Чим розплатимося за лимонад

Констатувати замало, треба діяти

Недавнє дослідження, проведене міжнародною компанією IPSOS, з’ясувало, що третина українських дітей п’є солодку газовану воду часто, а понад дві третини батьків не заперечують, аби їхні діти вживали газовану воду та пакетовані соки, вміст цукру в яких такий самий, як і в магазинних лимонадах. «94% дітей заявили, що вживають пакетовані соки, це найпоширеніший напій. 82% — солодку газовану воду, 74% — бутильовану. Досить часто споживають пакетовану воду — 42% дітей, 29% — солодку газовану воду, бутильовану — 54%. Ми з’ясували, що 67% батьків не заперечують, щоб їхні діти вживали пакетовані соки, й самі купують їх. Солодку воду діти купують частіше самі», — каже експерт компанії Оксана Боголюбова.

Невідомо достеменно, скільки дітей в Україні потерпає від зайвої ваги — офіційної статистики нема. Невідомі і точні дані щодо дорослих: різні фахівці називають цифри від 15 до 25% тих, хто має зайві кілограми, водночас акцентуючи на зростанні показників.

«Це вже не перше дослідження, яке свідчить, що українські діти споживають багато нездорової їжі й напоїв. Констатувати замало, треба діяти. Наприклад, Латвія з 2002 року ввела податок на солодкі газовані напої, і там рівень її споживання — один з найнижчих у Європі», — каже головний дієтолог України Олег Швець. За останніми дослідженнями, підкреслює фахівець, українці в середньому споживають понад 100 грамів цукру щодня. Тоді як рекомендації ВООЗ — не більше 25 грамів.

«Нині колосальна кількість їжі зазнає певної обробки, в неї для смаку чи продовження термінів зберігання додають речовини природного або синтетичного походження, зокрема цукор. Його надзвичайно багато в солодких газованих напоях і пакетованих соках, — зазначає дієтолог Оксана Скиталінська. — У величезній кількості нектарів, на пачках яких написано «із вмістом натурального соку», ним насправді майже й не пахне. Переважно вони містять воду, лимонний сік, цукор та барвники».

Окрім солодкої «газованки», діти спокушаються на солодощі (тістечка, печиво тощо), які, крім цукру, містять очищене борошно й нездорові трансгенні жири. Третя група продуктів — це чипси, солоні горішки чи інші снеки.

У всіх цих харчах багато порожніх калорій та солі, що, зрештою, порушують обмін речовин і призводять до перенапруження судин, роботи серця, стимулюють утворення набряків, ускладнюють роботу нирок і печінки. «Цукор, барвники, жир, сіль — для дитячого органі-зму не те що непотрібні, а надзвичайно шкідливі», — наголошує Оксана Скиталінська.

Через малорухомий спосіб життя та великі психоемоційні навантаження, які витримує сучасна дитина, часто — неправильний режим сну й відпочинку порушується обмін речовин. Тістечка, пундики й солодка вода, що добре пахнуть і смакують, — причина, чому дитина неохоче їсть здорову їжу, а отже недоотримує вітаміни, пігменти, котрі містяться в рослинах, часто — білок. У таких дітей уже змалку хронічно високий рівень цукру у крові, перевантажена підшлункова, печінка й органи виділення, що мають нейтралізувати дію всіх шкідливих речовин. «У дитини погано працює нервова система, бо внаслідок неякісного харчування бракує вітамінів групи В, які містяться в крупах і продуктах тваринного походження; мало корисних Омега-3 жирних кислот (вони є в рибі, горіхах, насінні льону) і багато трансжирів та тих, що містять Омега-6 кислоти. Це призводить до порушень пам’яті, втрати уваги та кепського сну. Як наслідок — збільшується маса тіла, що з віком переходить в ожиріння. Нормалізувати обмін речовин надзвичайно складно», — застерігає дієтолог.

Важливо заборонити в школах продаж здоби, солодкої води і навіть пакетованих соків, наполягає Оксана Скиталінська: «Мають бути здорові перекуси — фрукти, фруктові тістечка, якщо соки — то з м’якоттю, й у жодному разі не нектари». Дитячий організм — це не зменшена копія дорослого, наголошує вона. Його органи й системи розвиваються й у багато чому є недозрілими. Нема потрібної кількості важливих мікроорганізмів, дезінтоксикаційних ферментів, не досить щільний кишківниковий бар’єр — спеці-альний слизовий шар, що затримує канцерогенні речовини.

«Тому дитяче харчування — це не доросле. Воно має бути обов’язково натуральним, свіжим, правильно термічно обробленим, в жодному разі не смаженим», — каже фахівець. Окрім порожніх калорій і загрози ожиріння цукор викликає так звану глікацію білків — зацукровування білкових молекул. Це загрожує тим, що в організмі виникає високий ризик запальних процесів. Водночас велика кількість цукру пошкоджує молекули ДНК. У солодкі напої спеці-ально додають бензоат натрію, який зменшує відчуття нудотності від цукру, тому й випити його можна дуже багато. Напій охолоджений і газований, що зумовлює бажання випити ще. Виробники напоїв акцентують на тому, що це рідина, а людині потрібно зволожуватися. Проте істотне значення має, яка саме рідина. Виробники кажуть: можна випити одну скляночку й на цьому зупинитися. Але покажіть мені дитину, котра вип’є одну склянку й зупиниться?» — каже пані Оксана.

Культура харчування виховується в родині

Втім, те, що їсть дитина, зумовлене культурою в родині. За даними дослідження, існує пряма залежність від споживання солодкої газованої води батьками й моделлю поведінки, яку переймають діти. «Якщо батьки п’ють вдома солодку газовану воду, то й діти більш схильні її вживати. 96% дітей, батьки яких полюбляють солодку «газовану», також її п’ють», — зауважує Оксана Боголюбова.

На власному прикладі треба навчати, що солодощі — це фрукти і ягоди, мед, какао (якщо нема алергії), желе, різноманітні муси. Якщо купувати, то краще мармелад не надто яскравого кольору. «Уважно читайте етикетку. Якщо там вказаний якийсь барвник — відкрийте Вікіпедію, почитайте про нього. Зазвичай барвники не спричиняють наслідків, але тривалих спостережень щодо їхнього впливу нема. Тому хочемо чи ні, але ми вже є учасниками експерименту», — застерігає Оксана Скиталінська і додає: «За висновками ВООЗ, проблема, яку раніше вважали лихом розвинутих держав, дедалі більше вражає країни з низьким та середнім рівнем розвитку. Нині рівень поширення випадків ожиріння в таких країнах на 30% вищий, ніж у розвинених. Хіба річ лише в товщині гаманця? Чи й у рівні культури та відповідальності за своє здоров’я? Для мене особисто показовою є картина, яку бачу щонеділі на базарі: черга за ковбасою набагато довша, ніж за свіжим м’ясом. Ціна в них однакова. У гривнях. Але насправді за любов до сосисок, тортів і лимонадів розплачуємося пізніше: інфарктами, інсультами, діабетом».

Важливо знати:

• Цукор — перша з причин ожиріння у світі.
• За дослідженнями, українці вживають уп’ятеро більше цукру на день, ніж це радить ВООЗ (понад 100 г проти 20 г рекомендованих).
• Склянка звичайної питної води замість склянки солодкої — це мінус зайві 235 ккал.
• Серед корисних напоїв перший — вода.
• Важливо розрахувати індекс маси тіла: вагу тіла в кілограмах розділити на зріст у сантиметрах, а отриману цифру піднести у квадрат. Якщо індекс тіла дорівнює або більший за 30, ідеться про ожиріння.
• Щороку у світі від ожиріння помирає 2,6 мільйона людей.