Не навчилася бути іншою
Одеська поетка Олена Гассій передчасно пішла із життя: у травні їй сповнилося б 60 років.
Народилася Олена 2 травня 1959-го в Одесі. Мати, Валентина Георгіївна Гассій (1932 — 2000), також одеситка, з 1941-го по 1947-й жила у Катаржино (нині — Знам’янка Іванівського району), де мешкали її близькі родичі. Повернувшись до Одеси, працювала в ресторані «Море», а пізніше — касиром у ресторані готелю «Вікторія». Батько, Едуард (Едмунд) Борисович Гордон (1928 — 1992), одесит, працював оператором на нафтобазі. Займався й літературною творчістю. Друкувався в журналах, а в 1993-у в Москві вийшла його повість «Адрес для «Дяди»», присвячена дружині Валентині. Писав під псевдонімом Червін.
Олена Гассій закінчила Одеську середню школу № 27. Ще тоді, в школі, почала писати вірші, любила також малювати. У дитинстві їздила в Червонознам’янку до прабабусі Степаниди Георгіївни Стоянової, що, певна річ, позначилося на її світогляді й творчості. Багато спілкувалася з родичами-письменниками. Її рідні дядьки по батькові: Ізмаїл Гордон — відомий одеським поет, Володимир і Михайло — прозаїки, Гаррі — поет і прозаїк, художник, який зараз мешкає у Москві.
Творчою людиною був і дядько по матері Георгій Гассій (1938 — 2012), який 50 років пропрацював на Одеському ювелірному заводі гранувальником і майстром цеху. У 1974-у на всесоюзному конкурсі майстрів-гранувальників у Свердловську, на заводі «Русские самоцветы», він посів третє місце, а в 1977-у був членом журі цього конкурсу. Саме Георгій Георгійович у 2011 році і приніс рукописи Олени Олександрові Візірову, який, ознайомившись з ними, опублікував їх у збірці поезії та прози жителів і вихідців с. Червонознам’янка (Катаржина) «И награда, и отрада». До цього видання увійшли майже 100 віршів Олени Гассій, які, власне, і склали його основу. У 2014-у «И награда, и отрада» була відзначена дипломом міжнародної книжкової виставки «Зелена хвиля».
* * *
Глечик с кислым молоком,
Запах лета в хате,
Где иконы…
Мы втроем
В домотканых платьях.
Свет лучины на стене,
И в зрачках — лучины.
Пели песни о земле
И об Украине,
О чужбине, о любви,
О тоске-разлуке,
И стирались до крови
От работы руки.
Олена Гассій часто міняла місця роботи. Працювала бібліотекарем в Одеській державній науковій бібліотеці ім. М. Горького, креслярем в інституті «Харчопромавтоматика», бухгалтеркою тресту «Південьсільспецмонтаж», швачкою-мотористкою у виробничому трикотажному об’єднанні ім. Н. Крупської, операторкою відділу експлуатації лічильно-клавішних машин в обласному управлінні статистики, декораторкою-оформлювачкою у Жовтневому продторзі, секретаркою-друкаркою в навчальному пункті КБ «Теплоенерго».
Перші 18 віршів Олени були опубліковані у 1991 році в збірці молодих одеських поетів «Вольный город». У 1997-у та 1999—2001 роках її твори друкувалися у літературно-публіцистичному альманасі акціонерного товариства «ОМК 96-97».
Померла Олена Гассій 14 квітня 2002-го. Посмертні публікації її віршів з’являлися в журналі «Интерпоэзия», альманахах «Предлог» та «Дерибассовская—Ришельевская».
Ось що писав у 2013 році про поезії Олени Гассій Гаррі Гордон: «Олені не потрібно було йти назустріч читачеві, вона втягувала його у свій світ — необережною інтонацією, необережним точним словом. Так корабель, що тоне, втягує у вирву необачного плавця. А тонула вона всерйоз у кожному вірші. Успіх Олени Гассій у тому, що вона не збиралася стати успішною. Брехливі, незграбні, колючі відносини зі світом і людьми не влаштовували її. Вона розуміла істину всією своєю неземною сутністю».
* * *
Все, равнодушием клеймя,
Меня обходят стороною,
Мне страшно быть такой, как я, —
Не научилась быть иною.
Коммуникабельности нет,
Душа фальшивит, облетая,
Душа фальшивит, обретая
С годами тему и сюжет.
А ось як оцінює творчість Олени член Національної спілки письменників України Анатолій Глущак: «У її віршах нема й натяку на учнівство, тематичну вторинність, виверти наслідування. Свій темпоритм рядків, не зношений словник, свіжість метафор, незгасна полемічність у діалозі з читачем і з самою собою... В один час жили в наших південних межах дві поетеси — Олена Гассій і Марина Хлєбникова. Обидві передчасно пішли із життя. Без Хлєбникової і Гассій поетична панорама Одеси порубіжжя двох тисячоліть воістину була б неповною».
* * *
И награда, и отрада —
Куст сирени много лет.
Запах, запах, запах,
Цвет,
Ягод, ягод, ягод —
Нет.
И не надо,
И не надо!
Михайло ВІЗІРОВ,
студент факультету журналістики
НУ «Одеська юридична академія».
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
