Політичний нокдаун

Засідання Радбезу нинішнього вівторка щодо ситуації в окупованих регіонах України показало, що змінилося за п’ять місяців, і наскільки прогресує ступінь міжнародної ізольованості РФ у цьому головному органі ООН.

100-відсотковий провал для Росії

Ще перед початком засідання Росія отримала «політичний нокдаун» від одразу восьми країн Євросоюзу, п’ять з яких представлені у Радбезі ООН, у тому числі дві — постійні члени.

Велика Британія, Франція, Нідерланди, Польща, Швеція, а також Італія, Бельгія й Німеччина виступили зі спільною заявою, в якій засудили спроби провести нелегітимні вибори на Донбасі. «Будь-які подібні незаконні вибори несумісні з суверенітетом і територіальною цілісністю України», — підкреслили країни-члени ЄС. Дипломатичною мовою в документі вказувалося на справжню роль Росії в організації незаконних голосувань на Донбасі, а також у конфлікті на сході України, який Москва підтримує фінансово, матеріально та іншим чином.

Показовим стало й те, як країни ЄС озвучили спільну позицію. Головним спікером від їх імені виступила представник Великої Британії Карен Пірс в оточенні інших послів (на знімку). Зважаючи на те, що Британія і Євросоюз переживають процес «розлучення», це означає, що єдності країн ЄС на підтримку України, а також проти агресії РФ нічого не заважає. Як зауважили самі представники країн Євросоюзу, це «демонструє послідовність позиції ЄС щодо України».

Важливо й те, що до цієї позиції, фактично, приєдналися й Сполучені Штати, виступивши співініціатором засідання щодо ситуації в окупованих регіонах України. З огляду на існуючі процедури в Радбезі, це означало, що будь-яка позиція чи ініціатива РФ у питанні виборів у «Л/ДНР» приречена на 100-відсотковий провал і ніколи не знайде навіть компромісної підтримки серед членів Ради Безпеки.

Без жодної підтримки

Так і сталося. На самому засі-данні було лише одне голосування, яке, хоч і можна вважати формальним, є водночас дуже показовим. Російський постпред Василь Небензя запропонував заслухати в Радбезі таку собі Олену Кравченко. Вона, за його словами, мала представити так зване ЦВК однієї з невизнаних «народних республік» та розповісти про «справжню ситуацію» на сході України. Як не намагався глава російської місії переконати у важливості «послухати всі сторони», йому була дана чітка відповідь: у «Л/ДНР» не може бути офіційних представників, оскільки їх не обирали за українським законодавством.

Але ще показовішим виявилося саме голосування з цього питання: один — «за» (звісно, РФ), семеро — «проти», семеро — утрималися. Тобто ро-сійську делегацію взагалі ніхто не підтримав. Навіть Казахстан, який буквально у вересні голосував разом із РФ проти того, щоб включити питання окупованих територій України до пос-тійного порядку денного Ген-асамблеї ООН. Це стало ще одним болісним ударом для Росії, що безперечно переміщує її у більш глибоку ізоляцію.

Цікавою тут виявилася і позиція Китаю, на нейтральність якої раніше так чи інакше спиралася Москва. Цього разу в Пекіні дещо змістили акценти — з необхідності лише «врахування інтересів усіх етнічних груп в Україні» до категоричного «проти» будь-якого зовнішнього втручання у внутрішні справи Української держави.

«Китай поважає суверенітет і територіальну цілісність усіх держав, включно з Україною, і виступає проти втручання у внутрішні справи України будь-якої зовнішньої сили. Китай уважно стежить за розвитком ситуації у східній Україні», — заявив під час виступу представник офіційного Пекіна.

Акценти на Азов

Виступ України під час засідання Ради Безпеки у вівторок був найдовшим серед усіх інших. Володимир Єльченко зробив цілу низку важливих акцентів — від використання Росією Ради Безпеки ООН як майданчика для пропаганди до, власне, незаконних виборів на Донбасі, агресії РФ в Азовському морі, окупації Криму та утримання в РФ українських полі-тичних в’язнів. Безперечно, кожна з цих тем є важливою для того, щоб російська агресія не поширювалася за різними векторами, зокрема й у морському.

Варто підкреслити, що, крім незаконних виборів на Донбасі, тема Азову також є порівняно новою для засідань Ради Безпеки ООН. Однак уже зараз наголоси у виступах розставляються достатньо категоричним чином.

Наприклад, заступник генсека ООН із політичних питань Розмарі Дікарло наголосила, що в Азовському морі «напруження зростає» і це негативно впливає на атмо-сферу в цілому регіоні. Вона за-кликала уникати ризику ескалацій, провокацій та прорахунків.

Сполучені Штати назвали перешкоджання Росією доступу до українських портів «порушенням суверенітету й територіальної цілісності, що підриває міжнародне право».

Велика Британія й Польща звернули увагу на «величезний економічний збиток», який намагається завдати Росія Україні блокадою портів в Азовському морі, зберігаючи водночас збройну присутність на Донбасі.

Україна, зі свого боку, вказала на ризики збройного нападу РФ з моря, а також використання Азову як каналу постачання зброї на Донбас з окупованого Криму.

Засідання Радбезу щодо ситуації в окупованих регіонах українського Донбасу лише підтвердило, що за останні місяці баланс думок і позицій серед країн-членів помітно змістився. І не на користь Росії. Це стосується не тільки Донбасу, а й питань Криму, Азову та низки інших аспектів.

Тож зовсім не дивує, що послідовність заяв Москви, які суперечать нормам Вільного світу, стала дорівнювати послідовній втраті нею підтримки в ООН — навіть серед своїх же недавніх союзників. Звісно, зміни, які відбулися за останні п’ять місяців, не можна назвати кардинальними, але вони є дуже помітними. І якщо така динаміка продовжиться, російській делегації дедалі важче буде утримати поважне місце в структурі Об’єднаних Націй і дедалі складніше впливати на процеси прийняття рішень.

Ярослав ДОВГОПОЛ.
Вашингтон — Нью-Йорк.

Джерело: www.ukrinform.ua.