Переглядів: 619

Коли антибіотики — лихо...

З нагоди Всесвітнього тижня поінформованості про антибіотики (18—24 листопада) Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно із всесвітньою організацією охорони здоров’я провели у Києві пресконференцію «СТОП антибіотикорезистентності».

Стійкість до протимікробних препаратів є зростаючою глобальною тенденцією, яка через неправильне їх застосування загрожує здоров’ю, продовольчій безпеці та економічному розвитку, б’ють на сполох експерти.

«Свого часу антибіотики врятували людство, але ті антимікробні засоби, які раніше були ефективними, сьогодні вже не працюють — у деяких мікроорганізмів виникла резистентість (стійкість) до них. Ця проблема є відчутною, і нам варто змінити підходи до використання антибіотиків, — зазначив на пресконференції Віталій Башинський, координатор проєкту ФАО щодо боротьби з антибіотикорезистентністю. — Це не означає, що потрібно повністю відмовитися від антимікробних засобів. Йдеться про їх впорядковане використання — саме над цим працює ФАО».

Розумне використання антимікробних препаратів надзвичайно важливе для обмеження розвитку стійких «супербактерій». Однак для зниження ризиків необхідні заходи, спрямовані на запобігання поширенню безвідповідального й надмірного застосування цих препаратів.

Відтоді, як у 2016 році стійкість до протимікробних препаратів була визнана однією з найважливіших проблем охорони здоров’я, Організація Об’є-днаних Націй популяризує більш розумне їх використання через реалізацію багатогалузевого підходу під назвою «Єдине здоров’я». Цю роботу координують Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня організація охорони здоров’я тварин і Всесвітня організація охорони здоров’я.

«Ми живемо в комплексному світі — ми взаємозалежні, взаємодіємо з навколишнім середовищем: тваринами, бактеріями та вірусами,— і ніяк не можемо уникнути цієї взаємодії, — наголосив Артем Скрипник, консультант Європейського регіонального бюро ВООЗ. — Близько 60 відсотків усіх захворювань людини та 75 відсотків емержентних (новітніх) інфекційних захворювань є зоонозними. У цьому й полягає принцип «Єдиного здоров’я»: здоров’я людини неможливо відокремити від здоров’я тварин та рослин».

Фахівець зазначив, що можна зменшити споживання антибіотиків і тиск на формування антибіотикорезистентності, запобігаючи поширенню інфекцій, і дав три прості поради щодо підтримки належного імунного статусу та здоров’я кожного:

1) особиста гігієна, 2) безпечний секс, 3) вакцинація.

У рамках принципу «Єдиного здоров’я» ФАО запропонувала підхід з прогресивного управління стійкістю до антибіотиків, щоб допомогти секторам виробництва продуктів харчування і сільського господарства розробити й реалізувати національні плани дій з оптимального та сталого використання протимікробних препаратів. Національний план дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів Кабі-нет Міністрів затвердив 6 березня 2019-го. Це означає, що впродовж найближчих років наша країна повинна зробити кроки для забезпечення раціонального використання протимікробних препаратів у медицині, ветеринарній медицині та харчовій промисловості відповідно до кращих світових та європейських практик.

«Перед Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в рамках виконання цього плану стоїть три завдання: розробити порядок використання антибіотиків, забезпечити нагляд за їхнім обігом та обмежити використання антибіотиків як стимуляторів росту, — зазначив Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпеки і якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства. — Порядок використання антибіотиків уже розроблений. У документі йдеться про заборону їх використання в профілактичних цілях, для лікування вірусних хвороб, обмеження при годуванні тварин, заборону застосування без нагляду лікаря та здійснення лікарем записів про те, коли було проведено лікування».

«Ми зі свого боку долучилися до розробки цих нормативних документів і цими днями погодили проєкт Міністерства охорони здоров’я, яким пропонується затвердити максимальні межі ветеринарних препаратів (у тому числі антибіотиків) у харчових продуктах тваринного походження, — додав Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби України. — Думаю, що ми на правильному шляху, що реалізація положень і завдань, накреслених урядом, допоможе нам досягти поставлених цілей».

Загалом зусилля ФАО спрямовані на те, щоб фермери усвідомили важливість заходів профілактики, таких як благополуччя тварин (належні умови утримання та повноцінна, збалансована годівля), щеплення, покращення гігієни тваринницьких приміщень, здоров’я персоналу, раціональних методів ведення тваринництва (дотримання заходів гігієни і біобезпеки), порівняно із заходами щодо скорочення втрат після того, як епі-демія вже спалахнула. Практичним прикладом раціонального використання антибіотиків є Група МХП, яка поставила перед собою завдання: зменшувати прецеденти застосування протимікробних препаратів.

«Ми запровадили у себе практику зменшення використання антибіотиків, що перегукується з «Єдиним здоров’ям», — зазначив Микола Фурсов, лікар ветеринарної медицини Групи МХП. — Ми вирощуємо поголів’я, яке йде на забій і якому жодного разу не вводили протимікробних засобів. Це стало можливим завдяки високому імунному та санітарному статусу батьківського стада, гігієні яєць, загальній біобезпеці на всіх етапах виробництва та прискіпливішому нагляду за птахами. Така практика зумовлена не тільки затвердженням Національного плану дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, а й прагненням компанії до виконання цілей сталого розвитку в частині здоров’я людини та тварин».

Фахівці зазначають, що головними інструментами для боротьби з антибіотикорезистент-ністю у тваринництві є: біобезпека (для виробників продуктів харчування), особиста гігієна персоналу, вакцинація, активний державний нагляд за утворенням резистентних штамів, впровадження галузевих стандартів та найкращих практик серед промислових виробників тваринницької продукції.

Інструмент ФАО для оцінки роботи лабораторій і систем нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (ФАО-АТЛАСС) полегшує країнам оцінювання та вдосконалення національних систем нагляду. Швидка й точна діагностика дозволяє спростити вибір необхідних протимікробних препаратів і впоратися з інфекцією без ризику виникнення небезпечних помилок. Результати місії АТЛАСС в Україні, що проходила на початку жовтня, будуть представлені громадськості найближчим часом.

Вікторія МИХАЛЬЧУК,
спеціаліст з комунікацій
Регіонального відділення ФАО для Європи та Центральної Азії.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net