№ 18 (22136) субота 7 березня 2020 року
Супервівторок у США, суперсереда в Україні
Вважається, що гірше від нестачі інформації може бути тільки її надлишок. Шквал новин у газетах, на радіо і телебаченні, в соціальних мережах інтернету не дає людині зосередитися й скласти цілісну картину подій. Навіть коли наводяться достовірні факти. А про правильні або помилкові оцінки в політиці й говорити не варто. Треба чекати, поки час не розставить усе на місця.
Прислуга народу. Другий сезон, перша серія
На тижні, що минає, в Україні відбулася зміна уряду. У відставку відправили команду на чолі з прем’єром Олексієм Гончаруком, а її місце зі своїми майбутніми соратниками зайняв прем’єр Денис Шмигаль. Караул змінили у рамках демократичної процедури, прописаної в Конституції, і тут нема питань. Питання виникають, коли намагаєшся зрозуміти, навіщо уряд поміняли саме зараз і поміняли похапцем.
Справжнім ініціатором політичного землетрусу на Печерських пагорбах став, тут ніхто не помиляється, глава держави. З трибуни Верховної Ради він пояснив свої мотиви. Виступ Зеленського в прямому ефірі транслювали всі українські бетономі-шалки і прокоментували всі, хто за це отримує зарплату. Нема потреби повторюватися.
Нема потреби прикидатися і тим, хто пов’язував уряд Олексія Гончарука з успіхом реформ, що проводяться, і зменшенням масштабу корупції. «Ці руки», можливо, не крали так, як звикли красти попередники. Але вони виявлялися безсилими перед тиском олігархів. Насамперед, того, хто забезпечив перемогу Зеленського і «слуг народу» на минулорічних виборах.
Весна обов’язково переможе!
Дорогі подруги, сестри, матусі, бабусі, донечки й онучки!
Від щирого серця вітаю вас зі святом Весни, святом надій, сподівань і гарного весняного настрою!
Синоптики кажуть, що цьогоріч весна б’є всі погодні та кліматичні рекорди. Рано потеплішало, рано пробилася перша трава, пробудилися ліси та луги. Для повного комплекту не вистачає ще одного справжнього рекорду — бути щасливими у своїй країні!
А це не так просто, як здається на перший погляд. Адже відсутність миру, неефективна влада, розвалена економіка, мізерна зарплата та низькі соціальні стандарти не додають оптимізму та впевненості у майбутньому. Але, незважаючи на усі негаразди, любов, доброта та чуйність, які є в кожній з нас, дають нам сили для подолання будь-яких труднощів і здатні зруйнувати будь-які мури сірості, байдужості, безпросвітності.
Баланс церковної прихильності
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 15–27 лютого провів опитування про ставлення наших співгромадян до церков України.
Серед трьох найбільших церков українці найприхильніші до Православної церкви України, до якої позитивно ставляться 60,6% опитаних, негативно — 5,4% (баланс позитивного-негативного ставлення становить +55,2%). ПЦУ має найвищі показники прихильності в усіх регіонах: від 50% на Сході до 69,6% на Заході; баланс ставлення варіює від +43,4% на Сході до +67,9% на Заході.
Далі йде Українська греко-католицька церква, до якої позитивно ставиться 35,2% населення, негативно — 6,5% (баланс — +28,7%). У всіх регіонах УГКЦ має додатний баланс ставлення: від +46,9% на Заході до +13 — +28,4% в інших регіонах.
Подруги «Чорноморки»
Це фото, зізнаємося, ми притримали саме для нинішнього номера, що виходить напередодні прекрасного весняного свята, приуроченого Її Величності Жінці. На ньому — давні й вірні подруги нашої газети Лариса Семенівна Дем’янишина і Наталія Тимофіївна Шаталова з міста Южного.
Пані Лариса — відома художниця, «майстер сонячного пензля», «сонцепоклонниця» (так назвала її пані Наталія у своєму листі-відгуку на творчість мисткині, опублікованому свого часу в «Чорноморських новинах»). Пані Наталія — авторка захоплюючих оповідей про людину і її призначення у житті, про реальний, а не декларований патріотизм, про любов до ближнього і до отчого краю. Пані Лариса, за що ми їй безмежно вдячні, подарувала редакції дві прекрасні свої картини. Пані Наталія надрукувала на шпальтах «ЧН» кількадесят життєвих історій.
Сліди на гранітних сходах
Під час однієї з наукових конференцій я побував у Вільнюському університеті, походив по вулиці Тараса Шевченка.
Тарас, козачок графа Павла Енгельгардта, перебував у Вільно протягом 1829—1831 років. В одному із своїх віршів він назвав Вільно «городом преславним», а ще написав: «Вільно… дороге моєму серцю…». Ці слова українською й литовською мовами викарбувані на меморіальній дошці на будівлі історичного факультету Вільнюського університету (на знімку).
За протекцією дружини Павла Енгельгардта — графині Софії — Тарас навчався у викладача малювання Віленського імператорського університету, основоположника литовської національної художньої школи, відомого портретиста професора Яна Рустема (Йонаса Рустемаса). Професор полюбив молодого кріпака, бо сам у дитинстві пізнав усі жахи турецької неволі. Десятирічного хлопчика Яна викупив відомий польський генерал і меценат Адам Чарторийський, що першим помітив його надзвичайні здібності до малювання…
Фельдшерка з Антонівки
Фельдшерка Галина Євгенівна Ляшок 55 років беззмінно обслуговує сотні жителів Антонівки та кількох навколишніх сіл. Оті 55 років безперервної фельдшерської служби припали на 1 квітня 2019-го — саме цього дня 1964-го випускниця Первомайського медучилища вперше переступила поріг колгоспного ФАПу і залишилася тут назавжди. Привітати жінку зі знаменною в її трудовій біографії датою при-йшли представники місцевої влади, колеги з Любашівки, вдячні пацієнти. Почесні грамоти були підкріплені подарунками — мультиваркою та електричною духовкою.
Те новомодне кухонне начиння й досі лежить нерозпечатаним. Куховарити сільській фельдшерці ніколи. Мабуть, буде, як з нічною сорочкою, кимось подарованою їй у молодості на день народження й одягнуту Галиною Євгенівною хіба що з десяток разів, бо вночі виклики до хворих трапляються чи не найчастіше. Коли стукають у шибку, ніколи не питає: хто? Спати їй усе життя доводиться упівока й напіводягненою, а вдень витрачати чимало сил і часу на прийом та лікування своїх пацієнтів. Раніше провідувала хворих на мотоциклі з коляскою, нині — на скутері. До табуна «залізних коней» додався ще й велосипед, подарований екснардепом Іваном Фурсіним.
Щастя й добробут самі не приходять
Моя розповідь — про молоду гарну жінку, матір трьох дітей, вправну господиню, спортсменку, дипломованого економіста Надію Сергіївну Васильченко (у дівоцтві — Зайцева), яка працює менеджером по роботі з пайовиками в аграрно-рибогосподарському кооперативі «Придунайська нива», а віднедавна — ще й директоркою новоствореного підприємства «Ізмаїл-Агролідер».
Зазвичай вважається, що аграрне виробництво — то царина чоловіків. Пані Надія вщент розвінчує цей стереотип, адже робота просто має бути зробленою, незважаючи на те, чоловік ти чи жінка, бо кожен, каже, однаково відповідає за свою сферу обов’язків. А ще власним прикладом вона переконує сільську молодь, що зробити кар’єру, стати справжнім організатором і господарником, лідером, керівником можна і вдома, у рідному селі, якщо маєш таке бажання-мету і багато вчишся й працюєш. Добре, звісно, якщо тебе підтримує родина. У неї така підтримка є. Щастя й добробут, стверджує, самі не приходять, для цього потрібно багато думати, а ще більше трудитися, цінуючи й наповнюючи світлом перемог, нехай і невеличких, кожен день свого єдиного й неповторного життя.
Земельні акценти
Лісосмуги життя
Фахівці Національного екологічного центру б’ють на сполох: у більшості областей України лісосмуги — у критичному стані. Як через використання міс-цевими мешканцями на дрова, так і через невизначений статус та від-сутність фахового догляду. Ще одна причина — різка зміна клімату, через що дерева всихають.
За результатами досліджень учених, більшість лісосмуг потребує реконструкції й догляду. До того ж, з роками площа орних земель збільшувалася, а от нових лісосмуг не насаджували, — зазначає «Земельний вісник України».
Експортні рекорди аграріїв
Минулого року продукція АПК склала 44,6% у загальному експорті України, зберігши лідерство у його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
Характерною рисою для вітчизняного аграрного сектора стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. Так, за підсумками календарного 2019 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту зерна (56,7 млн т) та соняшникової олії (6,1 млн т). Серед інших товарів, що не належать до найвагоміших у переліку закордонних поставок, досягнуто максимальні кількісні значення в експорті незгущеного молока і вершків без цукру (25 тис. т), яєць у шкаралупі та без (144 тис. т), волоських горіхів (68 тис. т), крохмалю (83 тис. т) та консервованих томатів (59 тис. т), поінформував експерт.
Тарас ШЕВЧЕНКО. Передмова до нездійсненого видання «Кобзаря»
Воскреснем ли когда от чужевластья мод?
Чтоб умный, добрый наш народ
Хотя по языку нас не считал за немцев.
А. ГРИБОЕДОВ.
Випускаю оце в люде другого «Кобзаря» свого, а щоб не з порожніми торбами, то наділяю його предисловієм. До вас слово моє, о братія моя українськая возлюбленная.
Великая туга осіла мою душу. Чую, а іноді і читаю: ляхи дрюкують, чехи, серби, болгаре, чорногори, москалі — всі дрюкують, а в нас анітелень, неначе всім заціпило. Чого се ви так, братія моя? Може, злякались нашествія іноплеменних журналістів? Не бійтесь, собака лає, а вітер несе. Вони кричать, чом ми по-московській не пишемо? А чом москалі самі нічого не пишуть по-своєму, а тілько переводять, та й то чорт зна по якому. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш. Кричать о братстві, а гризуться, мов скажені собаки. Кричать о единой славянской литературе, а не хотять і заглянуть, що робиться у слов’ян!
Чим сильніший суперник, тим цікавіше
У вівторок в Амстердамі відбулося жеребкування групового етапу Ліги націй-2020/21, який пройде у вересні-листопаді цього року.
Команди були поділені на чотири ліги (A, B, C, D), з огляду на їх виступи в минулому розіграші цього тур-ніру. Збірна України, яка потрапила до елітного дивізіону — групи А, отримала у своїй підгрупі серйозних суперників — Іспанію, Швейцарію та Німеччину.
Головний тренер збірної України Андрій Шевченко прокоментував результати жеребкування Ліги націй-2020/2021.
— Яким для вас видається жереб?
— Я гадаю, що це вже досягнення — потрапити до групи з найсильнішими командами Європи. У жодному разі не очікував слабких суперників. Так, нам випали сильні збірні, але тим цікавіше буде грати. Наші футболісти отримають справжній досвід таких поєдинків, а глядачам буде ціка-во подивитися на кращі команди не лише Європи, а й світу. Тому я вважаю жеребкування вдалим. У цій квалі-фікації всі команди сильні.
Не рубати, а саджати
Як уже повідомляли «ЧН», Міністерство енергетики та захисту довкілля спільно з Державним агентством лісових ресурсів започаткували нову всеукраїнську акцію «Відновлюємо ліси разом».
У її рамках відбудуться два безпрецедентних заходи: 21 березня, у Міжнародний день лісів, планується висадити 5 мільйонів дерев, а впродовж Тижневого марафону садіння лісу, 21–29 березня, — щонайменше 10 мільйонів.
Міненерго запрошує учнівську та студентську молодь, представників інститутів громадського суспільства, органів влади, засобів масової інформації, державних установ та організацій, бізнесових структур, усіх громадян України долучитися до акції «Відновлюємо ліси разом». У відомстві зазначають, що кожен охочий зможе безпосередньо в лісі, прослухавши короткий інструктаж від професійних лісівників, висадити одно- або дворічні саджанці за допомогою спеціального обладнання.
Нагадаємо, цьогоріч Міжнародний день лісів проходитиме під гаслом «Ліси та біорізноманіття. Надто цінне, щоб втратити».
Співчуття
Колектив «Чорноморських новин» висловлює щирі співчуття операторові ком-п’ютерної верстки редакції І.М. Кузіну в зв’язку з непоправною втратою — смертю батька Миколи Андрійовича.
Сумуємо разом з родиною покійного. Вічна пам’ять!
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206