№ 86 (22105) субота 9 листопада 2019 року

Карл Шльогель — відомий німецький історик, професор, автор книг про Росію, Україну, Східну Європу, перекладених багатьма мовами.

Шльогель, який народився після Другої світової війни й виріс у західній Німеччині, захопився славістикою, почав вивчати історію Росії, в СРСР уперше побував ще за радянських часів. Після російської агресії 2014 року чітко став на бік України. Настільки чітко, що навіть відмовився прийняти російську премію Пушкіна «за внесок у зміцнення співробітництва з РФ, розвиток наукових і культурних зв’язків, активну благодійну діяльність» із рук Володимира Путіна.

«Полум’яний привіт славним працівникам Генеральної прокуратури України та її керівнику — «стовідсотково своїй людині» президента Зеленського — пану Рябошапці! Ми просимо наш уряд, органи ГПУ, ГБР, НАБУ, САП та Антикорупційного суду повністю розслідувати злочинну діяльність п’ятого президента України та його прихильників. Українська земля повинна бути очищена від залишків корумпованої агентури. У цій роботі кожен з нас, чесних глядачів «95-го кварталу», візьме найенергійнішу участь».

Матеріалів наразі недостатньо

Генеральному прокуророві України, який 5 листопада 2019 року дав інтерв’ю інтернет-виданню «LВ.ua», не треба було нічого вигадувати. Він міг заглянути в газети вісімдесятиліт-ньої давності, а потім змінити прізвища й назви установ (див. попередній абзац). На перших шпальтах тоді були опубліковані «вимоги» радянського народу розстріляти троцькістсько-бухарінських бандитів, а заклики — адресовані до товаришів Сталіна, Єжова, Вишинського та Воєнної колегії Верховного Суду СРСР.

У липні 2019-го набрав чинності закон «Про мову». Чому на 28-у році Незалежності питання мови провокує «зашквар»? Чи є хоч одна країна світу, де навколо національно-ідентичної мови відбувається те саме?

Про мову, дематюкацію, угорську експансію та інші гострі мовні питання — розмова Марини ГОЛУБ, кандидата філософських наук, засновниці комунікаційного агентства Golubi Group, з доктором філологічних наук, професором Павлом ГРИЦЕНКОМ, який очолює Інститут української мови НАН України (джерело — https://glavcom.ua).

Чому українцям у світах сущим не потрібен особливий статус?

Книга із щемною назвою «Завези од мене поклон в Україну...», про фольклор українців Башкортостану, вийшла друком у 1999 році в Уфі завдяки наполегливій праці Василя Бабенка, керівника тамтешнього центру українознавства. У ній вміщені матеріали з історії, етнографії та фольклору українців цієї республіки, зібрані в українських селах і підготовлені до друку під час Другої світової війни українськими вченими, які були в евакуації в Уфі у складі Академії наук України. Оригінали матеріалів нині зберігаються в Інституті імені М.Т. Рильського у Києві. Без учених в евакуації цієї книги не було б.

Доля загнала українців до Уфимського острогу ще в першій половині XVIII сторіччя, коли в південноуральські степи після 1709-го наплинув перший потік українців, противників московського ярма. У ті і в наступні роки царська адміністрація всіляко сприяла виселенню українців з України, і за суттю своєю це переселення було скритою формою її руйнації. Хоча царська адміністрація приховувала етнографічний характер переселенців, не догадуючись ні тоді, ні в наступні роки виокремлювати українське населення, все ж таки у 1742-у в Приураллі було зареєстровано 509 українських родин із Сумщини, Ніжинщини, Глухівщини, Харківщини та Полтавщини, Лубенщини, Гадячівщини.

Земля у нас тяжке діло: кров’ю пахне…
Михайло СТЕЛЬМАХ, «Кров людська — не водиця».

Наша найкраща у світі земля формувалася мільйони років. По ній пройшлися оледеніння, потопи, градобої, посухи, цунамі, але вона вперто накопичувала для нас родючий шар, щоб ми могли класти в нього насіння і хліб вирощувати.

Фабрики і заводи порівняно недавно створили власними руками гомо сапієнс. Так оте гомо, шукаючи кращого життя, ніж в імперії, а потім — у комуністичному раю, який чомусь час від часу влаштовував голодомори та війни, вирішило знищити той рай для диктаторів, злодіїв та хабарників і проголосити незалежність. Радіючи й потираючи руки, що воно таке незалежне, втратило пильність.

Глум, глузування, насмішка, а то й збиткування чи знущання чатують на всяку людину, яка пішла в політику, не маючи для цього належних задатків, або й на тих полі-тиків, які не дбають про своє реноме публічної особи.

Не враховуючи численних випадків обструкції у Верховній Раді раніше, в сучасній Україні ще не було такого, щоб стільки депутатів й представників  інших гілок влади потрапляли під шквал насмішок у засобах масової інформації. І цей факт змушує до роздумів: «Кому вигідна така ситуація?».

З великим інтересом прочитав з друзями статтю Інни Якименко «Замість розважання — велике прибирання» («Чорноморка» від 28 вересня). Привернув нашу увагу й надихнув уже початок матеріалу: «Відбувся черговий етап природоохоронної акції «Я прибрав — твоя черга». Подібні заходи вже пройшли у Києві, Кривому Розі, Дніпрі та інших містах...». Саме ця обставина, тобто широка географія екологічних ініціатив, додає оптимізму. Адже лише разом, потужними всеукраїнськими зусиллями, можна змінити ситуацію на краще.

У жовтні 2017 року автора цих рядків запросили на конференцію у середню школу №20 міста Слов’янська. Йшлося про наші ріки в народознавчому контексті. Тоді, в процесі спілкування, народилася цікава ідея: а що як поєднати зусилля народо-знавців із зусиллями екологів та педагогів? У нас бо ж є дуже багато народних пісень, де згадується та чи інша українська річка. Де про них можна дізнатися? Звичайно ж, у школі. З плином часу засвоєна в шкільні роки інформація мотивуватиме молодь. Але щоб рятувати ріки, потрібні ще й знання. Певна річ, тут не обійтися без фахівців-екологів. Треба якнайширше залучати дітей, але неодмінно з участю старших.

Історія, за мотивами якої Джузеппе Верді написав оперу «Травіата», невигадана — її пережила родина знаменитого французького письменника Олександра Дюма. Його син, Олександр Дюма-молодший, був закоханий у Марі Дюплессі, розумну і красиву даму, що мала певну репутацію. Дюма-старший заборонив синові одружуватися з цією жінкою, і вона, не дочекавшись коханого, померла. Ця історія спочатку послугувала сюжетом для роману «Дама з камеліями» Олександра Дюма-молодшого, а згодом стала основою для музичного твору.

Перш ніж стати улюбленою для мільйонів глядачів, опера пережила різні часи…

Сільгосптехніка балтського виробника вийшла на закордонний ринок.

ТОВ «Завод «Оптикон», основні виробничі потужності якого розташовані в Балті, понад 15 років випускає якісну та високоефективну сільськогосподарську несамохідну техніку: навісні, напівнавісні оборотні плуги, культиватори, глибокорозпушувачі серії «Майстер», «Діоніс», «Фаворит», сівалки різних модифікацій, у тому числі пневматичного точного висівання.

(Закінчення. Початок у номерах за 5, 12, 19, 26 жовтня та 2 листопада).

Рецидив гітлеризму і сталінізму в ХХІ столітті

Агресія Путіна проти України наочно продемонструвала живучість рецидиву гітлеризму і сталінізму в ХХІ столітті. Й це незважаючи на те, що 1 серпня 1975 року 35 європейських країн підписали у Гельсінкі Заключний акт Наради з безпеки і співробі-тництва в Європі (НБСЄ), в якому гарантувалися основні принципи — незмінності кордонів, територіальної цілісності, мирного врегулювання конфліктів, невтручання у внутрішні справи, відмови від застосування насильства, рівності та рівноправності суверенних держав.

Але й після створення 1 січня 1995-го на базі НБСЄ Організації з безпеки і співпраці у Європі (ОБСЄ), яка об’єднує 57 країн Європи, Північної Америки та Центральної Азії, ефективних механізмів гарантування зазначених принципів, на жаль, так і не створено. І це показала агресія РФ проти України, що почалася у 2014-у й триває дотепер, попри присутність на території Донбасу станом на серпень 2019-го близько 600 спостерігачів ОБСЄ із 43 держав-учасниць цієї організації, які, власне, тільки спостерігають і фіксують порушення конфліктуючих сторін, але не більше. Статус спостерігачів ОБСЄ не дозволяє їм виконувати миротворчу роль з елементами примусу до миру.

В Одеській національній науковій бібліотеці 5 листопада відбулася зустріч з польською журналісткою і письменницею Беатою КОСТ (на знімку), авторкою книжок «Століття польок. Жінки, які здобували незалежність», «Станіслав. З життя міста» та «Жінки зі Львова».

— Сьогоднішня подія викликала інтерес у бібліотекарів, праці-вників закладів культури, освіти, представників громадських організацій, — зауважила, вітаючи присутніх, генеральна директорка ОННБ Ірина Бірюкова. — Надзвичайно приємно бачити залу, переповнену студентством, з факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, а також інших навчальних закладів, які прийшли послухати лекцію від зіркового фахівця.

Ми розпочинаємо один з пікових заходів Днів Польщі в Україні, які провадяться у нас з ініціативи посольства цієї держави.

— Я дуже радий побачити стільки людей, котрі прийшли послухати правду про жінок, про яких написала книгу пані Беата Кост, — зі свого боку мовив Генеральний консул Республіки Польща в Одесі Анджей Шмідтке. — Я знаю силу польських жінок і дуже радію, що ми про це почуємо разом. Минулого року ми відзначили століття від дня, коли польські жінки отримали виборче право — 28 листопада 1918-го Сейм Польщі прийняв цей закон. У першому парламенті Польщі в 1919-у було 8 жінок, торік — 125, а нині — 131 жінка. Ми бачимо, як зростає вплив жінок у нашому суспільстві, як вони допомагають розвивати Польщу та робити її кращою. Я люблю переглядати спортивні передачі, ті, хто дивиться польське ТБ, знають Юстину Ковальчик, нашу олімпійську чемпіонку з лижних перегонів, чи Аніту Бондарчик — майстриню з метання молота: лишень подумайте, яку треба мати силу, щоб метати молот?! Слід згадати і польських прем’єр-міністрів. Уже три жінки очолювали наш уряд — Ганна Сухоцька, Єва Копач і Беата Шидло. На двох останніх виборах у Польщі найбільшою підтримкою заручилися жінки. Якраз Беата Шидло і Малгожата Кідава-Блоньська отримали понад півмільйона голосів, значно більше, ніж переможці-чоловіки. Я думав, що тут, на сьогоднішній захід, зберуться здебільшого жінки, однак приємно бачити велику кількість молодих людей, яким цікаво знати, в чому ж сила польських дівчат і польських жінок. Я сам про це із задоволенням зараз дізнаватимусь, і радію, що нас тут багато.

Кабінет Міністрів схвалив постанову щодо переведення всіх виплат співробітникам органів влади у безготівкову форму.

Як повідомив на своїй сторінці у Facebook міністр Кабміну Дмитро Дубілет, близько 7% співробітників органів влади отримують зарплату готівкою, а не на банківський рахунок. Центральні органи влади та обладміністрації витрачають на рік 60 млн грн на банківські комісії через те, що платять зарплату готівкою. «І ще якусь суму, яку ми вже не рахували, на виплати за відрядження», — додав Дмитро Дубілет.

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування». До речі, цей законопроєкт (№0869) був підтриманий у першому читанні ВР попереднього скликання ще у 2015 році.

Як зазначається в пояснювальній записці, закон передбачає внесення низки змін до Водного і Земельного кодексів, Кодексу про адміністративні правопорушення, законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».

19 листопада з 10.00 до 11.00 відбудеться «Пряма гаряча телефонна лінія» з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян.

Відповіді-консультації надаватиме заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Юрій Володимирович Пархоменко.

У Южному за адресою: вул. Т.Г. Шевченка, 7 відкрито центр з надання послуг у сфері державної реєстрації «open space».

Відтепер жителі цього міста можуть швидко і без черг отримати необхідні документи та послуги з питань державної реєстрації у зручному офісі, — зазначила начальник Южненського міського відділу ДРАЦС Олена Жураковська.

В Одеському міському центрі зайнятості стартував пілотний проєкт «Профорієнтаційне портфоліо» — інноваційний етап у сфері освіти.

Портфоліо складається на кожного школяра, який звертається до центру зайнятості для проходження профдіагностичного тестування.

11 листопада — 100 років від дня народження Юхима Березіна (сценічний псевдонім — Штепсель), українського актора, артиста розмовного жанру

Сьогодні й уявити неможливо, наскільки популярним у Радянському Союзі був дует народних артистів України Юрія Тимошенка та Юхима Березіна. Вони давали до тисячі вистав на рік, тобто в середньому по три на день, але глядачам і цього здавалося замало. На їхні виступи та фільми за їх участю неможливо було купити квиток, на вулицях шанувальники буквально розривали своїх кумирів на частини, складали про них анекдоти і віршики: «До-ре-мі-фа-соль-ля-сі, їхав Штепсель на таксі, Тарапунька причепився і безплатно прокотився»...

Народився Юхим Йосипович Березін 11 листопада 1919 року в родині білетера Одеського цирку. Дитинство минуло в чудовому місті біля моря, про що згадував з гумором, хоча й зізнавався: жити було нелегко.

У шкільні роки брав активну участь у самодіяльності, за виконання віршів Пушкіна навіть отримав премію на міському конкурсі читців. Після закінчення школи вступив до Київського театрального інституту. Навчався на одному курсі з Юрієм Тимошенком.

Хвороби серцево-судинної системи визнані однією з головних причин смертності людей у всьому світі.

Багато вчених пов’язують їх з нездоровим способом життя, притаманним нинішній цивілізації: великою кількістю жирних, смажених і солодких продуктів, малорухливим способом життя. З огляду на це існує теорія, що в давнину, коли люди жили зовсім інакше, серцеві хвороби були набагато рідкіснішим явищем.

Кінець жовтня — початок листопада виокремлений у календарі як Всесвітній тиждень профі-лактики поліомієліту. Мета такого тижня — привернення уваги світової спільноти до проблеми захворювання на цю тяжку недугу, її наслідки та необхідність імунопрофілактики.

У ці дні науковці та медики із вдячністю згадують Джонаса Солка — американського епідеміолога та вірусолога. Саме він у 1952—1955 роках розробив вакцину проти поліомієліту, що врятувала світ від тяжкої невилі-ковної хвороби, яка століттями калічила людей на всій планеті.

Викиди парникових газів, спричинені вирубуванням тропічних лісів, шкодять екології у шість разів більше, ніж вважалося раніше.

Про це свідчать результати до-слідження, проведеного науков-цями Квінслендського університету (Австралія). Вони проаналізували кількість викидів парникових газів, зумовлених вирубуванням лісів упродовж 2000—2013 років і встановили, що попередні дослідження применшували шкоду екосистемі від такої діяльності людей на 6,53 мільярда тонн викидів, тобто у шість разів.

Теплої осінньої суботи в Одеському зоопарку пройшов «День ведмедів», присвячений його клишоногим мешканцям.

Гостям свята в ігровій формі розповіли чимало цікавих фактів про улюбленців звіринця і про те, як їх готують до зими. До слова, на нашій планеті є вісім видів ведмедів і далеко не всі вони вкладаються на зиму в барлогах, а лише ті, хто недолюблює холод.