Доля-дорога Віталія Громлюка
Є долі-манівці, є долі-стежки і долі-дороги. Кажуть, доля людини накреслюється Всевишнім, тільки-но зароджується її життя. Але також знаємо, що сама людина може як скрасити той замисел Господній, так і змарнувати його. Все залежить від характеру, від обраної життєвої позиції.
Наш ювіляр, про якого мова нижче, Віталій Васильович Громлюк не пішов манівцями, обходячи труднощі-випробування, а обрав широкий шлях дієвої, відповідальної людини, яка не боїться приймати рішення і втілювати задумане у життя.
Почався той великий шлях 21 травня 1944 року, коли в подружжя Василя Петровича та Єфимії Григорівни Громлюків народилася шоста дитина. Було це у селі Байтали Ананьївського району. Розділити цю радість у родинному колі батько не міг, бо був уже на фронті, тож про народження сина дізнався з листа дружини. До рідної домівки батько повернувся з війни лише на початку жовтня 1945-го. Після важкого поранення довго лікувався у військовому шпиталі. Та отримані в боях рани таки обірвали життя фронтовика — на свято Покрови його не стало. Овдовіла мати залишилася одна з шістьма малолітніми дітьми.
Тож дитинство сільського хлоп’яти, яке припало на повоєнні роки, було дуже нелегким. Але не зламало, а, швидше, навпаки, загартувало, додало наполегливості, у тому числі в досягненні заповітної мрії. А мріяв Віталій стати автомобілістом. Так, нині це видається чимось цілком звичним, буденним, а тоді вибратися із села (колгосп-ний люд був безправним, навіть паспортів не мав) було ой як непросто.
І все ж після закінчення Байталівської семирічки випускник-відмінник Віталій Громлюк у 1960 році вступив до Одеського автошляхового технікуму. Щоб отримати заповітну освіту, доводилося вдень вчитися, а вночі працювати. Наполегливому хлопчині це вдається. Закінчивши з відзнакою навчальний заклад, уже дипломованим спеціалістом почав свій трудовий шлях у Любашівській автоколоні №24. Потім була служба в армії. Демобілізувавшись, оселився у Кіровому Комінтернівського (нині — Трояндове Лиманського) району, де вже мешкав старший брат Микола, майбутній творець Трояндової республіки (на жаль, уже покійний). У тутешньому господарстві працював і токарем, і механіком, і завідував автогаражем, утверджуючись як професіонал, як сумлінна й активна особистість. Саме тут зустрів і свою другу половинку — дружину Надію Іванівну.
У 1976 році, без відриву від виробництва, закі-нчив Одеський політехнічний інститут, отримавши диплом інженера-автомобіліста.
Завдяки професійним і людським якостям, організаторському таланту Віталій Громлюк заслужив повагу і довіру земляків. У 1994-у його обирають головою районної ради. Природний талант керівника особливо яскраво розкрився на посаді голови Комінтернівської районної державної адміністрації, на якій пропрацював понад десять років.
Про те, якими були 1990-ті, скільки було труднощів і викликів, усі ми добре знаємо. Але ж Громлюк не з тих, хто задкує від труднощів! Під його керівництвом район активно розвивався, будучи на перших позиціях в області за соціально-економічними показниками. У ті роки було газифіковано 19 населених пунктів, збудовано приміщення загальноосвітніх шкіл, дитячих садків у Петрівці, Кордоні, Олександрівці, Світлому, Красносілці, Сичавці та інших селах. Велося житлове будівництво — багатоповерхові будинки зводяться у Фонтанці, Першотравневому, Красносілці, Комінтернівському, Петрівці, Олександрівці... Відкривалися нові підприємства, розвивалося сільське господарство...
Самовіддана праця, активна громадська позиція очільника району високо оцінена державою, православною церквою. Віталій Васильович Громлюк нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, Святого рівноапостольного князя Володимира, удостоєний почесного звання «Заслужений працівник сільського господарства України», відзначений багатьма грамотами, подяками, цінними подарунками Верховної Ради, Кабінету Міністрів, багатьох міністерств та відомств країни.
Навіть вийшовши на заслужений відпочинок, Віталій Васильович не перестав торувати обрану дорогу до людей і задля людей, які віддячують йому шаною і довірою, обираючи депутатом районної ради. Активний, послідовний, принциповий — йому болять проблеми земляків, йому не байдужа доля краю і країни. А тому, попри поважний вік, попереду ще багато роботи на обраному життєвому шляху.
Тож нехай Вам здоровиться, вельмишановний наш ювіляре! Нехай Ваша дорога уквітчується добром, миром, радісними подіями та повагою людей! Хай Всевишній оберігає Вас і Вашу родину від усіх земних негараздів!
Іван РАФАЛЬСЬКИЙ.
Лиманський район.
Колектив «Чорноморських новин» пишається, що серед справжніх друзів нашої газети є така високодостойна і шанована людина, як Віталій Васильович Громлюк. Дякуємо за приклад служіння українському народові і нашій Вітчизні!
Зичимо Вам, Віталію Васильовичу, і всім Вашим рідним та близьким щастя, здоров’я, усіляких благ і ще багато-багато років іти обраною дорогою, й нехай вона буде світлою, легкою і під мирним небом!
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
