№ 72-73 (21982-21983) четвер-cубота 23-25 серпня 2018 року

Переглядів: 915

Історія однієї вишивки

Якось однокурсник Михайло Стрельбицький, світла йому пам’ять, так визначив суть моєї професії:

Ведеш екскурсію болгарською,
опісля польською ведеш,
потому сербською... Татарською
ще хочеш вивчитись... Ведеш,
виводиш ниточку історії
від Хаджибею аж до Лип
і навіть далі, в «Дні Факторії»,
де Дерев’янко кров’ю влип
в асфальт гарячий між акацій
упоперек прихватизацій...

Так, моя професія — гід-перекладач. Щоправда, сербською не говорю, але шкодую, що за все своє довге-коротке життя не спромоглася опанувати хоча б одну із мов народів «тюркі», бо тоді незрозумілі назви рідної землі, що так тяжко даються прочитанню на ґрунті мов сло-в’янських, стали б прозорими, як вода-кришталь, на зразок того, як казахський поет, до-слідник Олжас Сулейменов легко розтлумачив «темні» місця «Слова про полк Ігорів».

Переглядів: 543

Держава — для нас, а ми?

Зустрів його біля церкви, властиво, на хіднику, вже по літургії та освяченні. Церковця українська маленька, точніше — каплиця, на велике свято не може вмістити й третини людей. Приходять навіть прихильники чужого патріархату. Приймають тут усіх, не питаючи. А є й такі, що приходять сюди лишень на великі свята. Хто-зна, може, далеко добиратись, а московський храм ближче до їхнього житла. А бува, що байдуже людині: яка різниця, мовляв, до якого храму піти? Може, він один з таких? Не бачив його від Великодня.

Першим привітався й одразу — нарікання та лайка на адресу… Ну, самі знаєте, бо кожного, направду, дістало все те, що твориться в країні.

Але ж, чоловіче добрий, ти стоїш біля храму, та ще день такий надворі — врочистий та пресвітлий. Зрозуміло, що життя наше нинішнє легким та радісним назвати — язик ні в кого не ворухнеться. Зрозуміло й те, що ти, добродію, не був нині у храмі учасником літургії — хіба от послухав з динаміків священика та спів парафіян. Зокрема й оту лисенківську «Молитву за Україну», якою закінчується кожна служба Божа. Пристрасну просьбу до Бога, яка дає нам посил до праці, стимул до творення такої України, якою прагнемо бачити її.

Переглядів: 595

Реабілітація правопису

У новий Український правопис хочуть повернути низку мовних норм «репресованого» правопису 1919 року.

«В Україні оприлюднено проект/проєкт нового правопису української мови. Я недаремно назвала два слова — «проект» і «проєкт». Тому що перший Український правопис був прийнятий у 1919 році в УНР, і потім він дуже сильно постраждав у 1930-і. Був розстріляний активний провідник українізації — нарком освіти України Микола Скрипник, і так само був розстріляний, репресований Український правопис. І зараз ми хочемо частину репресованих норм повернути у сучасний правопис, залишивши його багатоваріантність», — за-значила на першому Світовому форумі україно-знавчих суботніх та недільних шкіл міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.

Переглядів: 566

Олег ЗАЙЦЕВ: «Молоко» — таки окраса Одеси

Вони живуть у різних містах. Їхній день забитий вщерть проблемами, кожен займається своїм. Але ці двоє хоч раз на рік зустрічаються в Одесі, й місце цієї осінньої зустрічі — незмінне. Мова про Олега Зайцева і Михайла Журавля.

Знайомтесь: Олег Зайцев — український театральний діяч, режисер, театрознавець, музеєзнавець. Член Національної спілки театральних діячів України, Українського центру розвитку музейної справи та Міжнародного об’єднання музеїв та професійних музейних працівників ICOM. За цією короткою характеристикою — людина, з якою можна говорити про театр до безконечності.

Олег Зайцев давно живе в Ужгороді, вісім років працює заступником директора Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв, а це означає, що лавина щоденних театральних справ лягає на його плечі. І він що-дня поринає у цей світ, бо добре знає, як це важливо створити митцям належні умови для творчості. Вечорами ж повертається до найулюбленішого свого заняття — написання книжок. У них він розповідає про митців, бо таки мистецтво — основа його життя. Серед написаних монографій — «Майстри Закарпатської сценографії XX сторіччя», «Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр», «Режисери Закарпатського театру XX сторіччя», «Художник театру Емма Зайцева».

Переглядів: 673

У передчутті оксамитового сезону...

Цими днями організатори IV фестивалю мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері» (29 серпня — 9 вересня) розповіли про те, як готується і як проходитиме найцікавіша мистецька подія осені 2018-го.

Директорка театру Надія Бабіч підкреслила, що проривом нинішнього фестивалю стало запрошення колективу Львівської національної опери, який відкриватиме «Оксамитовий сезон» фольк-оперою «Коли цвіте папороть».

— Це дає можливість втілити одне з головних завдань музичного форуму — об’єднати зусилля оперних театрів України в популяризації класичного та сучасного балетного мистецтва. Диригент дійства — народний артист України Володимир Сіренко. Певна річ, ми не змогли б запросити гостей без залучення коштів спонсорів та меценатів, які роблять усе для того, щоб мистецтво на Одещині розвивалося.

Переглядів: 1038

Сааремаа. Люди з острова

Продовження. Початок у номері за 18 серпня.

На Сааремаа ми познайомимося з дуже різними людьми, які успішні самі, роблять успішною свою малу батьківщину і свою країну. Країна — це насамперед мова. Особливо в Естонії. Коли слухаєш, як між собою естонці розмовляють, складається враження, що вони насолоджуються красою рідної мови, вслухаються у кожне слово одне одного, вловлюють півтони, відтінки, милуються мелодією, п’ють її, як джерельну воду. «Спочатку було слово», а вже потім — політика, економіка, культура.

Калле Лаанет, депутат, віце-президент Рійгікогу — парламенту Естонії, екс-міністр внутрішніх справ, одночасно є депутатом, членом ради Сааремської волості.

Переглядів: 558

Новини з місць

Великоплосківська і Великобуялицька

Голова ОДА Максим Степанов підписав висновок щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень Великоплосківської, Слов’яносербської, Новосавицької та Тростянецької сільських рад Великомихайлівського району про добровільне об’єднання у Велико-плосківську ОТГ з центром у Великоплоскому.

Громада об’єднає понад п’ять тисяч осіб. За попередніми розрахунками, проведеними радником з питань управління місцевими фінансами Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Олесею Голинською, власні доходи на одного мешканця складатимуть 2048 грн, капітальні видатки — 1200 грн, видатки на майбутню структуру апарату — не більше 20% від обсягу власних витрат.

Переглядів: 479

Під прицілом війни

З нагоди 10-го Всесвітнього дня гуманітарної допомоги (19 серпня) Організація Об’єднаних Націй закликала негайно вжити заходів для захисту мільйонів цивільних громадян України, які страждають внаслідок активних бойових дій, що ведуться на сході країни.

«У мене викликає глибоке занепокоєння те, що мільйони українських чоловіків, жінок та дітей, які живуть поблизу від 450-кілометрової «лінії розмежування», постійно стикаються із загрозою обстрілів і снайперського вогню та неприйнятними ризиками, пов’язаними з великою кількістю мін та боєприпасів, що не розірвалися, — зазначила координаторка системи ООН в Україні та координаторка з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані. — Я прошу міжнародну спільноту збільшити підтримку заради розширення заходів, спрямованих на полегшення страждань цивільного населення України, яке потерпає внаслідок цієї кризи, незалежно від місця їхнього проживання у міжнародно визнаних кордонах України, та ще раз закликаю повністю дотримуватися вимог міжнародного гуманітарного права».

Переглядів: 670

До уваги

Європейський Центр Здоров’я запрошує людей віком від 50 років на безкоштовну діагностику серцево-судинної системи, яка буде проводитися в рамках спонсорства з 17.09 по 29.09.2018 року за адресою: вул. Катерининська, 27.

Інноваційне німецьке обладнання та сучасні кардіо-скринінгові методи обстеження сприяють оцінці функ-ціонального стану серцево-судинної системи та виявленню факторів ризиків у клінічно безсимптомних осіб. Крім діагностики буде можливість отримати безкоштовні консультації іноземного спеціаліста з перекладачем щодо лікування. Роздруковані результати видаються відразу на руки.

Переглядів: 841

Чому падають мости?

Минулого тижня в Генуї буквально як лист паперу склався і завалився міст заввишки 45 метрів. Загинули понад 40 осіб, ще кілька десятків – покалічилися.

Однією з причин трагедії влада Італії називає помилку в проектуванні, попри це визнаючи, що зведений у 1967 році міст таки потребував ремонту. У країні одразу ж закрили ще один міст, який також вважається небезпечним.

Переглядів: 541

Талант, що творить дива

19 серпня свій 70-річний ювілей відсвяткувала вчителька української мови й літератури із села Василівка Біляїв-ського району Ніна Василівна Овчиннікова.

Сучасне українське село — складне своєю непізнаною трагічністю. Тут поєднуються незабутній величний пафос уже давно не модної й дешевої фізичної праці з відновленим, і небідним, але вічно незадоволеним фермерством, та поділом молоді на тих, хто хоче звідси втекти, і тих, кому це вдасться. Вже давно центром культурного життя, своєрідною Меккою, що єднає дорослих і малих, успішних та не дуже, є школа. У тих одягнених у нові склопакети стінах крізь драматичні перипетії зубріння й зародження зацікавлень, погоні за оцінками та усвідомлення власних талантів, відзначення безкінечних нових і старих свят та проходженнях навчальних програм відбувається формування особистостей нових поколінь. Педагоги добре розуміють, що інколи одного сказаного слова або ж, навпаки, замовчування достатньо, аби в молодої людини вкоренилося якесь поняття, категорія, цінність.

Переглядів: 561

Тера чекання

Режисер і сценарист Нікон Романченко, оператор Ярема Малащук, у головній ролі — Наталя Половинка. Національна конкурсна програма на ІХ Одеському міжнародному кінофестивалі.

Зняти фільм про війну і не сказати про війну ні слова… І досягти найвищого драматизму, тієї напруги, коли на екрані начебто нічого не відбувається, а в залі — що називається — мертва тиша… Коли ні діалогів, ні монологів, ні — взагалі — голосу живого…

Це — «Тера», фільм, якого чомусь не помітило журі національної програми. Фільм про чекання. Це історія матері, котра чекає сина з війни, а від нього — ані вісточки. Очікує в цілковитій — для неї — тиші, хоч довкола грімкотять, стугонять, торохтять, брязкають різні механізми. Документальні зйомки тут бездоганно вплетені в художню тканину, і виглядають цілком природно, мовби ретельно були виписані в сценарії. Ігрове кіно в документальному середовищі. Документальний метод.

Переглядів: 551

Сонетна акваторія Дмитра Шупти

Сучасна українська поезія представлена іменами різних поколінь. Старше з них сьогодні асоціюємо з феноменом шістдесятництва, який варто розглядати не тільки в контексті кола київських митців, а як загальний український духовний рух. Саме до нього належить й учасник Руху опору в Україні, в’язень сумління Дмитро Шупта, дебютна збірка якого з’явилася у столичній «Молоді» 1968 року, тобто півстоліття тому. І хоча прийнято вважати, що поезія — заняття молодих, Дмитро Романович під цей стереотип не підпадає, утверджуючи вічну молодість душі. Це й засвідчує збірка «Сонях сонетів», яка вийшла 2017 року (Одеса, «Друк Південь», 310 с.).

Загалом вихід цієї книжки можемо вважати вивершуючим акордом «авторського проекту», ос-кільки маємо третє видання «Соняху…», історія якого починається ще у 1990-х роках, хоча й ця дата є досить умовною, адже чи не в кожній збірці (а їх в автора понад 70) зустрічаємо цю строфічну форму, що не без підстав претендує на статус ліричного жанру. Творчим проектом втілення сонетного задуму можна назвати цю книжку ще й тому, що вміщені в ній твори презентують чи не весь мотивний спектр, проблематику, образно-стильові тенденції поетичного світу Дмитра Шупти. Відтак нема нічого дивного, що «Сонях сонетів» 2017-го налічує понад 500 поезій.

Переглядів: 834

Спроба літературного аналізу

У слові рідному велика сила є,
Що розбива граніт і золото кує.

Максим РИЛЬСЬКИЙ.

«Людина, що не є письменником, принаймні мусить мати відчуття, що вона ним не є й ніколи не буде», — необачно написав колись Станіслав Єжи Лєц.

Якщо людина це відчуває, то вона вже вміє мислити й аналізувати. А якщо талановитий письменник сумнівається, у творчих муках втрачаючи віру в своє призначення?

Хто ж це визначає — письменник чи ні? Чи так багато вишів готують письменників? Чи не з графоманів виростають письменники? То що, не писати, не починати навіть? Кожен титулований майстер пера колись робив перші спроби. Лауреат Шевченківської премії Олександр Сизоненко на схилі років із болем згадував, як відгукнулися на редколегії про його першу ніжну новелу «Цвітуть маки»: «Цвітуть маки коло с…ки».

Переглядів: 508

«Моя книжкова полиця»

Цього року вчетверте у межах благодійної акції «Третій вік: задоволення від читання» відбудеться конкурс есе «Моя книжкова полиця».

Организатор — Форум видавців — запрошує читачів віком від 60 років написати свою історію про особливу книгу чи навіть домашню бібліотеку та надіслати на адресу BookForum у Львові. Обсяг есе має складати не більше трьох сторінок (до 3600 знаків). Ще однією умовою є форма тексту — він повинен бути набраний на комп’ютері або друкарській машинці.

Переглядів: 667

Назавжди закарбована мить

Пейзаж, портрет, рекламне, нічне, панорамне, документальне… Це лише деякі із жанрів фото. Захоплення фотографуванням сьогодні — надзвичайно популярне, адже будь-хто може назавжди закарбувати мить. Для когось це хобі, для когось — підзаробіток, а для когось — професія, мистецтво.

А от ще якихось двісті років тому фото вважалося дивом, справжньою магією. Процес його отримання був надскладним і вимагав неабияких знань. 19 серпня 1839-го широкій громадськості був представлений перший у світі технічно розроблений спосіб фотографування — дагеротипія. І того ж року Французька академія обрала-узаконила назву «фотографія» (від грецьких слів «світло» і «писати»).

Переглядів: 613

Не правою — лівою!

Неправду кажуть, нібито все, що зроблене погано… зроблене лівою рукою. Правда те, що світ сьогодні належить праворуким, яких серед населення нашої планети — до 98%. Кілька відсотків, які залишилися, — це лівші (ті, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою), або ще ліваки, шульги…

Ліворукість — це вроджена індивідуальна особливість людей, у яких права півкуля мозку домінує над лівою. Існують і такі, хто добре послуговується обома руками — амбідекстри.

Переглядів: 545

Зустріч двох «Сердець»

Коли слухаєш старі українські мелодії, ті, що наспівували наші дідусі й бабусі, виникає тремтливе відчуття чогось близького, ніжного, щемного, трішки призабутого. Зникає завіса часу і з’являється зовсім інше бачення краси, якої так бракує у сучасному світі швидкостей і технологій. Ця музика залишається тим місцем, куди хочеться заглянути, щоб перепочити, перезавантажитися, інакше поглянути на життя...

У неділю, 26 серпня, в Одеському національному театрі опери та балету відбудеться вже третій Міжнародний фестиваль української ретро-музики імені Богдана Весоловського (про композитора, чиїм іменем названий фестиваль, читайте в статті Ярослави Різникової «Серце української естради», надрукованій у номері «ЧН» за 18 серпня). Покликання цього дійства — популяризація україн-ської музики 30—60-х років минулого століття, повернення до життя імен несправедливо забутих українських мистців. Попередні фестивалі пройшли у Львові (2015) та Полтаві (2017). У програмі нинішнього, одеського, — конкурс молодих виконавців ретро-музики (о 15.00) та гала-концерт (о 19.00).

Переглядів: 542

Інтелектуальний аромат

Аромат кави покращує здатність людей вирішувати аналітичні завдання. Це засвідчили експерименти вчених з Технологічного інституту Стівенс у США.

Запросивши для участі у випробуваннях майже 100 студентів, дослідники запропонували їм тест GMAT (Graduate Mana-gement Admission Test), у який входять 10 питань з алгебри.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net