КПВВ відкриваються, але краще не поспішати

Для пропуску через КПВВ громадяни мають дати згоду на проведення заходів обов’язкової самоізоляції, з використанням єдиного електронного сервісу «Дій вдома», або ж обсервації.

Пріоритет на перетин кордону надається громадянам, які подорожують за наявності причин соціально-гуманітарного характеру (потрібно надати відповідні підтверджуючі документи) чи мають взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні та особам, що їх супроводжують. Пропуск усіх інших здійснюватиметься після оформлення тих, хто входить до пріоритетної категорії.

Група українських правозахисних організацій, а саме: Центр прав людини ZMINA, Офіс з розробки гуманітарної політики, «Донбас SOS», «Крим SOS», БФ «Право на захист», «Восток SOS» та Кримська правозахисна група, підготували рекомендації для влади щодо запуску роботи пунктів перетину межі з окупованими територіями після карантину.

Правозахисники вважають, що, готуючи загальнонаціональний план виходу з карантину, необхідно врахувати потенційні ризики для мешканців окупованих територій, спричинені тривалим обмеженням свободи пересування, та знайти шляхи їх мінімізації. Поки що не зрозумі-ло, коли планується відкриття КПВВ з територією окупованого Криму, адже кримчани також позбавлені можливості вільного перетину адмінкордону з середини березня.

Усі компоненти плану виходу з карантину потрібно донести до жителів окупованих територій, зокрема й через канали громадських і міжнародних організацій.

Віолета Артемчук, координаторка «гарячої лінії» ГО «Донбас SOS», розповіла:

— З початку карантину наді-йшло 4845 звернень із запитаннями про режим роботи КПВВ, можливості перетину лінії зіткнення, тоді як гуманітарні підстави перетину КПВВ ще досі не визначені законодавством. Після того, як влада заявила про відкриття КПВВ, 80% звернень від людей стосувалися саме питань перетину. Люди називають різні причини для перетину: від лікування важкої хвороби до відвідування візового центру. Усі, хто звертався в ці дні до нас, мають намір їхати, тільки-но КПВВ відкриються, але невідомо, чи пункти витримають таке навантаження.

На думку координаторки адвокації БФ «Право на захист» Анастасії Одинцової, відкриття КПВВ може призвести до низки проблем:

— Загальний масштаб проблеми можуть продемонструвати цифри. Через єдиний пункт пропуску в Луганській області до початку карантину щодня проходило 10—16 тисяч осіб. Утім, після відкриття КПВВ ці показники, ймовірно, зростуть, бо за час тривалої ізоляції у людей накопичилося багато потреб і невирішених справ, з якими можна впоратися, лише перетнувши КПВВ. А ще ж із запровадженням додаткових медичних перевірок пропускна спроможність знизиться. Наслідки — підвищення навантаження на КПВВ та органи влади в населених пунктах, наближених до цих пунктів, на транспортну систему, й, очевидно, це вплине на епідеміологічну ситуацію.

Валерія Вершиніна, менеджерка програм БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез», зазначила:

— Задля зменшення ризиків інфікування під час перетину КПВВ потрібно обладнати їх системами скринінгу та дезінфекції, індивідуальними засобами захисту, експрес-тестами, забезпечити медичну допомогу на пунктах, належні умови перевезення людей від КПВВ до лінії розмежування і в зворотному напрямку, впровадити проходження обмеженої кількості людей через пункт. Тих, хто має намір їхати оформляти соцвиплати, необхідно поінформувати, що їм не блокуватимуть виплати впродовж 30 днів після припинення карантину, а відтак вони можуть не поспішати. Доцільно, щоб Кабінет міністрів продовжив тривалість цієї відстрочки щонайменше до 90 днів, аби зменшити навантаження на всіх, хто перетинає чи працює на КПВВ.

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інна Голованчук, зі свого боку, підкреслила:

— Ми знаємо про занепокоєння людей щодо соціальних виплат, але хочемо заспокоїти: «Ощадбанк» продовжив термін дії карток та проходження ідентифікації до 1 вересня. Більше того, для безпеки людей ми розглядаємо можливість надання послуг безпосередньо на території КПВВ.

Ольга ФІЛІППОВА.