№ 43 (22161) четвер 4 червня 2020 року
Пам’яті героїв-воїнів
29 травня в Одесі відкрили пам’ятник військовослужбовцям, що полягли, боронячи суверенітет і цілісність України.
Монумент встановлений на подвір’ї штабу оперативного командування «Південь», який за шість років війни на Донбасі втратив 385 воїнів-захисників. Пам’ятник виготовлений з чорного граніту. У його центрі розташований дзвін, а вгорі вирізаний символ Сухопутних військ.
Далеке-близьке
Масові заворушення в Сполучених Штатах Америки висвітили важливу і невідкладну проблему, яку доведеться вирішувати більшості лідерів на всій території земної кулі. Проблема не нова, але у зв’язку з різким падінням економіки вона стала глобальною. З одного боку, стримати або пом’якшити соціальну напругу, що виникла в середовищі людей, які втратили роботу і перспективу її отримати, може тільки сильна держава, яка, буває, виходить за рамки закону.
Верхи не зможуть, низи не захочуть
З іншого боку, небезпечно, що повноваження, які під час карантину в обхід закону зосереджує в своїх руках влада (нібито тимчасово і за згодою законодавців), залишаться в руках влади і після виходу з карантину. Цікаво, що з цією проблемою першою зіткнулася країна, де державні інститути донедавна (точніше, до приходу до влади Дональда Трампа) працювали краще, ніж деінде. І гарантували населенню відносну безпеку.
В унісон із ритмом сьогодення
21 травня у прямому ефірі суспільного телеканалу UA:Культура відбулося вручення Премії імені Георгія Ґонґадзе для українських журналістів. Лауреатом 2020 року, повідомляє https://pen.org.ua, став Павло Казарін — журналіст, публіцист, колумніст. Співпрацює з виданнями НВ, «Українська правда», Крим.Реалії, Liga.net, каналами ICTV та Суспільне.
Відзначаючи винятковість Павла Казаріна, член капітули премії, релігієзнавець, письменник Ігор Козловський сказав: «Тексти мають багато спільного зі своїм автором, з його особистістю, характером, способом рефлексій, його внутрішньою творчою майстернею. Є тексти розумні, є порожні, а є тексти Павла Казаріна, які практично неможливо не впізнати. Вони оригінальні не лише побудовою речень, а, скоріше, інтелектуальною глибиною і водночас легкістю думки. Павло Казарін є тим журналістом, стукіт серця якого, як і серця його живих і своєчасних текстів, збігається з ритмом нелегкого сьогодення нашої країни. Для мене це найважливіша оцінка номінанта на таку нагороду, як Премія па-м’яті Георгія Ґонґадзе».
Чужий серед своїх
Нещодавно апеляційний суд визнав законним звільнення відомого українського художника Олександра Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.
Це довга й сумна історія протяжністю більше двох років. Більше того — це типова для Одеси історія, хоч на перший погляд виглядає унікальною. Унікальною її робить те, що облрада наполегливо займається звільненням директора музею. Скажемо відверто: музейні справи зазвичай раду не цікавлять. Але для Одеси типове негативне ставлення до яскравих особистостей, які досягли значних успіхів за межами Перлини біля Чорного моря.
Тим, хто любить і захищає
29 травня «Укрпошта» однією з перших у світі ввела в обіг поштову марку «Передова», присвячену найактуальнішій сьогодні проблемі людства — боротьбі з Covid-19.
Марки на цю тему випустили поштові адміністрації Ірану, В’єтнаму, Швейцарії та Китаю. Втім, український поштовий випуск — винятковий. Адже поруч з боротьбою за здоров’я й життя людей триває війна за незалежність і територіальну цілісність України. Нашу державу одночасно пронизують два фронти, дві війни: одна — на сході країни, а друга — із Covid-19. Марка «Передова» є знаком вдячності тисячам медиків і військових, а в їх героїчних образах і представникам інших професій: пожежникам, водіям, продавцям, поштарям та всім тим, хто забезпечує діяльність критично важливих галузей, — за відданість, сміливість та професіоналізм.
Мелодія ля-мінор Мирослава Скорика
На 82-у році життя помер композитор, музикознавець, багаторічний художній керівник Київської опери Мирослав Скорик.
Музика до «Тіней забутих предків» та ще десятків фільмів. Інструментальні твори, кілька балетів та опера, прем’єру якої благословив і профінансував Папа Іван Павло ІІ. Його музикою захоплюються, її виконують оркестри у багатьох країнах світу. Це все — про Мирослава Скорика, Героя України, лауреата Шевченкі-вської премії, народного артиста України, композитора й диригента.
«Бог дав мені бути саме українським поетом»
26 травня на 74-у році життя від тяжкої хвороби помер український поет та перекладач єврейського походження, член Українського ПЕН та Національної спілки письменників України, лауреат премії імені Василя Стуса, кавалер орденів князя Ярослава Мудрого V ступеня, Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня та «За інтелектуальну відвагу» Мойсей Фішбейн.
«Знала його з дуже давніх часів нашої чернівецької юності, і нині пам’ятаю його у чернівецькій філармонії, того хлопця, схожого на молодого Ландау, очі, у яких направду відбилася «вся печаль єврейського народу». Кидало його по країнах та континентах, вразливий на все, як і належить поетові, він особливо болісно реагував на зоологічний антисемітизм, на який мав дивовижне «везіння». Чи не це врешті зробило його важким та конфліктним у спілкуванні, а його специфі-чний гумор таким гірким? Але Україну обрав раз і назавжди, їй присвятив свій хист, свою багатющу мову, усю свою творчість видатного поета й перекладача. Спочивай з миром, Мойсею!» — написала літературознавиця Елеонора Соловей.
Максимальний компроміс
27 травня Кабінет міністрів затвердив із доопрацюваннями перспективні плани формування територій громад трьох останніх областей: Запорізької, Львівської та Одеської. Децентралізаційна мапа України у діапазоні 24 областей нарешті склалася, відтак держава фактично отримала модель нового адміністративно-територіального устрою на базовому рівні.
Не ідеально, але зроблено
«Звичайно, хотілося отримати ідеальний варіант… Але це було неможливо, оскільки часто пропозиції від різних органів місцевого самоврядування, навіть їх асоціацій, були суперечливими, а то й протилежними за змістом. Тому шукали і знаходили максимальний компроміс, щоб створити спроможні територіальні громади та врахувати позицію як органів місцевого самоврядування, так і думку експертного середовища. При цьому надавалася перевага вже створеним ОТГ і тим центрам, які насамперед відповідали урядовій методиці.
Делятин. Таємничий і несподіваний
(Продовження. Початок у номері за 28-30 травня)
Розмову із засновником місцевого краєзнавчого музею Андрієм МИСЮКОМ я продовжив запитанням про видатних делятинців з поляків та євреїв.
– Про відому єврейську сім’ю розповім історію, яка пов’язана і з нашою родиною. Іцко Глязер був власником автобусного маршруту Коломия–Ворохта, двох кабріолетів «Сітроєн», якими возили відпочивальників, та спонсором «Жидівського клубу спортового «Гасмонея». Його внук — знаний сьогодні кардіолог у Бєлграді, а дочка Пепіна була першою єврейкою в Європі, яка виграла компенсацію від Німеччини, сама себе захищаючи в суді ще у 1950-х. Про це є згадка у котромусь з фільмів Спілберга, де вона каже: «Я виграла війну проти фашистів сама».
Будинок воїна як нова інституція
(Про роль преси, контактів, ідей)
Ідеться про Львів. Про будинок на Короленка, 1-а. До Другої світової війни тут був польський кінотеатр. Потім, уже в часи української незалежності, 27 років існував російський культурний центр. Коли ж Росія окупувала Крим і частину Донбасу, львів’яни почали схилятися до думки, що в часи повної заборони всього українського в Росії, цей культурний центр не є аж настільки важливим. Адже тут не готувалися розвідники, які, знаючи російські реалії та розмовляючи російською без акценту, ефективно допомагали б Україні повертати втрачені території. Навіть ідео-логічних працівників для потреб фронту тут не готували. Тому було прийняте єдино правильне (зважаючи на реалії війни) рішення: віддати це приміщення для потреб бійців та ветеранів. У жовтні 2018-го львів’яни урочисто відкрили перший в Україні Будинок воїна.
Львів давно вже перетворився на спокійне і цілком толерантне українське місто, яке хоч і служить еталоном українськості, але вже не кличе щораз Україну до бою, як це було, скажімо, у 1989—1991 роках. Тепер усе набагато прозаїчніше. Що Львів, що Хмельницький, що Вінниця… Не так уже й легко помітити різницю. І лише відкриття Будинку воїна на Короленка трішки нагадало про давнє ідеологі-чне лідерство міста Лева.
Олександр ЦИРКУН: «Ділись з людьми найдорожчим»
Ось уже й рік минув, як не з нами, покинув нас, відлетів у кращі світи Олександр Євдокимович Циркун (дядько Сашко), наш «гуру», наш учитель. Осиротіли родина, друзі, Одеса. Він був, горів, творив, дружив, любив! Усіх, а найбільше — Україну.
З ним було затишно й легко. Його художня майстерня на Щепкіна стала нашим чистилищем духу й розуму. Ми там збиралися і завжди чули якусь пораду та щире слово. Люди тягнулися до нього. При зустрічі традиційно обіймав і посміхався у свої пишні сиві вуса. (Є фото, де він з Іваном Марчуком, як два брати — красиві, сивочолі й мудрі). Отаким ми його і пам’ятатимемо…
Одеса й Україна осиротіли. Але як архітектор та мислитель він залишив нащадкам свою любов до людей, до міста: скульптурні композиції «Петька і Гаврик» (за Катаєвим) у сквері Віри Холодної, пам’ятник загиблим міліціонерам на Олександрівському проспекті, «Дівчина з таріллю» у Пале-Роялі та багато інших творів по всій Україні, навіть у Москві: пам’ятник Дворжецькому на Новодівочому цвинтарі — його робота.
А нам, друзям, залишив заповіт — вистраждані, обдумані настанови-повчання (див. нижче).
«Людина — то серце живе»
Дмитро Мартинюк родом з Івано-Франківщини. Внаслідок радянських репресій на Західній Україні в 1950 році його багатодітна родина опинилася в глухому селі на Одещині, а батька вислали до Сибіру, звідки він уже не повернувся.
По закінченні семирічки працював у радгоспі «різноробочим», а за два роки вступив до технікуму, де вчився і працював водночас. Пробував писати, і перший його вірш було надруковано в районній газеті «Слава хлібороба» (редактором якої йому випало стати через два десятиліття). Відслужив три роки в армії, і редакторка Х.Г Гречана запросила його на штатну роботу. Тут, без відриву від творчої праці на посадах літпрацівника, завідувача сільгоспвід-ділу, здобував вищу журналістську освіту.
«ВІН ТАКИЙ ОДИН»
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей, який щороку відзначається 1 червня, у нас з’явилася чудова нагода поспілкуватися з неймовірно цікавою людиною — Володимиром Рутківським, відомим українським поетом і прозаїком. Лауреат Шевченківської премії люб’язно погодився дати інтерв’ю для Одеської національної наукової бібліотеки.
Сьогодні складно уявити сучасну українську дитячу літературу без захоплюючих творів В.Г. Рутківського. «Потерчата», «Сині Води», «Ганнуся», легендарна пригодницька тетралогія — «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», «Джури і Кудлатик» та інші романи й повісті принесли Володимиру Григоровичу широке визнання. У 2017 році вийшов у світовий прокат український пригодницький фільм-фентезі «Сторожова застава», знятий за мотивами його однойменної книги. Невдовзі побачить світ і повнометражну історично-пригодницьку стрічку «Джури козака Швайки».
Коронавірус, як і ВІЛ, існуватиме завжди
Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я зробили прогнози щодо ситуації з коронавірусом. За їхнім припущенням, він не зникне ніколи, а світовій спільноті знадобиться чотири-п’ять років, щоб узяти його під контроль.
Так, на думку виконавчого директора ВООЗ доктора Майка Райана, передбачити термін перемоги над COVID-19 неможливо. Попередні припущення про завершення пандемії не виправдалися, а поширення вірусу триває.
Модифікований скрипт київського школяра
Скриптом, удосконаленим семикласником з Києва Артемом Шелестовим для Європейського космічного агентства, зможуть користуватися науковці з усього світу.
«Модифікований скрипт дозволить із супутників точніше відрізнити здорову рослинність від хворої. За свою роботу Артем Шелестов посів перше місце серед 341 учасника конкурсу «Екопогляд» Малої академії наук України, що проводився у дистанційному форматі. Школяр дослідив кореляцію між зеленими насадженнями та якістю атмосферного повітря міста Києва», — зазначається в повідомленні пресслужби МАН.
Щось давно ніхто не бував на Місяці
NASA обрало три американські компанії, яким доручено розробити посадкові модулі для здійснення польоту на Місяць до 2024 року.
Компанія «Blue Origin» відпові-датиме за створення триступеневого посадкового модуля Integrated Lander Vehicle, «Dynetics» розробить систему підняття й спуску на місячну поверхню, а «SpaceX» Ілона Маска — власну ракету та літальний апарат Starship, адаптований для польотів на супутник Землі.
Марс підкорять «винахідливість» і «наполегливість»
Американське аерокосмічне агентство NASA презентувало літальний апарат, призначений для дослідження Марса.
Як зазначається на сайті NASA, вертоліт Ingenuity («Винахідливість») стане частиною місії Mars-2020, що має стартувати в липні цього року. Назву апарата було визначено за результатами конкурсу, в якому перемогла учениця середньої школи зі штату Алабама (США) Ваніза Рупані.
Час штучного м’яса?
Одним з ефектів, зумовлених пандемією COVID-19 у США, стало зростання споживання штучного м’яса та розвиток відповід-них компаній-виробників. Протягом дев’яти тижнів продаж цього продукту зріс на 264 відсотки, пише американський журнал Wierd.
Через пандемію ринок м’ясної продукції у США опинився в кризі. Багато м’ясопереробних комбінатів стали місцем поширення COVID-19, і фермерам нікуди відправляти тварин. До того ж на цьому ринку дуже багато посередників, що в нинішніх умовах також відіграє не кращу роль.
Три хвилі алергії
Сезонна алергія, або поліноз, — це гіперчутливість людини до пилку рослин, обумовлена реакцією на вміст у повітрі специфічних алергенів.
На Одещині виділяють три хвилі сезонної алергії. Перша — із середини квітня по травень — пов’язана з цвітінням дерев і кущів, найчастіше — вільхи, берези, дуба і граба, а також кульбаб та інших ранніх трав. Другий підйом сезонної алергії зумовлений цвітінням лугових трав і злаків, особливо тимофіївки, триває із середини травня до середини липня. Третя хвиля цвітіння і сезонної алергії спостерігається в кінці літа. Вона найактивніша і найтриваліша. Винуватцями тут є бур’яни: амброзія, полин і лобода.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206