П’ять років після Майдану

Серед головних цілей Майдану, яких вдалося досягнути, експерти найчастіше називають відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізового режиму (64 згадки) а також повалення авторитарного режиму Януковича, часткове оновлення політичних еліт (52), відхід від авторитарного управ-ління, збільшення прозорості органів влади (22), початок реформ (19).

Серед важливих цілей, які не були досягнуті, — невдача з перезавантаженням системи, приходом нових еліт і люстрацією старих (50); системна боротьба з корупцією (36 згадок), реформа системи судочинства та правоохоронних органів (24), притягнення до відповідальності винних у злочинах проти активістів Євромайдану та покарання представників попередньої влади за вчинені злочини, деолігархізація політики й економіки (по 22 згадки).

Серед кроків, необхідних для досягнення цілей Майдану, на першому місці — боротьба з корупцією, розбудова антикорупційних органів і забезпечення реальних покарань (36 згадок); на другому — завершення судової реформи та реформи правоохоронних органів (27); на третьому — виборча реформа та вибори до Верховної Ради за новими правилами (21 згадка).

Ірина Бекешкіна зазначила, що експертні думки щодо позитивних і негативних наслідків залишаються майже незмінними з року в рік. «Що стосується негативних наслідків — це зрозуміло; що ж до позитивних — це насторожує… Експертні опитування, які ми робимо вже п’ятий рік, показують не дуже позитивну тенденцію: спочатку у нас був різкий прорив, з коментарем, що Україна зробила стільки реформ, скільки не робилося за всі попередні роки, — і це правда, але це було зроблено в перші роки після Майдану. Далі почався період застою — ми живемо колишніми здобутками, а треба йти вперед», — зазначила вона.

Олексій Гарань, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», серед невиконаних вимог Майдану відзначив запровадження виборів за відкритими партійними списками, серед вагомих виконаних — повернення до Конституції 2004 року. «Зараз повноваження президента є досить обмеженими і конституційна система влади — досить збалансованою. І коли говорять, що є тенденції монополізації влади, я, насправді, бачу іншу проблему — навіть коли влада хоче зробити якісь правильні речі, вона змушена шукати підтримку в парламенті, й далеко не завжди ця підтримка є», — зазначив політолог. Серед досягнень, додав він, — зменшення економічної та енергетичної залежності від Росії і збереження свободи слова в умовах війни. Серед потенційних можливостей, які не вдалося використати, — формування нової політичної еліти з нових демократичних сил, що були активними учасниками Майдану.

Оксана Кузяків, виконавчий директор Центру досліджень сучасного суспільства, нагадала, що наслідки Майдану для економіки потрібно оцінювати з урахуванням того, в якому стані вона була в попередні роки, а наслідки реформ — з розумінням, що для реального ефекту від них необ-хідний час. «Те, що відбувалося з економікою після Майдану, було не внаслідок Майдану, а через умови, в яких тоді опинилася країна. І найбільше досягнення — що за ці роки, у критичній ситуації, в умовах російської агресії, була забезпечена макроекономічна стабільність… Якщо говорити про підсумки, то економічні реформи, мабуть, уперше за роки нашої незалежності, розпочалися. Швидкість недостатня, але вона залежить, по суті, від кожного з нас, наскільки ми будемо готовими змінюватися — і бізнес, й урядовці», — зазначила експерт.

Євген Бистрицький, завідувач відділу Інституту філософії Національної академії наук України, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження», звернув увагу на те, що в останні два роки співпраця між громадянським суспільством та владою, яка активізувалася після Майдану, фактично припинилася. «Майдан задав один дуже важливий принцип, який зараз нас переслідує у формі критики влади, а саме — принцип єднання, діалогу і взаємодії, причому безпосередньої, влади і громадянського суспільства. Було розуміння, структурований та організований діалог влади з громадянським суспільством, але щойно розпочалася імплементація реформ, громадянське суспільство стало «каменем спотикання» для влади, і вона почала поступово відмовлятися від активної співпраці. Влада починає усамітнюватися і потерпає за це, тому що рівень довіри до неї неймовірно низький», — зазначив науковець. На його думку, одна з основних проблем — відсутність системи публічної комунікації з боку державної влади як системи ефективного діалогу із суспільством через її неготовність бути прозорою і відкритою.

Олександр Калітенко, старший аналітик Transparency International Україна, зазначив, що за п’ять років після Майдану відбулася низка антикоруп-ційних реформ, зокрема — впровадження відкритих реєс-трів, електронного декларування для посадовців, системи електронних торгів, створення нових антикорупційних органів. Водночас, реформи зустрічають серйозний спротив, є проблеми з гальмуванням проваджень НАБУ в судах, з роботою НАЗК. «Ми бачимо, що задекларована владою боротьба з корупцією як мета №1 не відповідає швидкості того руху вгору в індексі сприйняття корупції, який щорічно оприлюднює Transparency International — там ми додаємо по 1—2 бали. Це дуже повільний темп. Фактично, безкарність корупціонерів і відсутність належної судової системи є тими гальмами, які заважають нам рухатися вгору», — підкреслив експерт. На думку Олександра Калітенка, серед найбільших ризиків для країни на найближчий час — згортання або суто формальна реалізація розпочатих антикорупційних реформ.

Натомість Олексій Гарань та Ірина Бекешкіна одним з най-більших ризиків вважають популізм. «Популізм — це не лише те, що притаманне політикам, — вони відповідають на запит суспільства… Кожні вибори у нас — аукціон нездійсненних обіцянок. Потім політики приходять до влади, не можуть ті обіцянки здійснити, настає розчарування, яке в останній рік каденції найбільше. Обирають інших — те ж саме. Доки суспільство не подорослішає й віритиме в казки, боюся, у нас постійно буде якась турбулентність», — підсумувала директорка фонду «Демократичні ініціативи».