№ 76 (21986) четвер 6 вересня 2018 року
...І запанував «червоний терор»
5 вересня в Україні вшановувався День пам’яті — 100 років з дня початку «червоного терору» — злочинної репресивної політики комуністичного режиму.
Сто років тому, 5 вересня 1918-го, радянський уряд ухвалив декрет про «червоний терор» — боротьбу з контрреволюцією, спекуляцією й злочинами за посадою шляхом ізолювання «класових ворогів» у концентраційних таборах і фізичного знищення «всіх осіб, причетних до білогвардійських організацій, змов і заколотів».
Цей декрет по суті надав офіційного статусу жорсткій нелюдській політиці, яку із самого початку використовували більшовики. Документом створювалися спеціальні репресивні органи — революційні трибунали, «Надзвичайна комісія із боротьби з контр-революцією й саботажем». Такі структури фактично могли без суду і слідства надавати дозвіл на розстріли та інші види вбивств.
«Живі абетки» для першачків
У перший день навчального року в Одесі запрацював новий освітній заклад — ліцей «Європейський», що на вулиці Маршала Говорова, 8а.
На урочистій лінійці там побували голова облдержадміністрації Максим Степанов, очільники обласної та міської рад Анатолій Урбанський і Геннадій Труханов, депутати, педагоги, батьки.
У новоствореному ліцеї 20 класів, чотири з яких — для першокласників. Загалом він розрахований на 1000 учнів. Це перша в Одесі школа, зведена з нуля, яка відповідає європейським стандартам доступності: просторі класи, широкі двері, ліфт і підйомник для дітей з обмеженими фізичними можливостями, дві спортивні зали. Особливу увагу проектанти та будівельники приділили пожежній безпеці. У стелі розташовані датчики системи пожежогасіння та звукового оповіщення. У разі надзвичайної ситуації сигнал автоматично надійде до рятувальників. Поруч з головним корпусом — двоповерхові майстерні, де проходитимуть уроки праці. Педагоги вже замовили необхідне обладнання.
Щоб ідеї випереджали проблеми
Як уже повідомляли «ЧН», напередодні нового навчального року Одещину відвідала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Разом з керівниками області — головою облдерж-адміністрації Максимом Степановим та головою облради Анатолієм Урбанським побувала вона і в Саврані.
Подія для селища неординарна, бо не так вже й часто міністри навідуються у глибинку. Кінцевою ж адресою робочого візиту стало місцеве професійно-технічне училище.
Відразу пригадалося, що біля кабінету міністра освіти висить гасло-цитата Альберта Ейнштейна: «Великі проблеми, які стоять перед нами, не можна вирішити на тому ж рівні мислення, на якому ми були, коли вони виникали».
Естонський секрет чистоти
Естонія має репутацію однієї з екологічно найчистіших країн Європи. Охайність у містах і в глибинці, порядок уздовж автошляхів та залізниць, у лісах і на пляжах… Дехто з наших співвітчизників спитає і сам відповість: «А що тут дивного?! Ментальність у цих естонців така». І почасти матиме рацію. Але не лише ментальністю досягається та чистота. В країні ведеться велика просвітницька робота серед дітей та дорослих, є також матеріальні стимули, а ще — міжнародні зобов’язання. Європейський Союз поставив завдання державам-членам співдружності до 2025 року переробляти 55% побутового сміття, а до 2035-го довести цю цифру до 65%. Й Естонія тут — серед лідерів.
ТО ЯК ЖЕ естонці звільнили свою країну від сміття?
Нобелівський номінант
Колишній президент Польщі і керівник профспілки «Солідарність» Лех Валенса висунув кандидатуру українського режисера та політв’язня Олега Сенцова на Нобелівську премію миру.
У своїй заяві, опублікованій на сайті Польської кіноакадемії, відомий політик нагадує, що Сенцов, який протестував проти анексії Криму Росією, був заарештований за свої політичні переконання й утримується в російській колонії незаконно. «Олег Сенцов, на моє переконання, втілює всі ідеали, які мотивували мене під час моєї мирної боротьби за майбутнє світу. Віра в демократію, в мирні методи боротьби, відмова від ненависті, дії для зміцнення братерства між народами і самопожертва на користь інших несправедливо скривджених людей — це все риси, гідні найвищого визнання світу», — зазначив Лех Валенса.
Коли настане день... закінчиться війна...
Той український політик, кандидат у президенти чи громадський діяч, який заявляє, що знає, як швидко закінчити війну на Сході України, — або бреше, або лукавить.
Бреше, бо Україна зараз не має можливості одноосібно завершити цю війну.
Лукавить, тому що єдиний спосіб зробити це сьогодні — визнати програш або, іншими словами, втратити частину Незалежності. А за тим, можливо, і всю Незалежність.
Рішення про швидке припинення війни цілком і повністю залежить від тих, хто цю війну режисує, — керівництва Російської Федерації.
Жодних інших причин, крім отримання політичного контролю над Україною, у них нема. Це випливає з одного неприємного, але очевидного факту: більша частина політичної еліти Росії, так чи інакше, не визнає самого факту існування України як повноцінної незалежної суверенної держави.
Козирна карта. Чи спрацює вдруге?
Не знаю, як у кого, а в моїй родині впродовж останніх років триває болюча повзуча війна. І виною у всьому виявляюся я, бо голосувала за нього.
Отож варто нашим ЗМІ повідомити про нові жертви війни на Донбасі, як увесь гнів моїх дітей, уже теж, як і я, пенсіонерів та інвалідів, звалюється на мене: «Хто голосував за нього? Ти! Спокусилася, повірила, що закінчить цю війну за тиждень-два!».
А в мене були свої контраргументи. Так, повірила, бо подумала, якщо він — успішний бізнесмен, то наведе порядок і в країні. Високу марку його цукерок і тортів знають у всьому світі. По-друге, переконувала себе, дуже багата людина обкрадатиме бюджет держави менше, ніж його попередники. А крім усього, таємно сподівалася, що у Петра Олексійовича десь у рукаві прихована його козирна карта, в якій — стратегія, як врятувати Україну від збожеволілого російського ведмедя. Прийде час — і він, гарант, оприлюднить її.
Не тимчасові переселенці
Чотири роки життя внутрішньо переміщених осіб в Україні
Відколи Росія анексувала Крим і розпочала війну на Донбасі, Україна зазнає наймасовішої внутрішньої міграції з часів аварії на Чорнобильській атомній станції 1986 року. За даними Міністерства соціальної політики, у березні 2018-го в країні було зареєстровано близько 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Попри продовження війни, окупації та загрози для життя, кількість зареєстрованих ВПО протягом останніх двох років скорочувалася, водночас і уряд, і громадські організації зазначають постійну й дедалі інтенсивнішу двосторонню міграцію. Це не дає нам можливості мати точнішу статистику щодо кількості мігрантів, але дозволяє отримати інформацію про ті проблеми, на які вони наражаються.
Житло — перша проблема для ВПО, яка постає перед ними, щойно вони залишають свої домівки. 2014 року, коли перша хвиля міграції хлинула в сусідні з Донбасом регіони, місцева влада і суспільство намагалися розв’язати цю проблему, тимчасово поселяючи мігрантів у лікарнях, літніх таборах, санаторіях тощо. Переконання, що хвиля внутрішньої міграції — явище тимчасове, виявилося тра-гічно хибним. Отож дехто з поселених у тимчасових притулках мешкає там місяці, ба й роки.
Юлія ТИМОШЕНКО: Готова відповідати за взяті зобов’язання
Наприкінці минулого тижня в Одесі побувала лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка провела насичену й змістовну зустріч з представниками профспілок і трудових колективів портів. Під час прес-конференції політик поділилася з журналістами своїм розумінням того, що відбувається нині з промисловими, в тому числі й портовими, підприємствами України.
— Сьогодні в Україні існує залаштункова стратегія: всі найбагатші державні підприємства — «Укргазвидобування», «Укртранс-газ», порти, заводи (зокрема й Одеський припортовий), цілий перелік успішних, абсолютно самодостатніх державних під-приємств — руйнуються за однією схемою. Для керівництва вводиться якась абсолютно «ліва» команда, на неї замикається весь фінансовий потік, і державне підприємство просто поволі засихає, тому що всі потоки виводяться за його межі й за межі державного бюджету. І це називається словом «концесія». Це коли береться успішне, класне, заможне державне підприємство і приходять аферисти, які забирають основні фонди, успішні технології, не вкладаючи жодної копійки, й через концесію просто знімають прибуток. Це така приватизація без грошей.
Художній світ Романа Кракалії
Коли читаєш твори Романа Кракалії, то відразу потрапляєш в особливий художній світ. Стиль цього письменника відчутно індивідуальний, неповторний.
Нова збірка «Десять оповідань» — це не просто десять життєвих історій. Це — філософія життя, глибокі роздуми і спостереження, емоції та громадянська позиція.
Художня деталь і спостережливість — одні з провідних рис творчості Романа Кракалії. За допомогою них автор уміє вдало і яскраво передавати образи.
Так, в оповіданні «До столу трудящих» серед усіх дівчат вирізняється «циганкувата, бистра Тамара». Це її «гостренький носик, що блищав проти сонця, та закручене пружинкою біля вуха тоненьке пасемце» хвилюють головного героя.
То хрест чи вінець?
Продовження. Початок у номері за 23-25 серпня.
Спроба літературного аналізу
Неподалік від Одеси на березі Дністра розкинулося село Біляївка, що виросло зараз у місто. Історія рідного краю цікавить-хвилює Анатолія Ройченка, бо тут пройшло його дитинство, сувора юність. Усе те, що було любе письменникові, — кожна вулиця, плавні, невгамовний Турунчук, люди, — все те сниться, виринає з пам’яті і проситься на папір. Як мені це знайомо! Бо степовий край, рідне село — поселилися в серці навічно. Рідна земля дала життєдайні соки, вділила таланту дещицю — тож віддячуй, твори, оспівуй свою малу батьківщину!
Автор підкреслює: «Образи роману ліпилися з людей, чиї сини і внуки і зараз живуть у Біляївці й сусідніх селах». Мова — про роман «Минуле змінити неможливо» (Львів, «Ліга Прес», 2014), в основу якого лягли буремні роки громадянської війни. Любов і ненависть вибухають яскравим полум’ям на фоні подій, які тут відбуваються, долі біляївських хліборобів переплітаються з долями історичних постатей…
Привіт від Олександра Русого
Ім’я Олександра Русого відоме читачам «Чорноморських новин»: його байки чи віршовані гуморески досить часто з’являються на шпальтах нашої газети. Й ось приємний подарунок: автор видав свої твори окремою книжечкою під назвою «Лісова хаща» (Одеса, «Інвац», 2017), передмову до якої написав знаний майстер слова, зокрема й гумористичного, Дмитро Шупта. Багато з уміщеного в збірці раніше під рубрикою «Жартома» побачило світ у «ЧН».
Отож пропонуємо вашій увазі дещо з того, що взагалі не друкувалося або друкувалося вже давненько на шпальтах «Чорноморки», і зичимо Олександрові Росецькому (Олександр Русий — то його літературний псевдонім), історикові, журналістові і гумористові з Ананьєва нових здобутків на ниві сміхотерапії.
Чужі серед чужих
Зустріч з письменником Євгеном Лакінським (Канада), яка нещодавно відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці (відділ міжнародних проектів), викликала підвищений інтерес в інтелігентських колах міста.
Євген Лакінський народився в Одесі, свого часу закінчив політехнічний інститут, програміст за фахом. Уже тоді «точно знав, що не хочу залишатися в рідному місті. Вирішив емігрувати, а єдиною реальною опцією була Канада». В Канаді найбільш сприятливе законодавство щодо еміграції. Це були депресивні 1990 роки, коли люди в Україні по півроку не отримували зарплати, а перспективи на працевлаштування для двадцятидвохлітнього юнака були тут невизначеними.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206