№ 28 (22047) четвер 11 квітня 2019 року

Військові кораблі України на чолі з «Гетьманом Сагайдачним» завжди готові захищати наші кордони. Після передислокації з окупованого Криму місцем їх «прописки» стала Практична гавань Одеського морського порту. Саме тут минулої п’ятниці відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка з військовими моряками, курсантами, а також родинами моряків, узятих Росією у полон після її відкритої агресії у Керченській протоці.

Цій зустрічі в Одесі передувала інспекція Верховного головнокомандувача льотних випробувань нового комплексу крилатих ракет наземного базування для ураження морських і берегових цілей «Нептун», що пройшли на полігоні в Татарбунарському районі. За його оцінкою, випробування пройшли «на відмінно».

Президент України Петро Порошенко наголошує на тому, що і влада, й громадяни України мають об’єднатися задля збереження нашої держави від тих викликів і загроз, які зараз стоять перед нашою країною, та задля подальшого її розвитку. «Ми маємо захистити державу, ми маємо продовжувати будувати сектор оборони і безпеки. Ми маємо зберегти і розширити міжнародну коаліцію, яка була сформована на захист України», — підкреслив він під час програми «Свобода слова» на каналі ICTV.

«Якщо цього не буде, то ризики, які зараз концентруються над Україною, зашкалять. І ризики щодо обслуговування зовнішнього боргу цього року, і ризики курсу, і ризики інфляції, і ризики економічного зростання, і ризики втрати держави», — застеріг Петро Порошенко і додав: «Саме тому я хочу скористатися цією можливістю для того, щоб звернутися до кожного з вас: ми маємо зараз, в першу чергу я, в першу чергу влада, зробити висновки для того, щоб відновити довіру. Ту довіру, на базі якої можна продовжити будівництво держави».

Передвиборна кампанія наочно продемонструвала поляризацію українського електорату.

Нічого дивного в цьому нема: кожні вибори (в інших країнах теж) до деякої міри розколюють суспільство. Різні люди, різні погляди... Але є особлива, «південно-східна», розколотість, яка відрізняється від центральної та західної. Вона безпосередньо стосується ідентичності.

Люди в Києві, Львові, Полтаві швидко помиряться після виборів. А якщо й ні, то швидко знайдуть собі інших друзів. В Одесі ж поляризація електорату має імперський присмак. Тут розкол надовго, аж поки не зміниться ідентичність. Про це постійно нагадують ті, хто повірив у незворотність Майдану, у торжество ідеалів Революції Гідності. А революція від початку передбачала мовну толерантність. У Києві половина, а то й більше учасників буремних подій 2014 року розмовляла російською. І ніхто не дорікав їм.

Кінець квітня — початок травня ознаменований цілою вервечкою вихідних.

Офіційно неробочими буде аж п’ять днів поспіль — із 27 квітня по 1 травня (робочий вівторок, 30 квітня, Кабмін рекомендує перенести на суботу, 11 травня). Відтак святкування Великодня плавно переросте в першотравневу «майовку». Потім — два дні праці і знов — два дні вихідних.

Отак, за святковими столами, будемо переосмислювати результати виборів, другий тур яких, як відомо, відбудеться якраз за тиждень до Паски — у Вербну неділю, 21 квітня.

Щоб похмілля не було надто тяжким, на ухвалення розумного рішення маємо віднині рівно десять діб.

Президент України Петро Порошенко відсторонив від посади голову Одеської облдержадміністрації Максима Степанова, проте останній не погодився з таким рішенням.

У понеділок на сайті Адміністрації Президента були опубліковані два укази, датовані ще 6 квітня. Перший з них — про відсторонення від посади Максима Степанова, другий — про призначення тимчасовим виконувачем обов’язків керівника області Сергія Паращенка, який менше місяця тому — 11 березня — обійняв посаду першого заступника голови ОДА.

А ви знаєте, що об’єднує Одесу та Івано-Франківськ? Обоє регулярно входять до переліку міст України, комфортних для життя. Ще б пак: у нас — Чорне море, у них — Карпати з гірськолижними курортами неподалік.

Нещодавно в Івано-Франківську висадився «жіночий десант»: журналістки південних та східних регіонів країни ближче знайомилися зі столицею Прикарпаття у рамках прес-туру, органі-зованого Харківським прес-клубом. Тим приємніше, що впродовж кількох днів нам впадало спілкуватися з працьовитими, розумними і професійними, переважно, чоловіками.

Знайомство з Івано-Франківськом розпочалося із зустрічі з міським головою Русланом Марцінківим.

Амбітний, активний, перспективний, багато робить для міста, а заодно отримує й чимало критики від людей, бо зміни, звісна річ, викликають дискусії в суспільстві, — зауважують про свого мера місцеві медійники.

Щочетверга Руслан Романович проводить прямі ефіри на телебаченні, де кожен з містян може поставити йому запитання. Щоп’ятниці ж без попереджень інспектує міські установи та заклади, тож недарма муніципальні чиновники називають цей день «чорною п’ятницею».

Закінчення. Початок у номері за 6 квітня.

(До 100-сторіччя видатного вченого)

Проблематика модерної історії у спадщині Омеляна Пріцака

Модерна історія, національний рух, інтелектуальні пошуки завжди приваблювали Пріцака. До модерної тематики історик постійно повертається в окремих ґрунтовних статтях, історіографічних студіях, у виданні пам’яток історичної думки міжвоєнного часу. І хоча ця тематика залишається в контексті тюркських й давньоруських сюжетів, саме у ній Пріцак часто несподіваний, особливо контроверсійний і захопливий.

1966 року в «Листах до приятелів» до століття народин Михайла Грушевського вийш-ла зовсім неювілейна стаття Пріцака. Замість «звичайних трафаретів та фраз», що принижуватимуть самого Грушевського, автор пропонує «розглянути творчість і ді-яльність [Грушевського] на тлі епохи та української дійсности». Цієї засади — змалюванню контексту діяльности кожного з героїв своїх студій — вчений послідовно дотримувався у своїх персоналійних публікаціях. Мало того, міркування про контекст, епоху приваблюють його найбільше, стають полем демонстрації блискучої ерудиції і побудови вишуканих інтелектуальних гіпотез.

Три дні на Одещині відзначалося традиційне, вже 38-е, олійниківське свято «Степанова весна». У самій Одесі, Балтському та Миколаївському районах — там, де народився великий пересмішник, де пройшли його дитячі та юнацькі роки, де він став на літературний шлях.

Крім одеситів, на свято завітали письменники та мистці зі столиці, Вінниці, Івано-Франків-ська та Запоріжжя. Скрізь звучали мудрі, дотепні, інколи — гострі слова Степана Олійника, які й до сьогодні продовжують служити людям. Лунали українські пісні, зачаровували всіх струни бандури — те, що любив поет-гуморист і сатирик з ніжною, ліричною душею.

Спогад

Моїй Тетянці
напередодні мого 88-го літа
Бувають дні,
Такі бувають дні,
Згадаєш — і не зопалу
ікнеться.

Що треба знати про епілепсію та як надати першу домедичну допомогу людині при епілептичному нападі

26 березня відзначався Всесвітній день обізнаності про епілепсію, на яку страждають близько 100 мільйонів землян, відомий як «Фіолетовий день».

Епілепсія є одним з найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини. В Україні налічується близько 100 тисяч осіб з таким діагнозом.

Епілепсія — хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються. Напад може трапитися будь-де і будь-коли. Часто довколишні жахаються побаченого, намагаються триматися подалі від людини, з якою «щось коїться».

Із 23 по 29 квітня пройде Європейський тиждень імунізації. Напередодні ж цієї важливої акції в Одесі відбувся всеукраїнський тренінг проекту «Агенти змін щодо вакцинації».

Зініціювала його громадська організація «Батьки за вакцинацію» за підтримки профільних департаментів Одеської міської ради та ОДА, низки фундацій, ГО та медичних експертів.

Щороку 2 квітня відзначається Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 2007-у. Таких хворих називають «людьми дощу» — від назви відомого голлівудського фільму.

Кількість аутистів у світі стрімко зростає: у 1948 році один випадок реєструвався на мільйон дітей, у 2008-у — на 150 тисяч, у 2018-у — на 50 тисяч. Аутистами, кажуть, були Альберт Ейнштейн, Леонардо да Вінчі, Вінсент ван Гог, Вольфганг Амадей Моцарт...