Щастя й добробут самі не приходять

Що вона лідерка, добропорядна й відповідальна людина, пані Надія довела, працюючи менеджером по роботі з пайовиками, яких у кооперативі кілька сотень. До кожного — з повагою і відповідальністю — такий її принцип. Серед пайовиків — чимало людей поважного віку, яким треба все доступно й терпляче розповісти, пояснити, грамотно оформити належну документацію. Втім, часто до неї йдуть не лише з господарськими справами, а й зі своїми життєвими проблемами, питають поради, шукають підтримки.

Аграрна специфіка їй до душі, а на посаді керівника дуже знадобилася економічна освіта. Уміння орієнтуватися в цифрах, нормативних документах, розуміти взаємозв’язок різних показників, здатність швидко знайти потрібну інформацію — це про неї. А ще — принциповість. Твердо стоїть на тому, що шахраям, пройдисвітам, п’яницям і ледарям нема місця в трудовому колективі, в якому люди заробляють на життя.

Надія Сергіївна переконана, що аграрний сектор, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції — провідний напрямок економіки країни, який потребує розвитку, а отже — капіталовкладень, сприятливого інвестиційного клімату. Інвестори ж не вкладають гроші в сільське господарство, бо країна занадто корумпована. Роблять це лише одиниці, справжні патріоти свого краю, своєї держави.

Без догляду, шанобливого ставлення земля-годувальниця виснажуватиметься, а щоб нею належно опікуватися, потрібні немалі інвестиції, совісні власники. Бо якщо земля потрапить до рук хапуг, то вони витиснуть з неї все до останньої зернини й полишать напризволяще, безплідну та занедбану. Нині, на жаль, не бракує таких «землеробів», від злочинних дій яких пайовики плачуть: витруїли землю гербіцидами, що й полин на ній не росте, і пішли далі дурити людям голови. А селянам що робити зі своїми спустошеними наділами?

У багатьох сільських жителів більше нічого нема, крім наділу, заробленого тяжкою працею, як правило, кількох поколінь трударів. А скільки розвелося охочих прихопити собі те останнє!

Пані Надія переконана, що за такої корупції в країні не ринок землі врятує селян від катастрофічного її виснаження, а підтримка держави, нормальне законодавство, чесні й єдині для всіх правила ведення сільськогосподарського бізнесу. Треба, каже, щоб держава стимулювала таких порядних інвесторів і власників сільськогосподарських підприємств та гнала подалі від землі тих, у кого вже заблищали очі від прибутків за будь-яку ціну.

Надія Сергіївна Васильченко — велика трудівниця й оптимістка. Вона вірить у світле майбутнє нашої України, в те, що буде нарешті наведено лад в аграрному секторі, що саме сумлінні господарники незабаром стануть справжніми ліде-рами аграрної галузі Придунав’я. Для цього вона і такі, як вона, й живуть та самовіддано працюють.

Петро ХАДЖІ-ІВАН.

Ізмаїльський район.