Нектарний дощ

Незвичайну рослину вивчали Артур Домінгос-де-Мело та його колеги з бразильського Федерального університету Пернамбуку, про що опублікували статтю у журналі ESA Ecology. Учені підрахували, що кожна квітка гіменеї виробляє до 1,5 мл нектару за ніч, тож усе дерево, на якому за сезон розпускаються в середньому 624 тисячі квіток, здатне виділити за цей час 920 літрів нектару. Не дивно, що він падає з дерева краплями.

Дослідники підкреслюють, що досі такий незвичайний ефект був відомий лише у випадку з однією рослиною — південноамериканським «бавовняним деревом» (капок). Однак його продуктивність не дивує, бо це дерево росте у вологих джунглях і досягає висоти 70 і більше метрів. На відміну від нього, гіменея живе в набагато сухіших умовах і виростає лише до 10 метрів. Очевидно, що в перерахунку на розміри вона вкладає неймовірно більше ресурсів у свій нектар.

Спершу учені припустили, що феномен гіменеї може бути важливим для залучення обпилювачів, якими для неї є руко-крилі. І справді, хоч у складі її нектару виявилося аж 38 різних пахучих речовин, велику частину запаху формують трансциннамальдегід і гамма-декалактон, які створюють аромат кориці й гнилих фруктів, що дуже подобається кажанам.

Однак у Каатинзі мешкають майже сто видів рукокрилих, і саме вони запиляють помітну частину місцевих рослин, але без таких жертв, на які йде гіменея. Відтак учені висунули й іншу гіпотезу: зволожуючи і збагачуючи ґрунт під кроною дерева, нектар може стимулювати розвиток кореневої мікрофлори — симбіотичних грибів, від союзу з якими багато в чому залежить виживання рослини.