОДА поспілкувався з юнками та юнаками, розпитав, чим вони цікавляться, яку професію планують обрати, до яких вишів вступати.

За січень-червень суб’єкти господарювання Одеської області, які обрали спрощену систему оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 1,1 млрд грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року ця сума збільшилася на 105 млн грн, або на 10,7 відсотка.

Із загальної суми сплати питому вагу складають кошти, сплачені фізичними особами-підприємцями — 780,3 млн грн, що на 12,4% перевищує сплату першого півріччя 2019-го. Юридичні особи III групи з початку 2020-го сплатили 179,9 млн грн єдиного податку, а це на 6,1% більше, ніж за цей же період торік. А «спрощенці» IV групи — сільськогосподарські товаровиробники — за той же період сплатили 121,2 млн грн, що на 7,5% більше відповідного періоду минулого року.

Навколо «Мінська» склалася ситуація, коли, схоже, дехто зацікавлений, щоби поставити перемовини на паузу

Призначення 86-річного Леоніда Кравчука замість 81-річного Леоніда Кучми керівником української делегації в ТКГ на мінських перемовинах, звісно, Україну заскочило. Втім, наші міжнародні партнери про це дипломатично промовчали. Але, схоже, й у нас уже б забули цей яскравий факт, якби Леонід Макарович сам про себе наполегливо не нагадував. І це лише на перший погляд складається враження, ніби йдеться про якийсь «абсурдистський рекорд» з гаслом: «Старіше! Ще старіше!». Бо, насправді, цю подію треба розглядати в комплексі. Зокрема, з листом Дмитра Козака, куратора «українського напрямку», заступника глави адміністрації Путіна, в якому він пропонує ліквідувати інститут радників «нормандського формату». І з реакцією на цей лист у Києві та Москві.

А ще — на міжнародні обставини, які складаються навколо «Мінська» незалежно від нього. Як виявляється, не таке вже й принципове значення має особа того, хто ТКГ очолює з українського боку.

Юлія Тимошенко ініціює створення спеціальної парламентської місії, яка зможе прокласти реальний шлях до миру. Про це лідерка «Батьківщини» заявила на пресконференції в Києві.

«На жаль, некомпетентність, хаос, відсутність дипломатичного досвіду, відсутність чіткої патріотичної позиції президента Зеленського і його оточення призвели до того, що Україна не бореться за встановлення миру, за відновлення своєї територіальної цілісності», — зазначила Юлія Тимошенко.

Як голова громадського об’єднання «Бойки Одещини» я причетний до тих чи інших подій на території області, в тому числі виборів у місцеві органи самоврядування.

Від острова Зміїний до Кодимського району знаю (принаймні, думаю, що знаю) вподобання виборців до тієї чи іншої політичної сили. Як то кажуть, досві-ду мені не позичати. І при розвиненому соціалізмі, і при недорозвиненому капіталізмі працював на кері-вних посадах і в державних органах, і в органах місцевого самоврядування: голова сільської та районної рад, перший секретар райкому партії, представник президента в районі та голова РДА, директор Державного архіву області. Тож що таке агітація — не тільки уявляю, а й розуміюся на цій справі…

На маю думку, українську делегацію у Тристоронній контактній групі міг би очолювати грамотний професіонал військової справи Анатолій Степанович Гриценко, котрий не допустив би таких промахів, які допустили попередники на цьому посту.

Як можна було згодитися не посилати наші дрони для розвідки та розповсюдження листівок на окуповані території? Це ж не бойові дрони, і ми маємо право спілкуватися з громадянами нашої країни. А зоставити наших захисників без розвідки — це просто зрада нашої армії і країни, як і не відповідати на постріли ворогів.

Про прадавню і незвичайну криницю в Каїрах (про неї «ЧН» писали 27 липня), про народні традиції, легенди, пов’язані з нею, а також про бажання місцевої громади, образно кажучи, вдихнути в неї нове життя нещодавно повідала активна й небайдужа жителька цього села Неля Чорнобиль.

Порушена жінкою проблема нині стосується практично кожного населеного пункту Лиманського району, а, мабуть, і всієї області. Бо теперішній стан криниць — то наш біль і тривога наша.

Зазначимо, що зацікавленість гагаузьким народом як об’єктом наукових досліджень збігається у часі з так званими «відлигами» у політичному житті. Скажімо, в період «хрущовської відлиги» в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова з’явилися вчені, що займалися болгаристикою і гагаузознавством. Серед них – Анатолій Діомидович Бачинський, який написав кілька оригінальних статей, що торкаються історії болгар та гагаузів. Він був також одним з авторів тому «Одеська область» в «Історії міст і сіл УРСР», де, зокрема, відображена історія гагаузьких сіл нашого краю. Однак слід визнати, що етнічна культура гагаузів по суті залишалася поза увагою і в таких дослідженнях.

На філологічному факультеті Одеського університету проблематикою болгарської та гагаузької топоніміки займався Ю.О. Карпенко. Але Юрій Олександрович, в основному, цікавився болгарською топонімією, хоча в наукових працях прямо або безпосередньо торкався і гагаузької. Так, у статті «Топонімія болгарських сіл Одеської області (питання топонімічної взаємодії мов)» він писав: «Болгарська топонімія Одеської області простежується у глибину історії недалеко — тільки до кінця ХVІІІ  — початку XIX ст., тому що раніше болгар на цій території не було. За цією межею з’являється доболгарський топонімічний шар, — шар турецько-татарський... Майже всі болгарські села з’явились на місці колишніх татарських (ногайських) поселень, що цілком збезлюдніли до 1807 р. У заснуванні цих сіл, що переважно зосереджені у колишній Південній Бессарабії, так званому Буджаку, разом із болгарами (та гагаузами. — В.Б.) брали участь українці, молдавани та росіяни».

На ранок 5 серпня в Україні зафіксовано новий антирекорд: за добу виявлено аж 1271 випадок інфікування COVID-19. Найбільше — на Львівщині (156), у Києві (150), на Харківщині (146) та Івано-Франківщині (127). Нових випадків зараження коронавірусною інфекцією не виявлено лише у Кіровоградській області.

За ту ж добу в країні зафіксували 24 летальних випадки. Одужали 914 пацієнтів.

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..
Тарас ШЕВЧЕНКО.

Скільки не промовляю ці рядки великого Поета про рідне слово, кожного разу ще більше потверджуюся в тому, як багато воно значить для українців, котрі хочуть ними бути до самого свого вирію. Можливо, тому, що написані ті рядки так просто, аж до сліз: «Ну що б, здавалося… Слова та голос... А серце б’ється…». А головне — як довірливо, щиро і чисто, неначе у рідній білохаті. Тому й бережу в своїй пам’яті ці дивовижно прості Шевченкові слова, що змушують частіше битися серце від їх живильної сили, яка останнім часом не дає спокою тим, хто спить і бачить у ній «глобальну катастрофу» — українізацію українцями української України. Думаю, читач не сприйме це громіздке словосполучення за тавтологію, як мовну не-охайність автора. Навпаки, хочу затримати вашу увагу на сказаному, щоб нагадати про відповідальність українців за втрату національних пріоритетів, а їх ми втрачаємо чи не щодня, що неминуче приведе нас до малоросійства, якщо й надалі мовчки ковтатимемо паскудні заяви про те, що, мовляв, «укранізуємо Україну».

Та хай їм грець, не будемо про них, «наших воріженьків» — поговоримо про силу українського слова, якого вони, як чорт ладану, бояться.

Така могутня властивість впливу рідного українського слова, висловлена Тарасом Шевченком, генетично сягає праоснов мови і пов’язана з художністю, образністю, витоки яких — у прадавніх уявленнях первісної доби. Передусім — це образне слово, яке в давнину займало важливе місце в обрядовості. «Озвученню» обрядодії надавалося магічного значення, яке переймало на себе цю обрядову магію. Бо «з Богом не можна говорити звичайною буденною мовою, — писав митрополіт Іларіон (Іван Огієнко), аналізуючи рядки великого Поета, — він тієї мови не розуміє і не послухає. Треба знати Божу мову, й її, власне, знали волхви… Поет — це також волхв, жрець, бо знає Божу волю й уміє по-божому говорити».

В Україні стартувала ініціатива дружньої підтримки та інформування людей, що опинилися на самоті.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Українська волонтерська служба (УВС) запустили проєкт «Мій телефонний друг», щоб підтримати тих, хто в умовах карантинних обмежень залишився відрізаним від світу, ба навіть спілкування. Волонтери, здебільшого молодь, телефонуватимуть самотнім людям літнього віку, людям з інвалідні-стю, багатодітним батькам, щоб поділитися корисною інформацією та підтримати у нелегкій ситуації.

Із 1 серпня набула чинності постанова Кабінету міністрів від 22 липня №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з якою адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня.

Залежно від епідеміологічної ситуації всі регіони поділені на кілька зон: «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону».

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів за підтримки Google Україна створюють колекцію цифрових панорам національних природних парків.

Відтепер кожен може здійснити віртуальні подорожі унікальними природними куточками країни і в деталях розглянути їх неповторну красу.

2 серпня біля села Приморське Кілійського району відбувся перший чемпіонат Одещини з кайт-флаїнґу, у якому взяли участь 25 спортсменів із чотирьох районів області та Одеси.

В умовах адаптивного карантину змагання проходило без глядачів, а виступи самих спортсменів були максимально розведені у часі для уникнення скупчення.

У рамках програми з контролю за контейнерними перевезеннями прикордонники Південного регіонального управління ДПС України у взаємодії з СБУ, прокуратурою та митницею у морському порту «Південний» затримали велику партію кокаїну.

Наркотик виявили у контейнері з бананами, який прибув з Еквадору. Кокаїн, розфасований у 47 брикетах, був прихований у вентиляційних люках. Кожен брикет мав своє фірмове маркування у вигляді літер та цифр, що вказує на його приналежність до певного наркосиндикату. Орієнтовна вартість вилученого «елітного» наркотику вагою 56,4 кг на «чорному» ринку може перевищувати 200 мільйонів гривень.