Переглядів: 4176

Ожив козак на обеліску

Людина, яка не мислить свого існування без праці, в думках виношує мрію: ото піду на пенсію — тоді й відісплюся, відпочину. А насправді то лише приємні мрії, бо голова шукає роботу, а руки звично виконують її. Коли ж, стомлений, лягаєш відпочити, то, як писав пророк Тарас Шевченко, тебе обступають «думи мої, думи мої»… А вони бувають різні: добрі й лихі, задавнені й сучасні…

Недавно при в’їзді до нашого старовинного містечка відкрили обеліск воїнам УНР, які боролися за незалежність України. На обеліску викарбувані імена звитяжців. А серед них — ім’я мого діда по батьковій лінії: Порфирій Продан — козак. Помер він у Польщі в 1964 році…

Не було б Незалежності — не зустрілися б навіть з дідовим іменем…

Ішов 1991 рік, у якому я разом з Ананьївським осередком Руху боровся за незалежність України, роздаючи листівки, літературу, збираючи підписи серед населення району. Сьогодні, щоправда, нікому з нашого «білого дому» це не цікаво, навіть нема кому показати своє посвідчення рухівця.

Того року, 8 травня, мого батька, Василя Васильовича Продана, запросили до Ананьївського райвійськкомату. Звідтіля він повернувся похмурим і засмученим… 9 травня йому сповнилося 80. Мати по-святковому накрила стіл. Прийшли поздоровити з днем народження численні гості й родичі. Дарували нехитрі подарунки, вітали й зичили здоров’я.

Та батько за столом сидів недовго і вийшов на вулицю. Слідом за ним вийшов і я, відчуваючи серцем, що щось його гризе.

— Сідай, сину, ближче, маю тобі щось розповісти, що довго виношував і ховав у собі… Щодо вчорашнього, то вчора у військкоматі 63 ветеранам вручили ордени Вітчизняної війни другого ступеня, а мені не вистачило… Хоча воював я з першого й до останнього дня...

Батько замовчав. Пауза тривала зо три хвилини. Потім знову почав:

— У нашій сім’ї був ще один син — Костянтин-Лаврик, тобто мій брат. Про нього ніколи не згадували в родині, бо часи були лихі, страшні…

— Де ж він подівся, тату? — запитав.

— У 1943 році його забрав із собою мій рідний дядько Порфирій. Не так давно про це повідала твоя бабуня, а моя мати, яка з нами жила. Я тобі багато розповідав про брата Павла, командира Червоної армії, та інших родичів. Павло перед самою війною пропав безвісти… А дядько Порфирій був козаком у лавах Армії УНР — бив і червоних, і білих… Дядька ж Павла розстріляли…

Довго батько викладав свої образи, які за мої роки вже й стерлися… А тепер маю сходити на батькову могилу й доповісти, що дядько Порфирій ожив на обеліску у своєму рідному місті Ананьєві козаком УНР…

Валентин ПРОДАН,
полковник Ананьївської паланки
«Одеська Січ».
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net