Кому й коли скласти заповіт?

Чому це важливо? Складання заповіту зазвичай відкладається на останній момент, але це не правильно. Тільки-но у вас з’явилося майно в обсягу, через який у ваших родичів можуть виникнути суперечки, варто продумати, кому воно врешті дістанеться.

Що таке заповіт?

Заповіт — це документ, у якому людина зазначає, що станеться з її майном після смерті, та допомагає уникнути непорозумінь між родичами.

Залежно від цілей заповіти можуть бути кількох видів.

Заповіт з умовою. Наприклад, хто з онуків перший народить дитину — тому дістанеться квартира, або будинок дістанеться дочці, якщо вона пускатиме там жити брата померлої. Або дати розпорядження. Один з найпопулярніших прикладів — описати, як саме має відбуватися поховання.

Спільний заповіт. Чоловік і дружина складають такий заповіт щодо спільного майна.

Секретний заповіт. Він посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Людина може скласти такий заповіт, запечатати його в конверт, підписати та подати в такому вигляді до нотаріуса. А нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

Чи можна достроково дізнатися інформацію із заповіту?

«Ні. У базі нотаріусів можна побачити, що є зареєстрований заповіт певної людини, проте його деталі та зміст дізнатися неможливо», — коментує адвокат Юлія Дузь.

Коли слід складати заповіт?

«Нема певного критерію. У більшості випадків людина сама розуміє, коли їй варто це робити: яке майно вона має, скільки дітей, від скількох шлюбів тощо», — пояснює пані Юлія.

Чому в Україні заповіт не хочуть підписувати своєчасно?

«Це стосується стереотипів. Ніхто з нас не хоче розмірковувати про власну смерть і, частіше, ми вважаємо, що нам ще рано про це думати. Бувають випадки, коли через стан здоров’я людина розуміє, що їй залишилося не дуже довго. Тоді вона може скласти заповіт, але частіше вона дарує або реєструє майно на певних родичів. Оскільки в Україні не поширена практика розписувати у заповіті, яке саме майно кому дістанеться: машина — дочці, квартира — сестрі», — додає адвокат.

Чи часто виникають спірні питання щодо майна після смерті родича?

Згідно з інформацією пошукової системи «Бабуся», кількість судових справ щодо заповітів щороку складає близько 65 тисяч. Насправді ж таких ситуацій значно більше, адже не всі суперечки доходять до суду.

Основні теми суперечок — поділ майна через відсутність заповіту та оспорювання дієздатності людини в момент його складання (наприклад, якщо вона перебувала в лікарні й отримувала медикаменти).

Нащадками можуть бути лише родичі?

Ні, в Україні майно можна заповідати людям, юридичним особам чи державі.

Відома легенда про бабусю, яка переписала хату на кота, теж можлива. Проте виглядатиме заповіт так: квартира буде переписана на організацію, мета якої — піклування про кота.

А як же родичі? Вони можуть залишитися без майна?

Так, можуть. Пріоритетне право на спадкування мають люди, зазначені в заповіті. Якщо самого заповіту нема або він недійсний, або зазначені у ньому люди відмовляються від спадку, тільки тоді цей спадок отримують спадкоємці за законом (родичі).

Єдиний виняток — неповнолітні діти або непрацездатні батьки, діти, вдова/вдівець. Незалежно від змісту заповіту, вони успадковують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Чи можна оскаржити заповіт?

Можна, але тільки в суді та за певних умов. Наприклад, якщо буде встановлено, що заповіт складено під впливом фізичного чи психічного насильства, або коли через стан здоров’я людина не усвідомлювала, що робила, або зміст заповіту не відповідає волі заповідача.

Хоча бувають випадки, коли заповіт можна визнати недійсним без суду. Якщо він був складений з порушенням вимог або людиною, яка не мала права цього робити (неповнолітня чи недієздатна).

Як підписати заповіт?

Найпростіший варіант — підписати заповіт у нотаріуса. Але якщо доступу до нотаріуса нема, заповіт можуть посвідчити відповідні посадові особи. Скажімо, якщо людина в лікарні — головний лікар, якщо у військовій частині — командиром частини тощо.

Мілана ШАПОВАЛОВА.