Далека і близька Вірменія
І знову покликала дорога. Сьогодні це поїздка до Вірменії. В країну моєї молодості, де в далекі часи, із жовтня 1974-го по січень 1977-го, я проходив строкову службу в Арташатському прикордонному загоні.
Це було 41 рік тому. Багато що змінилося відтоді. Але та армійська служба була й залишилася доброю школою на все життя...
З Одеси до Києва літаком — приблизно 50 хвилин, а далі до Єревана — ще 2 години 35 хвилин. Летимо туди, де доба колись починалася для мене о 20.00 —так було прийнято на кордоні всі 810 днів, які я там служив.
А цією поїздкою ми завдячуємо одеському бізнесменові й меценатові Едуарду Хачатряну, який, народившись у цій далекій і близькій країні, багато років працює на розбудову нашого міста й України, звісно, не пориваючи зв’язків зі своєю історичною батьківщиною і всіляко підтримуючи вірменську громаду тут, в Одесі.
Про вірменську гостинність годі й розповідати. Зустріли, як давніх друзів, поселили в готелі, пригостили святковою вечерею й запропонували дуже насичену програму на всі вісім днів нашого там перебування за сприяння туристичного агентства Jan ARMENIA. Це й екскурсія по Єревану (площа Республіки, площа Шарля Азнавура, оперний театр), і відвідання церкви Ґарні та монастирського комплексу Ґегард, галереї «Ноян Ґарден», храмів Ечмиадзин, Звартноц, Святої Богородиці в Арені, монастирських комплексів Нораванк, Татев, міста Ґоріс, що лежить на перехресті трьох значущих трас країни, міста-курорту Джермук, і подорож до Селімського перевалу та караван-сараю «Великий шовковий шлях», монастирів Севанаванк та Норатус біля озера Севан. Далі — місто Діліжан, монастирі Гошаванк і Агарцин. Ознайомлення з пам’ятними для вірменської історії місцями — монастирями Ованаванк та Сагмосаванк, меморіальним комплексам героям визвольної боротьби Ераблур, де в 1992 році похований й українець з Херсона Микола Кічмар, Музеєм-інститутом геноциду вірмен, Інститутом стародавніх рукописів імені Месропа Маштоца (також відомий як Матенадаран) — найбільшим у світі сховищем давньовірменських рукописів, музеями видатного кінорежисера Сергія Параджанова та одного з основоположників вірменської класичної музики Олександра Спендіарова, до речі, уродженця міста Каховки. Побували ми і в Національній галереї, де зберігається найцінніша колекція творів вірменської та світової культури — майже 40 тисяч високохудожніх експонатів живопису, графіки, скульптури та декоративно-вжиткового мистецтва. І це далеко не повний перелік тих місць, з якими ми ознайомилися.
А ще ж — спілкування з мешканцями Єревана та інших міст, представниками влади й опозиції, нашими колегами-журналістами.
Найзнаменнішою ж подією нашої поїздки було відкриття пам’ятника Тарасові Григоровичу Шевченку в центрі Єревана. На врочистій церемонії були присутні дипломати, представники влади міста та міністерства культури Вірменії, Федерації українців Вірменії (голова Ганна Тригуб-Аратюнян). Багато гостей приїхало з України: заступник голови Спілки вірмен нашої країни Тигран Авакян, керівники вірменських громад у Києві — Норік Геворкян, Запорізькій області — Арташес Саргсян, на Закарпатті — Оганез Нікогосян, Хмельниччини — Сурен Аваген, міста Кам’янця-Подільського Артуюш Гаспарян, сумської громади — Геворг Бегларян і наша група журналістів.
Поезія Тараса Шевченка здобула визнання вірмен ще наприкінці ХІХ ст. — переклади друкувалися як у самій Вірменії, так і в журналах та газетах, що виходили за її межами. «Кобзар» вірменською мовою неодноразово перевидавався. Тарас Шевченко, який написав тираноборчу поему «Кавказ», відтепер увічнений й у Вірменії.
Після святкових промов пам’ятник Великому Кобзареві відкрили державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заєць, Надзвичайний та Повноважний посол нашої країни у Вірменії Петро Литвин і депутат тамтешнього парламенту, лідер партії «Процвітаюча Вірменія», меценат, на кошти якого виготовлено і встановлено монумент, Гагік Царукян.
Пролунали гімни України та Вірменії, творчий колектив «Дніпро» виконав пісню на слова Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», а також композицію «Як у нас на Україні».
Наш візит до Вірменії збігся в часі з проведенням 17-го міжнародного са-міту 30 країн Франкофонії, присвяченого пам’яті всесвітньо відомого співака, національного героя Франції, вірменина за походженням Шарля Азнавура. Його портрети були розміщенні в багатьох місцях міста, і скрізь лунали його пісні. Вірмени шанують свого знаменитого земляка і мріють про те, щоб республіканський аеропорт був названий його ім’ям.
Поїздки, зустрічі, розмови із жителями Єревана і багатьох інших міст, у яких ми побували, свідчать про те, що в цій країні відбуваються зміни і що гарантом цих змін є народ.
Побажання українцям мирного неба і щасливого життя передали через нас мер столиці Айк Марутян, народний артист Вірменії Ашот Казарян, мій добрий товариш по Асоціації спортивних журналістів Тигран Оганесян, прості вірмени, з якими ми познайомилися у цій мандрівці.
Час летів дуже швидко. Нам показали більшість храмів та історичних пам’яток Вірменії, які збереглися тут і перебувають під захистом держави. Це все вражає.
Вірменія стає одним з туристичних центрів світу. У всіх музеях — черги з охочих доторкнутися до минулого цієї самобутньої держави.
Наприкінці своєї розповіді хочу щиро подякувати нашим гідам Гарнику Мірзояну, Овсепу Ванцяну, Акабу Ісабекяну та голові правління Одеського центру вірменознавства Армену Петаяну за змістовну програму нашого перебування у Вірменії.
Юрій РАБОТІН,
голова Одеської регіональної організації НСЖУ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206