Переглядів: 3083

Мовна ідентифікація: українець

За радянської доби, опинившись у багатьох сферах суспільного життя на периферії, українська мова прагнула зберегтися як життєвий організм. Утім і зі становленням України як держави мовна політика, на жаль, була хиткою: крок уперед — два назад. Переважно це питання збуджувалося в період виборчих кампаній. Спочатку на ньому спекулювали комуністи, згодом — «регіони», зараз — «Опоблок».

Ще в 1989 році був ухвалений закон «Про мови в Українській РСР». Уже не існувало Української Радянської Соціалістичної Республіки, а він продовжував діяти, бо численні суперечки у політикумі не надали жодному із законопроектів (а таких було чимало!) сили нового закону.

Традиційно про Схід і Південь говорили як про край, де мешкають прихильники російської мови (хоча, попри багатонаціональність, 62,7% жителів Одещини — українці). Відтак, скориставшись своїм політичним становищем, представники тодішньої Партії регіонів Ківалов та Колесніченко зареєстрували законопроект «Про засади державної мовної політики», за який «регіональна» більшість Верховної Ради проголосувала 3 липня 2012 року, а 8 серпня його підписав тодішній президент Віктор Янукович. Закон одразу ж почали активно втілювати в життя.

І першими це зробили в рідній для Сергія Ківалова Одесі. Незважаючи на відпустковий період, тодішній міський голова Олексій Костусєв скликав позачергову сесію міськради для вирішення одного-єдиного питання — «мовного». На тій сесії російській мові надали статус регіональної — з усіма наслідками, які з цього випливають, пояснюючи це тим, що Одеса є багатонаціональним містом і представники нацменшин спілкуються російською. Як наслідок вона, витіснивши українську, безрозді-льно запанувала в усіх органах влади, школах, комунальних підприємствах, на рекламних вивісках. До речі, той же О. Костусєв невдовзі після свого обрання заборонив звертатися до нього українською, більше того — наказав, щоб усі ділові папери йому подавали лише російською мовою.

Й ось, нарешті, 28 лютого 2018 року «закон Ківалова-Колесніченка» було визнано неконституційним. Це рішення — правильне. І підтвердження цьому знаходимо у результатах соціолінгвістичного опитування на теренах Одещини, а саме у Захарівському районі. Нас цікавила думка школярів про рідну та державну мови, чи розмежовують вони ці поняття, яку мову обирають для спілкування в різних життєвих ситуаціях і якою повинна бути мова освіти в Україні. Ось результати цього дослідження. На запитання «Яку мову вважаєте рідною?» 92% опитаних учнів Затишанського НВК, серед них і з поліетнічних сімей, відповіли, що українську, Перехрестівського НВК — 84,6%, Оленівської ЗОШ — 87,5%.

Школа має значний вплив на формування національної самоідентифікації особистості. Адже більшість опитаних звертається до вчителів саме українською: 92% респондентів Захарівського НВК, 84,6% — Перехрестівського НВК, 81,2% — Оленівської ЗОШ, 80,6% — Затишанського НВК. З однокласниками теж більшість спілкується українською. Навіть ті респонденти, які в повсякденному житті розмовляють російською, не обрали її окремим варіантом відповіді на питання «Якою мовою спілкуєтесь з однокласниками?» (учні Оленівської ЗОШ). Також більшість опитаних школярів відповіли, що краще пишуть українською. Це пояснюється тим, що всі предмети в навчальних закладах викладаються українською, відтак учні краще знають її граматику.

Важливість мови для країни розуміють майже всі респонденти: 100% опитаних Перехрестівського НВК та Оленівської ЗОШ, 99% Захарівського НВК, 97,8% Затишанського НВК вважають, що державною повинна бути українська мова.

Загалом мовна ситуація у Захарівці, Затишші, Перехрестовому та Мар’янівці є стабільною. Українська переважає майже у всіх сферах життя. Навіть представники поліетнічних сімей у більшості питань віддають їй перевагу. Це і не дивно, адже вони ідентифікують себе як українці.

Результати нашого невеличкого дослідження показали, що молодь серйозно переймається питанням своєї ідентичності. Цьому, крім освіти, сприяють нові якісні україномовні фільми та сері-али, прекрасна українська музика, яка нині звучить на радіо й телебаченні. Розмовляти україн-ською стає модним. І слава Богу, що канув у Лету горезвісний «закон Ківалова-Колесніченка».

Ганна МАРУЩЕНКО,
студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net