Переглядів: 448

Колоритна й гостинна Одещина

Після Херсонщини (див. «ЧН» за 16 липня) учасники престуру президентського проєкту «Мандруй Україною» подорожували нашою Одещиною. За два дні побували у відомих і не зовсім, багатолюдних і цілковито «диких» для відпочинку місцях.

Завдяки «Міжнародним авіалініям України» всього за годину дісталися з Києва до Одеси. Привітавшись з вечірнім причорноморським містом, уранці разом з журналістами провідних національних телеканалів, головою Державного агентства розвитку туризму Мар’яною Олеськів і представниками Одеської ОДА вирушили знайомитися з цим колоритним краєм.

Перша зупинка — бринзарня у Приморському Кілійського району. До речі, вона входить до маршруту «Дороги вина та смаку Української Бессарабії». Господарі — учасники руху slow food («повільна їжа»), який був заснований в Італії як противага фаст-фуду. Мета slow food — популяризація місцевих страв та використання екологічно чистих сільських продуктів.

У бринзарні дотримуються традицій. Туристів тут пригощають стравами за рецептами липованської, молдовської та болгарської кухонь. У невеличкій майстерні виготовляють особливу — бессарабську — бринзу з козячого молока. Місцеві господині експериментують з рецептурою: додають у сир трави й овочі, замочують бринзу у вині, готують з неї пасту. Бринза — це головний інгредієнт у різноманітних салатах, використовують її також як начинку для випічки.

У бринзарні можна не тільки смачно поїсти, а й гарно відпочити в екоготелі, подивитися місцеву ферму та зробити цікаві фото на сіннику. Сезон відпочинку тут триває з травня по вересень.

Наступне місце призначення — унікальне місто Вилкове. Унікальне — це не перебільшення. Цей маленький, але надзвичайно мальовничий населений пункт розташований у дельті Дунаю, де ріка впадає в Чорне море. Цю місцевість ще називають Українською Венецією. Хоча тутешній люд таких порівнянь не любить.

Стара частина Вилкового розташована на воді. Замість доріг тут канали, а замість автомобілів — човни. Кожна родина має по два-три таких плавзасоби. І хоча вилківці дедалі частіше обирають моторки, на воді можна зустріти й звичайні човни. Пересуваються на них стоячи, відштовхуючись від дна та берегів довгим веслом, схожим на жердину, яке називають бабайкою. Нею вправно орудують не лише чоловіки, а й жінки.

Більшість населення містечка — старовіри-липовани. Вони гостинно приймають туристів, яким набридли гамірні готелі та пляжі. Сюди їдуть ті, хто хоче тиші й спокою. А для рибалок і любителів риби Вилкове — справжній клондайк. Місцеві канали багаті на сазана, білугу, оселедця, сома, судака, пеленгаса, білого амура, товстолобика. Візитівка цього краю — дунайський оселедець, або, як його ще називають, дунайка.

Люди тут привітні й завжди раді гостям: запросять до столу за старовинним липованським звичаєм, почастують рибною юшкою, місцевим вином «Новак» та полуницею, яку збирають мало не цілий рік. Для тих, хто занудьгував, — прогулянки на каяках, сап-дошках і навіть квадроциклах.

Свій багатокілометровий шлях велична ріка Дунай закінчує на Нульовому кілометрі. Від побаченої краси можна й справді «обнулитися» та енергетично підзарядится.

Одещина — різноманітна. Тож кожен відпочивальник знайде тут місця до душі й на свій гаманець. На Чорноморському узбережжі є безліч невеликих поселень, які полюбилися українцям та іноземцям. Серед них і Санжійка з її крутими схилами, неймовірними краєвидами, з довгими піщаними пляжами та чистим морем. Тут нема гучних барів і розваг. Санжійка — ідеальне місце для «дикого» відпочинку. Село популярне серед тих, хто цінує свободу й екстрим. Тут можна насолоджуватися купанням у морі, засмагати, ходити в походи та гуляти глинистими берегами. Хоча сімейні пари з дітьми — теж часті відвідувачі Санжійки. Зупинитися гості можуть у приватному секторі, невеличких готелях та базах відпочинку.

Майже за 40 кілометрів від Одеси активно приймає гостей Грибівка. Село розташоване вздовж моря. Тут великий вибір готелів, закладів харчування та розваг.

І все ж лідером серед відпочивальників залишається Затока — найрозвиненіше й найбільше курортне селище на чорноморському узбережжі Одеської області, завдовжки близько 18 кілометрів. Тут є місця і для веселих компаній, і для спокійного сімейного відпочинку. Цінова політика — різноманітна, але дедалі частіше можна знайти готелі та пляжі, які мають так званий пляжний «Оскар» — Блакитний прапор. Його отримують лише найкращі. Цей екологічний сертифікат видають, спираючись на 32 критерії, серед яких — якість води, екологічний менеджмент, безпека та рівень послуг.

Але не тільки пляжами приваблює гостей Одещина. Серед цікавинок для шанувальників нашої минувшини — Аккерманська фортеця, що розташована за 70 кілометрів від Одеси і є історичним центром Білгорода-Дністровського. Місто століттями залишалося важливим оборонним і політичним осередком. Особливість споруди в тому, що вона зведена на скелі. З північного боку — Дністровський лиман, з інших трьох — фортецю оперізує рів. Зв’язок з містом здійснювався підйомним мостом через Кілійську браму. Тепер це головний вхід. З висоти замок схожий на багатокутник з вежами по кутах. Площа території — понад дев’ять гектарів, вона розділена на чотири двори. Перший двір — Цивільний — був забудований одноповерховими будинками й слугував містянам притулком під час нападу ворога. У другому — Гарнізонному — дислокувалися війська. Серце фортеці — цитадель, або Генуезький замок, у якому розташовувався командний пункт. Загальна протяжність стін — понад два кілометри, а їхня товщина сягає п’яти метрів. Нині збереглися 26 із 34 фортечних башт. Одна з них — Дівоча — оповита легендами. Та розкривати секрети не будемо. Мотивуємо вас самих поїхати, все подивитися й почути. Ці красоти варті уваги.

Наприкінці нашого дводенного туру посеред розкішних одеських виноградників піднімаємо келихи прохолодного ігристого за нашу вдалу, за насичену красою та цікавинками подорож. Де, як не в найсучаснішій українській виноробні «Шабо», можна послухати про винну культуру, навчитися правильно дегустувати й дізнатися, з чим краще смакувати шляхетні напої. У спеціально обладнаних залах є й так звані винні сейфи. Тут зберігаються фамільні колекції. Це єдиний в Україні культурний центр, який об’єднує діюче високотехнологічне підприємство, стародавні винні підвали, дегустаційний зал, експозиції сучасного скульптурного та архітектурного мистецтва, а також унікальний Музей вина і виноробства.

Щоб відкрити нові, невідомі широкому загалу куточки Одещини, вікенду, звісно, замало. Тож надихайтеся нашим досвідом, вирушайте в подорожі та діліться своїми враженнями не тільки від Одещини, а й від інших місць України. І не забувайте позначати побачені місця хештегом #МандруйУкраїною, щоб якомога більше людей дізналися, що Україна — красива та гостинна для туристів. А ми вирушаємо далі. На нас чекає Львівщина, і ми обов’язково поділимося з вами враженнями про цей край.

Джерело: https://www.president.gov.ua.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net