Дострокові вибори — вибори сильного прем’єра

Один із найганебніших наслідків його правління — нинішня Верховна Рада, в якій, по суті, ніколи й не було нормальної коаліції. Вона завжди працювала в режимі «божевільного принтера», яким вручну керували з Адміністрації Президента, а уряд керувався чим завгодно, тільки не інтересами народу. Тож дострокові вибори не тільки назріли, а й перезріли, ставши нагальною потребою.

Водночас, вони ставлять перед українцями надзвичайно важке завдання. Упродовж лише двох місяців їм належить визначитися з тим, які саме політичні сили гідні зайняти місця в наступному парламенті. Без перебільшення, це стане ключовим вибором, навіть важливішим за вибори президента. Бо Україна є парламентсько-президентською країною, і саме Верховна Рада обиратиме уряд та прем’єр-міністра, які реально керуватимуть державою.

Економіка, підтримка територіальних громад, формування і виконання бюджету — все це сфера відповідальності прем’єр-міністра. Він же є головою виконавчої влади і має можливість впоратися із свавіллям місцевих чиновників. На його ж плечі ляже і весь тягар криз, які насуваються на країну цього року, — комунальної, фінансової та інфраструктурної. Це без урахування війни, яка теж забирає свою страшну данину.

До того ж новообраний президент є новачком у політиці. Бажання змін — це дуже добре і відповідає очікуванням людей. Зрештою, це продемонстрували й результати президентських виборів. Але одного бажання змінювати країну недостатньо. Непродумані ж дії можуть завдати шкоди. Для того, щоб «машина змін» зрушила з місця, їй потрібен «мотор» — керівник уряду, здатний діяти швидко, рішуче, в інтересах більшості українців. Саме тому на посаді прем’єр-міністра має опинитися людина з ґрунтовними економічними знаннями та реальним антикризовим досвідом. Тільки вона зможе не лише впоратися з викликами, які стоять перед державою, а й стати надійним балансом для президента-новачка.

Ситуація ускладнюється тим, що в новому парламенті сильні позиції займуть проросійські сили, в проукраїнський блок складатимуть кілька партій, що призведе до складних коаліційних перемовин. Довгу «коаліціаду» Україна собі дозволити не може — у неї будуть лічені місяці і навіть тижні на боротьбу із кризовими явищами. А отже, новий прем’єр-міністр повинен приступити до реальної роботи в перший же день.

На сьогодні єдиною людиною, здатною на таке, є Юлія Тимошенко. Уже зараз вона має чітко сформовану покрокову економічну програму — «Новий курс України». Її величезний досвід як політика та управлінця демонструє — даремно час вона не витрачає, а починає ефективно працювати вже з перших днів. Вона ґрунтовно обізнана не лише з особливостями територіальних громад, а й має реальну програму децентралізації.

Юлія Тимошенко також єдиний на сьогодні полі-тик, який двічі довів свою здатність рятувати країну від криз. Вона зробила це 2001 році, відвернувши енергетичну катастрофу, а в 2008-у — не дозволивши світовій кризі знищити українську економіку.

Партія «Батьківщина», попри малий розмір фракції, уже показала майстер-клас відстоювання прав громадян. Вона є унікальним синтезом досвіду професійних політиків та свіжих ідей молоді, а відтак, зможе бути локомотивом реальних реформ.

Тож ядром дієвої проукраїнської і прозахідної коаліції, здатної на ефективні дії одразу після виборів, може стати тільки партія «Батьківщина». А Юлія Тимошенко є найкращим в Україні антикризовим менеджером, яка буде сильним і відповідальним прем’єр-міністром, спроможним реанімувати економіку країни і добитися процвітання.

Сергій МАКОГОНЕНКО.