Німеччина: ощадливість і консерватизм

Але найбільша економія німців — велосипед. Це у них сімейний транспорт. Навіть серед жінок з малюками не так популярні дитячі візочки, як велосипеди. Вони пересуваються на двоколісному, саджаючи маля в окреме крісло або приєднуючи до транспорту візок з дашком, де розміщуються одразу кілька дітей. І це в німкень не разова прогулянка, а стиль життя. На велосипедах вони везуть дітей до школи та садочка, їдуть у банк, магазин тощо. До речі, німці практично не беруть у супермаркетах поліетиленових пакетів для придбаних товарів, бо заощаджують. Вони приходять до крамниць з рюкзаками, куди складають усе куплене. Це дивує, бо в Україні вважається соромно прийти до магазину зі своєю торбиною. А от німці кажуть: порахуйте, скільки грошей на рік витрачається на пакети в кожній родині?

За що мандрівники безмежно люблять Німеччину — це за ідеальні дороги. У місті чи за його межами машини їдуть з однаковою швидкістю, бо не бояться влетіти у вибоїну. І річ не лише в якісному покритті та відсутності «ямкового» ремонту. Там стежать за тим, що мають. І навіть у середині березня, коли надворі ще сипав мокрий сніг, дороги в Берліні вже були наполовину перекриті: ремонтники щось лагодили.

Транспортна система Берліна — це те, заради чого тут хочеться жити. Метро —наземне і підземне, один трамвай розміром, як наші три, автобуси, які опускаються до рівня землі, аби ними могли користуватися люди з особливими потребами. На зупинках є табло, де інформується, через скільки хвилин прибуде електричка чи автобус. Берлінці жартують: можете спізнитися ви, але не громадський транспорт! А між містами курсують двоповерхові електрички.

Берлін відомий і своїм нічним життям. У деяких клубах дуже суворі правила пропуску. В один з таких закладів свого часу не впустили співачку Брітні Спірс, бо вона не пройшла фейсконтроль.

Та, мабуть, найзнаменитіші в Німеччині — пивні вечірки. Туристові треба дуже постаратися, аби зайняти вільне місце. Для «своїх», тобто німців, у таких ресторанах є окремі зали, вхід — за документом. Бо ж німці про своїх дбають.

Атмосфера — вражає. Люди не сидять тихо за столиками в дорогих одежах, читаючи новини у своїх супермодних гаджетах. Народ тут розважається, звільняється від стресу. За дерев’яними столами на лавках сидять великі компанії, смакуючи пиво, ковбаски, тушену капусту. Тут заведено танцювати та співати на цих же лавках. А офіціанти за один раз несуть у руках по 10—14 кухлів пива!

Дбають у Німеччині й про сімейні традиції. У неділю в Берліні не працюють супермаркети, більшість кафе, ресторанів, кав’ярень... Вважається, що вихід-ний день слід присвятити родині, а не бігати по магазинах чи кафе. Таке ж правило діє й на свята. Забув купити майонез — виручать лише крамниці на заправних станціях, бо хаотичних, у кожному дворі, магазинчиків тут нема.

Ціни на продукти в Німеччині, порівняно з Україною, дуже високі. Переводячи на наші гроші, півхлібини коштує 70 гривень, кілограм свинини — 250—300 гривень, яблук — 60 гривень. Безкоштовного тут взагалі нічого не знайти. В кав’ярнях у вільному доступі нема навіть серветок та цукру. І безкоштовних туалетів на вулицях чи в супермаркетах не відшукаєш. Один же похід туди коштує до 40 гривень. І до кафе «збігати» також не вийде, бо на вході напис: «Туалет — 2 євро».

У Берліні сумно не буває.

Цікавитеся історією? Вам — до Рейхстагу. Із 1999 року в цій будівлі розміщується Бундестаг — нижня палата парламенту Федеративної Республіки Німеччина. Тут готують й ухвалюють закони, вибирають федерального канцлера і контролюють діяльність уряду. Але щоб туристові відчинилися двері цієї установи, за два тижні до того потрібно пройти онлайн-реєстрацію. Потім ви отримаєте офіційне запрошення-дозвіл. Утім, і після цього потрапити в приміщення складно — через довжелезні черги. Це тому, що всередині діє система перевірки така ж, як в аеропортах. Ці заходи безпеки були запроваджені з огляду на підвищену терористичну загрозу.

Якщо ж, наприклад, цікавитеся історією Стародавнього Єгипту — вам також у Берлін. Бо колекція Єгипетського музею в німецькій столиці за чисельністю експонатів перевищує колекцію Каїрського. До слова, за офіційними даними, в Берліні 170 музеїв і близько 300 приватних зібрань! Тільки колекція музею єгипетських цінностей налічує понад 2 тисячі реліквій, найдавніші з яких мають чотири-п’ять тисяч років. Одним з найяскравіших і найцінніших експонатів заслужено вважається знаменитий бюст цариці Нефертіті, який датується 1338 роком до нашої ери. Він був виявлений німецьким археологом Людвігом Борхардтом на початку ХХ століття на місці стародавнього Ель-Амарна.

Інший знаменитий заклад — Берлінський музей природознавства. Це інтерактивний майданчик з унікальними експонатами для всієї родини. Саме в його колекції зберігається скелет Жирафотитана — найвищого змонтованого скелета динозавра. Багатство й розмаїття ящерів тут просто вражають. Заслуговують на увагу і зал комах, де можна побачити їх півметрові макети, і зібрання метеоритів, що впали колись на Землю. На виставці мінералів можна знайти, скажімо, найбільший шматок бурштину. Діти тут теж не нудьгуватимуть: надівши 3D-окуляри, вони можуть зануритися у світ стародавніх динозаврів чи й створити макет якоїсь тварини. Музей природознавства у Берліні — один з найбільших музеїв Європи. У його колекції — близько 30 мільйонів об’єктів, а площа становить 4 тисячі квадратних метрів.

Не описати словами архітектуру Німеччини. Вона має довгу, багату й різноманітну історію. Тут є зразки архітектури Каролінгів, романського, готичного стилів, ренесансу, бароко, класичної і сучасної. Багатовікова роздробленість Німеччини призвела до будівництва міст у різнорідних архітектурних стилях. Багато з пам’яток було втрачено в роки Другої світової війни. Післявоєнна забудова велася в стилі модерн. Зараз у Берліні варто побачити готичні церкви, оперний театр, Бранденбурзькі ворота, ратушу, Єврейський музей, реконструйований Рейхстаг, кафедральний собор, тріумфальну колону, палац Шарлоттенбург, музей Боде та багато іншого. Ці пам’ятки, мабуть, визначають обличчя не тільки Берліна, а й, за великим рахунком, всієї Німеччини.

Простими словами, Берлін — це таке унікальне місто, гуляючи яким можна спостерігали, як змінювалася історія, цілі епохи. Тут є «Берлін-Нью-Йорк» з надсучасними хмарочосами та будівлями. А є й досі шматок «Берлін-СРСР» з нашими п’ятиповерховими «хрущовками», зведеними радянською владою після перемоги у Другій світовій. Є райони з ідеальною чистотою, а є й засмічені. А в громадському туалеті, до речі, зустрічаються наркомани, які «вживають», нікого не остерігаючись. До них тут толерантні, як до хворих людей.

Та, попри все, в Берлін їдуть жити звідусіль. Бо люди почуваються тут вільно. Чоловіки з довгими зеленими бородами, жінки з пірсингами по всьому обличчю — тут це не дивина. Звісно, бачимо ми таких і в Україні. Відмінність лише в тому, що в нашій країні на них звертають увагу, а в Німеччині їм і слова ніхто не скаже.

Один мій знайомий у берлінському метро влаштував спортивні тренування: у вагоні почав підтягуватися на поручні, а його друзі знімали це на мобільний. Німці ж, які їхали у підземці, навіть не глянули на «спортсменів». Бо тут особисте життя на те й особисте, щоб у нього не втручатися. З іншого боку, коли у вагон заходять діти чи вагітні, їм не поступаються місцем. Бо це також втручання в особисте…

Відмінна риса німців — дбати про старість, мабуть, ще з отриманням першої у житті зарплати. Вони багато заощаджують, і це виражається консервативністю в побуті. Не важливо, який дохід у родини: всі йдуть до супермаркета, аби здати в спеціальний «банкомат» порожні пляшки. Бо їм за це видадуть чек на знижку в магазині.

Для нас така економія — дикість. А от для німців — це стиль життя. Вони здебільшого їздять у метро та на велосипедах, витрачають небагато гарячої води в душі, в їхніх домівках опалення — на мінімумі. І вони до цього звичні. Зранку батьки ведуть дітей у садок чи до школи, на голови сипле сніг, але всі — без шапок! Бо на календарі — вже весна, а отже — діти не застудяться. Взагалі одяг у німців зручний і недорогий.

Для чого така ощадливість? Бо, стаючи пенсіонерами, на рахунках у банку німці мають чималі заощадження і починають зовсім новий етап життя — знайомство зі світом. На цьому етапі їм уже не треба економити.

Інна ЯКИМЕНКО.
Одеса — Берлін — Одеса.