№ 49 (22167) четвер 25 червня 2020 року

Парадолюбіє і пародієдійство

Учора, 24 червня 2020 року, Москва багатьма своїми телеканалами показувала людям черговий прояв «побєдобєсія»: «великий та не дуже кремлівський стратег», скликавши своїх прихильників до своєї столиці з не дуже великої кількості держав, своїм же рішенням, своєю оцінкою «правильних» чи «неправильних» урядів і країн, за своїм наказом рухав Червоною площею (чи така вона вже й за змістом слова?) колони військовиків і своїм же повелінням обласкував орденами або й правами на подальше владарювання у краях Московії чи їй підлеглих, хоч і таких віддалених, як, скажімо, Абхазія чи Південна Осетія (не так давно історично одрубані від своїх родових гнізд-об’єднань, подібно до відколотих від Молдови — Придністров’я, від України — Криму та відтягуваних уже впродовж шести років частин Донецької і Луганської областей…).

Отже ж, сама Москва самим Путіним (мовлено й устами його найперших помічників-пропагандистів Пєскова та Соловйова) навіть не припускала можливої участі у т. зв. параді перемоги «будь-яких самозванців типу США або, не дай Боже, Великої Британії». Так само й України. Той же Пєсков пояснював: Україна не є учасницею СНД (?) і жодного разу не виявляла бажання розділити радість від святкування перемоги. Й уточнював: відзначати цей день можуть тільки ті, що радіють. А ті, наприклад, Україна, хто не радіє, а, навпаки, сумує, що у Другій світовій війні втратила понад 9 мільйонів синів і дочок, спадкоємцями перемоги не є…

Гай-гай, стратеги-безсоромці!

А ви додайте до тих 9 мільйонів ще півтора-два мільйони репресованих (знищених у в’язницях, вивезених і замордованих у ГУЛАГах після «визволення» західних областей України (вересень 1939-го) і до втечі радянських військ від наступаючих німецьких частин (1941-й)!

Президент України переконаний, що нема про що сперечатися у питанні «чиєю» була Друга світова.

«На жаль, та війна й досі породжує багато суперечок у суспільстві. Суперечок про те, чи вона була «своєю», чи «чужою». Гадаю, нам нема про що сперечатися. Та війна так чи інакше зачепила кожну україн-ську родину. Вона дала нам гіркий досвід втрати і досвід подвигу, що надихає», — зазначив Володимир Зеленський у Facebook.

Маленькі діти, щоб сховатися, просто закривають очі, вважаючи. що їх так не видно. Таке враження, що сьогодні наша громада впала в дитинство, адже коронавірус, який забрав життя більше тисячі українців, нікуди не втік, суттєво не послабив своїх згубних позицій, це ми поводимося так, ніби все вже позаду й можна розслабитися.

Президент навідався до кав’ярні без маски, Верховна Рада працює з неприкритими обличчями, хоча дехто з народних обранців з оголошенням карантину приходив на засідання навіть у захисних костюмах з окулярами. І з них сміялися.

Шану переможцям і данину пам’яті загиблим у Другій світовій війні весь світ віддав ще понад місяць тому, на початку травня, коли сповнилося 75 років з дня Перемоги. У Росії, відомій своєю акцентуацією на подіях середини минулого століття, пішли своїм шляхом — парад Перемоги через коронавірус перенесли на 24 червня. І хоча вірус не відступив (у РФ продовжують щодня фіксувати близько 8 тисяч нових випадків захворювання), кремлівське керівництво не відмовилося від свого задуму потішити его однієї людини.

Російське «Мы за ценой не постоим» зразка 2020 року — це, за даними росЗМІ, 14 тисяч солдатів та офі-церів, 225 одиниць військової техніки, а також розрахунки з 19 країн світу на Красній площі та 55 літаків і 20 вертольотів у небі над Москвою. При цьому навіть не схильне до сентиментів керівництво РФ радило росіянам спостерігати за цим дійством по телевізору.

Звернення до Президента та прем’єр-міністра з приводу повеней у Західній Україні

В Україну прийшла біда. Західні регіони потерпають від повеней. Дощі та зливи, які не припиняються багато днів, розмили дамби й дороги, річки повиходили з берегів, поруйнували будинки, позаливали поля, городи й кладовища. На жаль, уже маємо кілька людських жертв. Синоптики прогнозують, що найближчими днями погода не зміниться, а відповідно — ситуація ще більше ускладниться.

У 2008 році, коли я була прем’єр-міністром, західним областям довелося зазнати схожого удару стихії. Тоді пережили повінь, одну з най-більших у новітній історії регіону. Ми організували оперативний штаб допомоги постраждалим, визначили першочергові завдання, сформували пріоритетні напрямки подолання наслідків негоди.

 Нещодавно побачила світ чергова книжка літературно-художніх нарисів про вчених літературознавчої та мовознавчої шкіл Одеси, письменників, випускників філологічного факультету ОНУ ім. І.І. Меч-никова «Береги нашої пам’яті» (Одеса, «Чорномор’я», 2020) авторства кандидатки філологічних наук, доцентки Любові Ісаєнко.

Світлої пам’яті відомий літературознавець, професор, також випускник ОНУ, Володимир Панченко, відгукуючись на роботу Любо-ві Миколаївни над цим виданням, написав: «Я дуже шаную працю Л.М. Ісаєнко. Адже вона слугує такій соціально значимій місії, як збереження пам’яті, пошанування гідних, увага й повага до окремо взятого життя тих, хто присвятив себе науці, слову, мистецтву. Ця книга наближуватиме до нас обличчя тих, хто був і є невід’ємною часткою Одеси».

Серед таких облич — Святослав Йосипович Караванський, нарис про якого з «Берегів нашої пам’яті» пропонуємо увазі читачів «ЧН».

    Ми на Україні хворі Україною,
    Ми на Україні в пошуках її.

            Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ.

Представлятиму Людину, якою пишається Одеса й має гордитися світ, бо це Людина, безмежно віддана рідному слову, своїй Батьківщині.

Книжки, написані жінками і про жінок

У рамках культурно-просвітницького проєкту «Гендерні студії» Одеська національна наукова бібліотека пропонує ознайомитися з виданнями гендерної тематики, які стануть у нагоді тим, хто цікавиться жіночою історією України, бажає поглибити знання й розуміння проблеми гендерної рівності.

Книжка українського науковця Оксани Кісь «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» є першим історико-антропологічним дослідженням повсякденного життя українських жінок, які у 1940 — 1950-х роках опинилися у таборах та в’язницях системи ГУЛАГ за політичними звинуваченнями.

Ранній смерті можна запобігти, харчуючись здоровою і збалансованою їжею та виконуючи регулярні фізичні вправи. Подовжити тривалість життя допоможе дієта для схуднення, в якій завжди присутній один воістину цілющий продукт — йогурт.

Експерти називають його диво-їжею, оскільки він поряд з фруктами, овочами та іншими здоровими стравами творить справжні дива із самопочуттям без ліків. На їхню думку, йогурт — один з кращих способів збільшити тривалість життя, а також скинути вагу й відтермінувати більшість хвороб.

Цими днями Український культурний фонд повідомив про створення нового творчого колективу — Всеукраїнського симфонічного інклюзивного хору та оркестру.

Його генеральним директором призначено головного режисера Одеського національного театру опери та балету Євгена Лавренчука.

Західний квітковий трипс (ЗКТ) — найнебезпечніший шкідник овочевих, декоративних і квіткових культур закритого ґрунту. При комерційному вирощуванні рослин його присутність призводить до значних економічних втрат.

Високий рівень шкодочинності ЗКТ обумовлений його багатоїдністю, здатністю переносити на рослини вірусні хвороби, а також складністю боротьби з ним. Це — широкий поліфаг: харчується на 244 видах рослин із 62 сімейств.