Небезпечний кровосос

— Ці створіння належать до павукоподібних і за виглядом нагадують маленьких павучків, завдовжки від 2 до 4 міліметрів. Після того, як кліщ насмокчеться крові, він дуже збільшується в розмірах і стає добре помітним, утворюючи горбик під шкірою. Самі по собі кліщі не є небезпечними, але вони є переносниками кліщового енцефаліту.

Найкращі місця для їхнього життя — листяні й хвойні ліси, зарості чагарників, галявини і луки, густо порослі високою травою, береги річок та сонячні схили гір. Хоча у наш час кліща можна зустріти й на дачній чи присадибній ділянці, у міському парку чи сквері. Здебільшого вони чекають на свою жертву на землі або у високій траві. Іноді, відчувши наближення людини, можуть стрибнути з гілки дерева і пролетіти кілька метрів, щоб досягти мети.

Кліщ міцно чіпляється за людину і шукає місце для укусу. Пошуки вдалого місця можуть зайняти більше трьох годин. Якщо за цей час встигнете його виявити, то укусу, в якому таїться потенційна небезпека, можна уникнути. Під час укусу виділяється спеціальна знеболювальна речовина, тому ви навряд чи його відчуєте. На тілі людини кліщ може перебувати протягом кількох днів, після чого, напившись крові, відвалюється.

— Багатьох цікавить питання: як виглядає енцефалітний кліщ?

— Він нічим не відрізняється від звичайного, за винятком того, що є переносником небезпечного вірусу. І про це можна дізнатися, тільки дослідивши його в лабораторних умовах.

— Які саме захворювання він може переносити?

— Укуси кліщів загрожують людині небезпечними хворобами, насамперед такими, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма) і кліщовий вірусний енцефаліт.

Кліщовий вірусний енцефаліт — це гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, а іноді й до летальних випадків.

Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща й передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровосмоктання кліща, при випадковому його роздавлюванні чи розчісуванні місця укусу, втиранні у шкіру зі слиною або тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих тварин.

Перші ознаки хвороби проявляються через 7—14, деколи — 30 діб. Гострому періоду може передувати стан, аналогічний тому, що при гострих респіраторних захворюваннях: слабкість, нездужання, головний біль, болі у м’язах, у ділянці шиї, плечах, попереку з відчуттям оніміння. Недуга починається гостро, інфікованого «морозить», у нього може різко підвищуватися температура до 38—390С.

Ближче до заходу нашого континенту кліщовий енцефаліт зустрічається рідше, зате більше хвороби Лайма.

Кліщовий системний бореліоз, або хвороба Лайма — це тяжке інфекційне захворювання, переносником якого також є кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100 відсотків. Тривалість інкубаційного періоду — від однієї до 60 діб, найчастіше — 14 діб.

Уражаються різні органи та системи організму: нервова, серцево-судинна, опірно-руховий апарат, печінка, селезінка, очі.

Перші прояви хвороби Лайма можуть означитися через один-три тижні. Часто з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі та млявість. Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, недуга набуває хронічного перебігу, призводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.

— Петре Васильовичу, що робити, якщо до тіла присмоктався кліщ?

— Його слід зняти якомога швидше. Тож, не гаючи часу, необхідно звернутися до травмпункту або найближчого медичного закладу, де кліща видалять, оброблять місце укусу, й нададуть необхідні рекомендації.

Не варто видаляти кліща самостійно, оскільки при цьому можна внести до ранки інфекцію, та й провести цю операцію без відповідної практики досить складно, бо можна розчавити кліща або не видалити його повністю.

Утім, бувають випадки, коли нема можливості звернутися до лікаря. У такому разі роблять це самостійно: розхитуючи кліща з боку в бік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кровососа та шкірою людини, повільно видалити його разом з хоботком, а місце присмоктування змастити 3-відсотковим розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, видалити його стерильною голкою.

Після цієї процедури слід ретельно вимити руки з милом. І в будь-якому випадку — звернутися до лікаря-інфекціоніста. Видаленого кліща помістіть на шматок вологої марлі у флакон, пробірку або інший чистий скляний посуд, щільно закрийте кришкою і за направленням лікаря передайте для лабораторного дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань.

Усім, хто зазнав нападу кліща, рекомендується щоденно протягом двох тижнів проводити термометрію і стежити за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання (підвищення температури, почервоні-ння, припухлості на шкірі в місці укусу) зверніться до лікаря-інфекціоніста.

— Як захистити себе від нападу кліщів?

— Вибираючись у місця, де можуть водитися кліщі, слід одягатися у світлий однотонний, з довгими рукавами одяг, який щільно прилягає до тіла, щоб було легше їх помітити. Голову слід покривати головним убором.

Під час прогулянки через кожні дві години та ще раз вдома необхідно проводити само- та взаємоогляди. Особливо ретельно обстежуйте ділянки тіла, покриті волоссям.

Вибираючись на природу, як рекомендують фахівці, бажано триматися посередині стежки, а місце для привалів, нічного сну звільнити від сухої трави, хмизу.

Удома треба відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати, бо витрушування не позбавляє від кліщів. Не можна залишати цю одежу біля ліжка, тим більше спати в ній.

Якщо разом з вами на природі перебували ваші домашні улюбленці, їх теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.

Варто також використовувати репеленти, тобто засоби, що відлякують кліщів. Препарати слід купувати в аптечній мережі, й наносити відповідно до інструкції. Користуватися репелентами необхідно з урахуванням особливостей свого органі-зму. При виникненні алергічних реакцій зверніться до лікаря. Одне слово, не втрачайте пильність — й уникнете проблем.

Розпитував
Ярослав ШЛАПАК.