Петр ЛУНЯК: «У нас — сім десятиліть успішної діяльності»

— Пане Петр, сьогодні НАТО, без перебільшень, найавторитетніша в світі міжнародна організація, яка 4 квітня відзначатиме своє 70-річчя. Розкажіть, будь ласка, як організація-іменинниця почувається, чим живе напередодні свого ювілейного дня народження?

— У нас сімдесят років успішної діяльності. Колись, у період «холодної війни», ми спільно захищали країни-члени Альянсу, згодом НАТО змінило своє, так би мовити, обличчя і взяло на себе обов’язки кризового врегулювання і колективної безпеки. Й нині у цих трьох напрямках — колективна оборона, врегулювання кризових ситуацій та кооперативна безпека — ми рухаємося у майбутнє. Звичайно, своїм існуванням НАТО завдячує успішній діяльності в минулому.

— Зараз НАТО налічує 29 країн-членів і тридцята ось-ось на підході — це Республіка Північна Македонія, що, нарешті, узгодила свою назву з сусідньою Грецією, прибравши останній камінь спотикання на шляху для вступу. За 70 років жодна країна не вийшла з НАТО, хоча таке право є. Про що це свідчить?

— Свого часу дві країни з різних причин призупиняли своє членство у військових структурах НАТО — Франція та Греція.

Але ніколи навіть ці країни не ставили під сумнів свою приналежність до організації та до цінностей НАТО. Згодом обидві держави відновили своє повноправне членство в Альянсі. Це, на мій погляд, свідчить, що НАТО корисна організація, потрібність якої усвідомлюють всі країни-члени. Ніхто із НАТО не вийшов. Альянс вижив по завершенню «холодної війни», коли багато хто сумнівався в тому, що організація може знадобитися у майбутньому.

— Після «холодної війни», в СРСР настала «перебудова», Західний світ був зачарований перетвореннями в демократичній Росії, перестав існувати Варшавський договір, думали, що потреба в НАТО відпаде, що блок розпадеться, припинить своє існування. Але життя показало, що це не так. У чому причина?

— Через те, що НАТО є гарантом безпеки для країн-членів, що вони можуть розраховувати на колективну оборону, мати гарантії з боку Північноатлантичного союзу. Зараз ми активно вживаємо заходів в інтересах оборони країн-членів, і це свідчить про вагомий внесок, який робить НАТО у безпеку кожної з країн-учасниць.

— Пане Петр, свого часу ви служили в армії соціалістичної Чехословаччини (ЧССР). Уже 20 років поспіль ваша батьківщина Чехія є членом НАТО. Як загалом можна охарактеризувати ці два десятиліття? Який був отриманий позитив?

— Отже, що ми отримали? Найголовніше, що ми здобули, — це суверенітет і безпеку. А там, де безпека, там інвестиції, капітал, зростання економіки і підвищення рівня життя наших людей. За результатами опитувань, сьогодні рівень довіри до НАТО серед громадян Чеської Республіки становить 80%.

— Які виклики постають перед НАТО сьогодні?

— Звичайно, виклики є, роботи вистачає. Насамперед — це захист міжнародної системи безпеки, який базується на нормах міжнародного права, захист країн-членів як головна роль Північноатлантичного союзу, підтримка стабільності в різних частинах світу, наприклад, операції в Афганістані чи Іраку. Ми підтримуємо реформу оборонних інституцій у Йорданії, в Тунісі. Ми активно працюємо з країнами-партнерами. Україна — один з найактивніших учасників у цьому напрямку. Так само плідно співпрацюємо з Грузією. У нас багато рівнів, на яких НАТО має співпрацю з країнами-партнерами.

— А на якому рівні нині партнерство НАТО з Україною? Які тенденції?

— 1997 року ми підписали Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО. І, звичайно, підтримка, яку надає НАТО Україні, вона безпрецедентна. Але не забувайте й про те, що Україна робить дуже вагомий внесок в операції НАТО. Вона є країною, яка була присутня у всіх операціях Альянсу. Тому Україна для нас надзвичайно важливий партнер, внесок якого в діяльність НАТО є дуже значним.

— Й останнє питання. Сьогодні, коли ми тут, у Брюсселі, відбудуться урочистості з нагоди 20-річчя вступу до НАТО Польщі, Чехії та Угорщини. Про що там говоритимуть?

— Буде семінар, у якому, до речі, візьме участь й український посол в НАТО Вадим Пристайко. Будемо говорити про розширення НАТО в історичному аспекті, але також і про те, що стосується майбутнього розширення. З доповіддю виступить і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Ми з радістю і нетерпінням чекаємо цієї події.

— Щиро дякую, пане Петр.

Володимир ГЕНИК.

Довідково. Петр Луняк народився 1966 року. Доктор наук, історик і дипломат. Викладав міжнародні відносини та новітню історію в Карловому університеті в Празі. Багато років на дипломатичній службі: у Мі-ністерстві закордонних справ Чеської Республіки, в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі, в Інформаційному бюро НАТО в Москві, у Департаменті комунікацій з країнами-членами НАТО та країнами-партнерами.

Автор висловлює вдячність Центу інформації та документації НАТО в Україні та Громадській лізі «Україна — НАТО» за сприяння у підготовці матеріалу.

В.Г.