Чорноморська одіссея Мамая
Мобільна виставка «Мамай мандрує» нещодавно знову навідалася до Одеси. Цього разу її, суттєво розширену, можна оглянути в історико-краєзнавчому музеї (вул. Ланжеронівська, 24а).
Передусім зауважимо, що завдяки цьому проекту (куратор — Віктор Гоманюк), започаткованому у 2015 році художниками-ентузіастами, жителі багатьох міст і містечок нашої області змогли познайомитися з тематичним доробком митців з Одеси, Южного, Чорноморська, Балти.
Втім, коло учасників виставки щоразу розширюється. Ни-нішня експозиція поповнилася роботами авторів зі Львова, Вінниці, Умані, Новограда-Волинського, Кілії, низки міст Миколаївської області. Отже, проект набирає обертів, радуючи оригінальністю трактування козацької тематики, де ключовою є фігура українця-воїна, козака-бандуриста.
Цей образ — один з найулюбленіших у народній свідомості, українському епосі, образотворчому мистецтві. На виставці «Мамай мандрує» представлені твори різних видів і жанрів: графіка, живопис, народно-декоративне мистецтво, дизайн, витинанка, скульптура, дереворит. Це як авторські роботи, так і старожитності з приватних колекцій, музейних фондів. Віковий ценз учасників не обмежений: у проекті беруть участь художники від 6 до 96 років.
Твори цікаві різноманітністю напрямків, стилістичних підходів: академізм, символізм, модернізм, примітивізм, що урізноманітнює виставку, а головне —розширює горизонти козацької тематики. Унікальну картину XVIII ст. із зображенням Мамая запропонував для експозиції відомий художник Віктор Маринюк. Я особисто в по-дібній композиції серед зо-бражених аксесуарів уперше побачив лук зі стрілою, готовою вистрелити. Серед інших старожитностей — чотири люльки XVIІ ст. з Балтського історичного музею, люб’язно надані його директором Петром Ткачем. Чудова серія бронзової камерної пластики відомого народного майстра Ігоря Івченка з Одеси. Радує своєю живописною м’які-стю робота світлої пам’яті Зої Пасічної, поєднанням народності й естетизму композиція Юрія Валюка і Миколи Потужного. У суто народному дусі виконані твори Марії Вовченко, Віктора Гоманюка і Лариси Дем’янишиної, у стилі примітивізму — Алли Ворохти, модернізму — Олексія Малика та багатьох інших.
«Тема козацтва тісно пов’язана з Причорномор’ям, — зазначив під час відкриття виставки заступник директора з наукової роботи Одеського історико-краєзнавчого музею Юрій Слюсар. — Це не просто виставка, а проект, що передбачає різні форми спілкування: майстер-класи, конференції, заключні акції... Козацтво було і в Росії, але унікальність цього явища в Україні у тому, що наше козацтво стало державотворчим станом суспільства. Звернення до теми «Козак Мамай» — це й вияв оптимізму, бо в якій би, навіть трагічній, ситуації не опинився Мамай, він завжди усміхнений».
Своїми враженнями поділилася і гостя з Києва Людмила Химочка-Бут, дружина відомого художника Василя Химочки (1950 — 2016), чиї роботи є окрасою експозиції, а одна з них як така, що сповна передає дух виставки, вміщена на її афіші: «Тільки тоді, коли ти проймаєшся цією енергією, що таїться в представлених роботах, ти здатний відчути Мамаїв простір. Мій покійний чоловік ніколи не виставляв написані ним ікони, саме в них він передав кредо Мамаїв».
Приємно було побачити на відкритті виставки й відомого поета, мовознавця, громадського діяча, колишнього дисидента Олексу Різникова, який поділився своїми спо-гадами часів табірного життя і продемонстрував графічний твір «Козак Мамай» одного з політв’язнів — талановитого графіка Гриця Гірчака, що нині мешкає в Канаді. (Незабаром у цьому ж залі буде виставлено 100 екслібрисів цього майстра). Ще тоді, у в’язниці, пан Олекса написав пісню, яка викликає асоціації з відомою народною піснею про Байду:
А під Лаврою сидить кобзар
і співає-примовляє:
«Гей ви, струни мої, струни!
Гей ви, нервоньки мої!
Наживаємось на трунах —
он які багатії.
Наживаємось на трунках —
при корчмі стоїть корчма —
ані ради, ані хати,
ані спадщини чортма...
То кувала не зозуля,
а пригодонька така:
закували у кайдани,
у колодки козака,
закували, запивали,
засмівали досхочу —
ані крику, ані хрипу,
ані стогону не чуть.
Ой ви нерви, мої, нерви,
гей ви, струни, як праща.
Тятивою рятівною
натягнулись і мовчать.
Та на волі, в Дикім полі,
кінь негнузданий гаса,
сподівання, ніби рання,
і надія не згаса:
теорбани і бандури
ще заграють-загудуть,
несвячених повні жмені
ще святити понесуть,
ще червоне лянцкоронне
пиво долу розіллють.
А поки що, ніби брага,
виграє у серці лють».
Насамкінець, повертаючись до слів Юрія Слюсаря про майстер-класи, про які у своєму короткому виступі говорив також промоутер проекту Віктор Гоманюк, зауважу, що вже 9 грудня в тій же залі один з таких майстер-класів провела студія «Сова» (керівник Інна Богач, викладач Сергій Пташенчук). Виконували роботи з глини, а головним героєм, звісно ж, був козак Мамай.
Володимир КУДЛАЧ.
НА ЗНІМКАХ: під час відкриття виставки: Юрій Слюсар, Людмила Химочка-Бут, Віктор Гоменюк; Василь Химочка. Козак Мамай; Анатолій Кравченко. Козацькі хрести; Марія Вовченко. Мамай.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
