Земельні акценти

Фонд Peli can live за підтримки Latifundist Media запускає проєкт «Лісосмуги життя», мета якого — відновлення наявних та закладення нових насаджень задля зниження негативного впливу кліматичних явищ на сільгоспугіддя та збереження біорізноманіття.

У Державному агентстві лісових ресурсів повідомляють, що нині в Україні налічується близько 350 тис. га полезахисних і 90 тис. га водорегулюючих лісових смуг. Під їх захистом перебувають 13 млн га, що становить лише 40% ріллі. Ще 30 — 50 років тому всі поля були розмежовані досить густою системою лісо-смуг. За умов високої розораності земель та відсутності лісосмуг чи їхнього неналежного стану руйнування верхнього родючого шару відбувається швидкими темпами, що призводить до деградації ґрунтів, зниження врожайності та завдає великих економічних збитків. Варто додати, що на полях, захищених лісосмугами, середня врожайність зернових культур підвищується на 18 — 23%, технічних — на 20 — 26%, кормових — на 29 — 31%.

Ще донедавна питання користування полезахисними лісовими смугами залишалося неврегульованим, однак із 1 січня 2019-го набрав чинності закон №2498-VIII, який відніс лісосмуги до земель сіль-госппризначення і дозволив передачу земель під ними в оренду або постійне користування за умов належного утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) вже оцінила збитки від неналежного стану лісосмуг Херсонщини й розробила план їх відновлення в межах міжнародного проєкту GCP/UKR/004/GFF під назвою «Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих ландшафтах у лісостеповій і степовій зонах України». Але йдеться лише про одну область.

Проєкт передбачає співпрацю з місцевими господарствами та ОТГ у висаджуванні дерев, що найкраще підходять для кліматичного режиму області, задля забезпечення максимально позитивного регулюючого впливу на сільськогосподарські угіддя та біотопічного ефекту.

Довідково. За даними Світового банку, в сільськогосподарському виробництві України з кожного долара доданої вартості в результаті ерозії аграрії втрачають десь третину, а на кожну тонну отриманого зерна припадає біля 10 тонн змитого в результаті ерозії ґрунту.

Тіньові мільйони гектарів

В Україні не зареєстровані в державному кадастрі 4,3 мільйона гектарів полів. Вартість врожаю, що збирається з них, перевищує 3 мільярди євро на рік.

Найбільші тіньові ринки агропродукції мають Миколаївська та Одеська області. Сумарно там вирощують незадекларовані культури на близько 800 тисячах гектарів.

Такі результати представлено у звіті щодо моніторингу стану сільськогосподарських угідь, розробленому в рамках програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». Звіт підготовлений з ініціативи Світового банку та за фінансової підтримки Європейського Союзу.

З-під арешту — на аукціон Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України на елек-тронному майданчику OpenMarket продало 1784 лоти з арештованими земельними ділянками на 428 512 913 грн, повідомляє відомство.

Після набрання чинності в жовтні 2016-го закону «Про виконавче провадження» загальна площа проданих на аукціоні арештованих земельних ділянок за понад три роки сягнула 72 тис. га, що дорівнює розмірам Сінгапуру.

«Підняття вартості арештованої землі вражає, адже на даний момент до стартової ціни вдалося додатково заробити вже понад 52 млн грн. Конкуренція між учасниками аукціонів за земельні ділянки показує гарні результати. Ось, наприклад, ділянку в Кропивницькому продали з приростом +4795%. Інша земельна ділянка, в Запоріжжі, пішла з молотка за пів мільйона гривень, хоча на початку аукціону її ціна була 19 тисяч», — повідомив в.о. гендиректора ДП «СЕТАМ» Микола Писанчин.