Надважливий крок на шляху до ментальної незалежності

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет Міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.

Володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Водночас іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу державною мовою.

Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Однак у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.

Як відомо, у першому читанні ВР ухвалила законопроект 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 4 жовтня 2018 року. Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час парламентський комітет з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок до цього документа. До другого читання депутати приступили 28 лютого.

«Ухвалення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — це справді історичне рішення, яке стоїть поряд з відновленням нашої армії та отриманням автокефалії Православною церквою України», — зазначив Президент України Петро Порошенко. Він подякував усім, хто брав участь у розробці, підготовці та реалізації мовного закону: народним депутатам — за голоси «за», всім українцям — за підтримку. «Це — ще один надважливий крок на шляху нашої ментальної незалежності», — наголосив Петро Порошенко.

Натомість у заяві, поширеній прес-службою новообраного Президента України Володимира Зеленського, йдеться: «Законопроект про державну мову розглядався під час виборчого циклу, що зробило його заручником політичної риторики. Закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю. До проекту закону було внесено понад дві тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді. Сьогодні важко спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону — остаточний його текст, з урахуванням усіх поправок, наразі недоступний. Після мого вступу на посаду Президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень Президента України i в інтересах громадян».

За його словами, перед Україною сьогодні стоять серйозні виклики, які можна подолати лише разом: «Російська агресія, повільний економічний розвиток, масова еміграція українців за кордон, тотальна корупція — це проблеми, які стосуються кожного з нас і суспільства в цілому. Тому ми повинні ініціювати та ухвалювати такі закони й такі рішення, які консолідують суспільство, а не навпаки».

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що українська мова — єдина державна мова в Україні: «Так було, так є і так буде. Щодо цього питання — жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вжитку. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство». Однак, за його словами, питання у методах, якими втілюється в життя цей стратегічний курс: «Моя принципова позиція — держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення».

Хоч закон і ухвалений, його підписання наразі заблоковане зусиллями нардепів від «Опозиційного блоку», які зареєстрували у Верховній Раді два проекти постанови про скасування закону. Авторами одного з цих проектів виступили Олександр Вілкул та Вадим Новинський, другого — Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Василь Німченко, Махайло Папієв, Юрій Мірошниченко та Юлій Іоффе.

І все ж на найвищому рівні державної влади висловлюють упевненість, що проекти постанов не наберуть необхідної кількості голосів та будуть відхилені, а відтак закон буде підписаний і головою ВР Андрієм Парубієм, і чинним Президентом України Петром Порошенком.

«Так, Україна — мультикультурна, і ми поважаємо мови різних народів. Кожен у приватному спілкуванні може говорити своєю рідною мовою, і ніхто не зазіхає на це право. Але державна мова в нас одна — україн-ська — і наш обов’язок її захищати та розвивати», — написав на своїй Фейсбук-сторінці прем’єр-міністр Володимир Гройсман, наголосивши, що повага до державної мови — це повага до української держави: «Поважаємо свою державу — поважаємо себе».