Як завжди, тільки в бій!
На розгляд Історичного клубу «Холодний Яр» 14 жовтня подано збірку сонетів Олекси Різникова «Двострунне грало» (Одеса: Друк, 2002) та поему «Промінь з Одеси» (Врадіївка, 2016) — на славу поетових учителів Ніни Строкатої-Караванської та Свято-слава Караванського, багатолітніх борців за волю України. У поданні зазначено: «Я, як завжди, тільки в бій!». Це гасло життя Святослава Караванського стало і смислом життя-боротьби Олекси Різникова.
«Двострунне грало» — це півтори сотні сонетів, створених у казематі Одеського КҐБ та під час другого ув’язнення автора в 1971—1977 роках у концтаборі №36, де він карався за свою любов до України. У цьому страшному таборі загинули Валерій Марченко, Юрій Литвин, Олекса Тихий і Василь Стус.
18 червня 1972-го у вірші «Вирок суду» (поема «Промінь з Одеси») Олекса Різників писав:
Ім’ям республіки моєї
мене засуджено тепер
лиш за любов мою до неї,
до Української СР. (…)
А я люблю!
Нащо таїти
цей гріх (якщо це справді гріх)?
Люблю поля її і квіти,
ліси і гори, плюскіт рік.
І не лише за миску повну,
що на моїм столі стоїть,
люблю також і за духовні
нетлінні цінності її.
Чи ж є любов моя злочинна?!
Так, так! Злочинна є, товчуть,
мою любов до України
антирадянщиною звуть!
Саме в ув’язненні — ще на Покрову 1959-го — до Олекси Різникова прийшло усвідомлення, що він — українець і що його «вина» перед окупаційним режимом полягає в тому, що він любить Україну.
Інші в неволі опускали руки, впадали в розпач, депресію, а Олекса Різників кував козацьке слово свободи. Особливо мене вразив вірш «Кулачні бійці», написаний 10 березня 1972-го в камері, на шостий місяць уже другого ув’язнення.
Виходимо гуляти як на бій.
З дороги геть усякий, хто слабий,
А дужий — приготуйсь до оборони!
Ми звикли вартість кулаками мірять,
А замість грошей — зуби рахувать. (…)
Йдемо, готові зуби рахувать
І черепи ламати і трощити.
Супроти нас, коли бажаєш жити, —
Не слід ставать.
Виходимо гуляти як на бій…
Ми б так хотіли силу нашу змірять —
Та підлабузнюють зустрічні, мов раби,
Або ховаються лякливо у подвір’ях…
Несемо кулаки набряклі,
Ніби гирі.
Гуляємо…
А маримо про бій.
У камері, обезвладнений, вільний козак Олекса Різників плекав українську силу. Зв’язаний по руках і ногах, він сміливо ширяв думкою про свободу і ставав внутрішньо вільною людиною.
Вразив мене і вірш «Карпатські гори» з поеми «Промінь з Одеси».
Карпатський краю! Отам, за обрієм,
Ти нас очікуєш, ти нас зовеш!
Там хлопці мужні, борці хоробрі є,
І наше місце — у горах теж!
Карпатський лісе!
Ти наш притулок,
Як птахам — гнізда,
Як бджолам — вулик,
Карпатський лісе,
Вирій омріяний,
Наскрізь прочесаний,
Наскрізь простріляний!
Сто раз термошений —
І все ж нескошений!
І все ж нескорений,
І все ж із коренем!
Не раз сполошений і кров’ю зрошений —
Не розпотрошений, не розпорошений,
Ліс нашорошений, весь наїжачений,
Ліс насторожений, ліс покозачений,
Покармалючений, подовбушачений,
Украй розлючений, вогнем означений,
Непередбачено для зайди втрачений!
Це ж заклик до збройної боротьби за свободу нашої Батьківщини!
Олекса Різників — оригінальний український мислитель-борець. Він заримував свої думки-мрії про волю України. Його тюремні сонети — це боротьба українського бранця-філософа за свободу духу, це добірна українська мова, це вишуканість ритмо-стилю.
Олекса Різників змагається за Україну як билинний богатир: не дивно, що він й епічну поему написав про давньоруського богатиря «Іллейко, з Бога Турейко». Думаю, що в тому богатиреві є не одна риса нашого номінанта.
Звичайно, що ворожі ЗМІ, які опанували свідомість нашого народу, не пропагують таких світло-потужних особистостей, як Олекса Різників. Тож, щоб хоч трохи пробити оцю стіну замовчування-забуття героя ще за його життя, ми й вирішили відзначити поета, уродженця Донбасу, літературною премією ім. Юрія Горліса-Горського, поручника Армії УНР, автора знаменитого роману «Холодний Яр».
До слова, Юрій Горліс-Горський в ув’язненні також почав складати вірші. «У тюрмі, — з усміхом казав він, — усі стають поетами». Ось фрагмент першого його «нетюремного» вірша, написаного на Кубані:
То не моя весна.
Моя весна прийде з громами.
Із брязкотом шабель, під шелест прапорів,
З ненавистю й любов’ю до нестями,
Із криком ранених й піснями таборів.
Як по-рідному перегукуються вірші Юрія та Олекси! Як логічно і справедливо буде відзначити Олексу Різникова літературною премією імені його попередника — воїна-поета Юрія Горліса-Горського!
Так і сталося: лауреатом літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського за 2018 рік названий член Національної спілки письменників України, багатолітній борець за волю України Олекса Різників.
Щиро вітаємо вельмишановного пана Олексу, вільного козака з Одеси, видатного поета, борця за національну Україну!
Роман КОВАЛЬ,
президент Історичного клубу «Холодний Яр»,
член Національної спілки письменників України,
академік Академії наук вищої освіти України.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
