«Читати місто»

Акварельні твори Баріларі є зразком мислення архітектора і графіка: вони технічно легко виконані. Колір умовний, локальний, але вписаний у середовище й передає атмосферу німецького урбаністичного простору — стримано-похмурого або сріблясто-просвітленого. Акцент робиться також на структуру і фактуру будівель. Інша симпатична сторона його доробку — не стільки в площині суб’єктивного, скільки у площині культурної традиції, яка є визначальною для Заходу: бібліотеки свідчать про бережливе ставлення до старовини, архітектури й водночас вони сучасні, в них використовуються нові технології, вони є популярним місцем проведення відпочинку.

Для цього проекту, який ініціював і спонсорував Goethe-Institut, Фабіо Баріларі здійснив подорож різними містами Німеччини, під час яких графічно фіксував архітектурні комплекси, надаючи перевагу бібліотекам. Це своєрідна графічна інтерпретація урбаністичної культури — традиція, яку в новітній час культивували такі майстри, як Джованні Піранезі (його гравюри з видами стародавнього Риму є у фонді Одеського музею західного і східного мистецтва), П’єтро Гонзага, а в наш час — Стів Голл, Даніель Лібескінд та інші.

Свій художній вояж Німеччиною італійський архітектор розпочинав у 2015 році замальовками Філологічної бібліотеки Вільного університету Берліна, яку ще називають «мозком Берліна». Ось як відгукнувся про Баріларі директор цієї книгозбірні Клаус Ульріх Вернер, який підготував розлогий прес-реліз до цього проекту (інформація подається українською та німецькою мовами): «Роботи Баріларі позбавлені перебільшень, прикрашень. Вони створюють враження ескізних малюнків, виконаних нашвидкуруч, а тому здаються особливо щирими, правдивими».

Супроводжуються малюнки текстами зі стислою інформацією про будівлі. У них наводяться основні відомості — це своєрідний технічний паспорт бібліотеки. Тут же містяться відгуки відвідувачів, а також поставлено три запитання до директорів закладів: «Яке значення для міста, на вашу думку, має ваша бібліотека? Що особливо ви цінуєте в будівлі вашої бібліотеки? Що є у вашій бібліотеці, чого не мають інші?». Це показних суспільного інтересу до таких установ.

Здебільшого на виставці представлені невеличкі книгозбірні, зокрема малих міст Німеччини, фонди яких нараховують 30—150 тисяч одиниць зберігання. У цьому сенсі цікавою є суперсучасна Нова міська бібліотека Ауґсбурґа, зведена у 2009 році. На її спорудження та обладнання було витрачено 16,8 мільйона євро.

Є спеціалізовані бібліотеки, що діють як дослідницькі центри. Скажімо, бібліотека герцогині Анни Амалії у Веймарі (мільйон одиниць зберігання), яка є документною базою для вивчення німецької літератури на зламі ХІХ століття.

Ще трохи статистики. Щодо потужних книгозбірень, то тут пальму першості тримає Національна бібліотека Німеччини у Лейпцигу (30 мільйонів документів). Щодо архітектури, то після розширення — це зразок поєднання стилів бароко і мінімалізму. До бібліотек-гігантів слід віднести книгозбірню землі Саксонії — Дрезденську державну та університетську бібліотеку, фонди якої перевищують 10 мільйонів одиниць. За кількістю фондів приблизно рівновеликою ОННБ є Бібліотека Лейпцизького університету (5,5 мільйона), яку бачите на роботі Фабіо Баріларі.

«Бібліотеки сьогодення, в умовах суспільства цифрових знань, можуть втратити свою первинну функцію книгозбірень. Тепер вони мають бути громадськими місцями, місцями натхненної концентрації, котра оживляє і надихає, місцями конвергенції аналогового та цифрового знання», — зазначив Клаус Ульріх Вернер.

Виставка «Читати місто» є пересувною, вона побувала в різних країнах світу. З початку 2018-го з її експонатами мали можливість ознайомитися і жителі міст України, зокрема Києва, Львова, Івано-Франківська, Дніпра та інших.

В ОННБ виставка демонструватиметься до 15 лютого. Завтра її відкриття супроводжуватиметься мультимедійною презентацією, яка дасть ширше уявлення про напрацювання Фабіо Баріларі в проекті «Читати місто», а співробітник Німецького читального залу Вікторія Заєць докладно розповість про цей проект. Вхід на виставку вільний.

Володимир КУДЛАЧ.

Довідково. Фабіо Баріларі народився 1967 року в Римі. Після закінчення гуманітарної гімназії успішно вивчав архітектуру, отримав диплом з найвищими оцінками. Із 1989-го працював у різних престижних архітектурних бюро. У 1996-у заснував власне архітектурно-проектне бюро FBA (Fabio Barilari Architetti) широкого профілю (містобудування, будівництво житла, архітектура інтер’єру тощо). Викладав архітектуру та дизайн у Римському університеті ла Сапієнца, Корнельському університеті та Університеті Аркадії у Римі. Із 2008 року митець спрямовує свої професійні інтереси та пошуки і в сфери графіки, ілюстрацій та малювання.