Злободенний псоріаз

 — Геннадію Євгеновичу, що це за недуга така — псоріаз?

— Напевно, правильніше буде назвати її не псоріазом, а псоріатричною хворобою. Оскільки при цьому захворюванні може вражатися не тільки шкірний покрив, а й інші органи та системи, найчастіше — суглоби.

Якщо дати коротке визначення, то це — хронічне захворювання шкіри, яке розвивається переважно на основі спадкової схильності під дією різних факторів, де один з головних — нервовий стрес. Формулювання «псоріаз» можна визначити також як пожиттєвий стан, бо наразі це все ж таки невиліковне захворювання, яке можна й потрібно тримати під контролем.

— Чи є фатальним вироком діагноз «псоріаз»?

— Українська дерматологія сьогодні володіє майже всіма апаратними методиками лікування псоріатичної хвороби та кваліфікованими кадрами. У кожному, принаймні обласному, центрі є необхідне обладнання для сучасного, безпечного й ефективного лікування, яке застосовується у світовій дерматології.

— Наскільки поширений псоріаз у світі і в Україні?

— За загальною світовою статистикою, приблизно 3—4 відсотки населення уражені псоріазом. В Україні, по суті, нема такої чіткої інформації. По-перше, тому що багато пацієнтів, зневірившись в одужанні, припиняють боротьбу з недугою, а ті, хто хоче лікуватися, часто більше довіряють приватним клінікам, які далеко не завжди подають дані, а по-друге, дехто, передусім через невисокий матеріально-економічний стан, не звертається до спеціалістів, займаючись самолікуванням. Через це більша частина хворих на псоріаз у нас не потрапляє до офіційної статистики. За не-офіційними ж даними, в Україні на цю хворобу страждають від мільйона до півтора мільйона осіб, тобто це дуже велика кількість.

Тож, як бачимо, псоріаз — нині вельми актуальне захворювання не тільки в світі, а й у нашій країні. Недарма навіть передбачена Нобелівська премія тому, хто знайде причини, тобто механізми виникнення й розвитку та лікування цієї недуги. Бо ж ідеться про одне з найрозповсюдженіших дерматологічних захворювань. Утім, важливо зазначити, що воно є незаразним, тобто не передається контактним шляхом через предмети та від людини до людини.

— Що зумовлює його розвиток?

— Насамперед, тут високий фактор спадковості. Якщо за-хворювання є в одного з батьків, то у дітей вірогідність його розвитку становить приблизно 15 відсотків. Якщо хворі і батько, і мати, вірогідність того, що діти матимуть псоріаз, сягає 40 відсотків.

— Які ще чинники, крім спадковості, сприяють розвитку недуги?

— Наразі всі дослідження показали, що псоріаз — це ураження певних ланок імунної системи. Відтак зниження імунітету у хворої людини відразу призводить до рецидивів, тобто до появи нових псоріатичних висипів. Серед факторів, які впливають на розвиток захворювання, — стани, що пригнічують імунну систему. Це — нервовий стрес, перенесене вірусне інфекційне захворювання, гормональні розлади, нездоровий спосіб життя, як-от зловживання алкоголем, наркотиками, недосипання, нераціональне харчування, переохолодження тощо. Усі ці фактори, що пригнічують імунну систему, провокують у хворих на псоріаз рецидиви. Вони також можуть виступати провокуючими чинниками і для появи проявів псоріазу в людини вперше.

— Які симптоми характерні для недуги?

— Це поява переважно рожево-червонуватих плям, які піднімаються над рівнем шкіри і в більшості випадків покриті міцно прикріпленими кірками. Це можуть бути одна-дві чи й більше таких плям на будь-якій ділянці шкірного покриву. Найчастіше вони виникають на ліктях і колінах, можуть також локалізуватися на шкірі тулуба, нижніх кінцівок, обличчя, волосистої частини голови і статевих органах. Тобто псоріатичні висипання можуть з’являтися фактично на будь-якій частині шкірного покриву.

— Чим небезпечне це захворювання?

— У більшості людей — десь у 70 відсотків пацієнтів — наявна лише шкірна форма недуги. Сьогодні світова дерматологія дає пацієнтові, за умови виконання всіх рекомендацій лікарів, змогу тримати псоріаз під контролем. Основну ж небезпеку становлять такі важкі форми хвороби, як псоріатична еритродермія та пустульозна форма псоріазу.

Псоріатична еритродермія — захворювання, якому властиве поширене, нерідко генералізоване, запалення і лущення, відшарування шкіри, що відбувається на великій частині, а то й на всій поверхні шкіри. Воно, як правило, супроводжується інтенсивним свербежем, болем і набряком шкіри, в тому числі й підшкірної клітковини.

Пустульозний псоріаз шкіри — одна з найтяжчих шкірних форм захворювання. Він характеризується піднятими бульбашками або пухирями, наповненими прозорим запальним, неінфікованим ексудатом (пустули). Над і під поверхнею пустул, а також навколо них шкіра червона, набрякла, гаряча, запалена і потовщена, при цьому пустули легко відшаровуються. Якщо відбувається вторинне інфікування пустул, ексудат стає гнійним.

Ну й найнебезпечніша форма, яка спостерігається у майже 20 відсотків хворих, — псоріатична артропатія. Це вже така важка, інвалідизуюча форма, яка складно піддається лікуванню. У цьому випадку імунна система атакує суглоби і пов’язані з ними тканини, спричиняючи біль, скутість і припухлість у ділянці суглобів.

— Геннадію Євгеновичу, що можна сказати про лікування псоріазу?

— Передусім, це традиційні методи, що передбачають внутрішнє і зовнішнє лікування, у будь-якому стаціонарному відділенні шкірно-венерологічних диспансерів України. Альтернативною і сучаснішою методикою лікування псоріатичної хвороби є фототерапія. На сьогодні, на мою думку, це найбільш ефективний, безпечний та комфортний для пацієнтів метод. Ця методика представлена у кожному обласному центрі. Власне, у кожному обласному центрі пацієнт може отримати допомогу за будь-яким з найсучасніших методів лікування. Фототерапія застосовується як у державних, так і в приватних клініках.

Найсучаснішим же методом лікування є біологічна терапія. Йдеться про застосування дорогих препаратів, які діють прицільно на вузькі ланки імунної системи, що нібито запускають псоріаз. Але, на жаль, для звичайних українських пацієнтів ця методика — малодоступна. В усьому світі вона входить у страхову медицину та державні програми, тож хворі і в Європі, і в Сполучених Штатах отримують таке лікування безкоштовно за рахунок держави. В Україні також є доступ до цих біологічних препаратів, але пацієнти мусять оплачувати їх зі своєї кишені, а це — тисячі доларів. Хоча у нас ця терапія і застосовується, є проліковані пацієнти, але через дуже високу вартість вона не поширена.

— Якщо біологічна терапія нам поки що не по кишені, то що ж застосовують у профільних стаціонарах?

— Традиційна терапія може проводитися у стаціонарі та амбулаторно. Першою лінією зовнішньої терапії псоріазу є гормональні глюкокортикостероїдні засоби. Вони мають протизапальну властивість і застосовуються в різних формах: мазь, крем, лосьйон, емульсія, гель — залежно від форми псоріазу й розповсюдження цього процесу. Звичайно, великою проблемою є те, що у нас, в Україні, все це відпускається без рецепта, й пацієнти часто займаються самолікуванням, що надалі може призводити до неефективності цих препаратів. Українці можуть щось вичитати в інтернеті, порадитися з кимось в аптеці і купити собі якусь мазь та користуватися нею самостійно й безконтрольно. Це, певна річ, погано, бо в переважній біль-шості випадків призводить до погіршення стану хворих.

Дуже актуальною є проблема ураження волосистої частини голови, особливо у жінок — через наявність довгого й густого волосся. Ураження характеризується почервонінням шкірного покриву і значним лущенням. У лікуванні цієї форми застосовуються спеціальні шампуні, лосьйони, емульсії, пінки, гелі з вмістом дьогтю, цинку, саліцилової кислоти, кортикостероїдів та їх комбінацій. У цьому разі також застосовується фототерапія, про яку я вже говорив. Існують спеціальні прилади у вигляді гребінця, які дозволяють доставити ультрафіолетове випромінювання до поверхні шкіри.

— Чи є якісь вимоги до харчування хворих?

— На цю тему можна говорити багато. І все ж, світова тенденція сьогодні не передбачає для таких пацієнтів жорсткої дієти та обмеження вживання якихось конкретних продуктів. Не рекомендується зловживати алкоголем, гострими та смаженими стравами і таке інше. Чим здоровішим буде спосіб життя, тим менше у хворого проявлятиметься псоріаз. Чим більше недосипатиме, неправильно харчуватиметься, потраплятиме у стресові ситуації, тим частіше матиме рецидиви недуги.

— Які методи профілактики псоріазу застосовуються в нашій країні?

— Як я вже зазначав, у нас велика кількість хворих на цю недугу, відтак у 2008 році була створена Українська асоціація псо-ріазу. У кожному обласному центрі працює її осередок. Щороку 29 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з псоріазом. Під цю дату, хоча робимо це і впродовж усього року, ми збираємо пацієнтів, розповідаємо їм про нові методи лікування, консультуємо з цього захворювання і догляду за собою. Незалежно від того, чи це державна, чи приватна клініка, консультації надаються безкоштовно.

Хотів би застерегти пацієнтів, аби вони не займалися самолікуванням, зокрема через інтернет, а приходили на прийом до лікаря. Українська дерматологія, ще раз наголошу, ні в кваліфікованих кадрах, ні в технічному забезпеченні, ні в чомусь іншому не відстає від світової. Тож уже сьогодні, звісно, за бажання пацієнта й дотримання ним усіх рекомендацій лікаря-дерматолога, ми можемо утримувати стан шкіри, нігтів, волосся у прекрасному вигляді. Певна річ, важче з тими 20 відсотками, в яких розвинулася форма ураження суглобів, але, здебільшого, ми можемо тримати весь процес під контролем. Тому раджу не лікуватися самому, а, за потреби, звертатися до фахівця, який завжди допоможе.

Розпитував
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ.