Син Одеси й України
Відмололи мливо на млинці
Ті, Далекі, і Близькі оці...
Ці рядки написав я колись, коли ми ще ходили до Олега на його вулицю Бреуса, на його Близькі Млини. До його кімнати розміром з десяток квадратів. Така, як камера в Одеському КДБ. Ми потім жартували: може, тебе, Олеже, і не арештували через те, що ти живеш у камері?! Пригадую, як довго Микола Вінграновський, якого я привів до Олега на іменини, дивувався, що поет живе у такій маленькій кімнатці. Та ще й з мамою. Казав: «Така доля поетів наших. Справжніх. Чесних патріотів».
Не жаліла Одеса своїх синів... Та й Україна. А Олег любив і Одесу, й Україну справжньою любов’ю, як свою матір. Їм він присвятив усю свою енергію, увесь талант свій, він їх оспівував і возносив. Дивовижний був одесит — так любити свою мову міг тільки він — до фанатизму, до останку. А ми всі, його співкурсники, його друзі, чітко знали: Одеса — українське місто. Цю формулу зумів нам закласти в душу Олег. І, як бачимо, вона перемогла: у незалежній Україні Одеса є другою столицею — морською.
І ще одна любов була в Олега — це книги. Древні стародруки українські, «Кобзар» ще першого видання. Книги Аркаса, Винниченка, Грінченка, літописи... Їх він умів відшукувати на Старокінному базарі, цій справжній археологічній толоці, куди ходив щотижня.
Не забуду, як Олег умів запалювати людей на щорічні колядування у 60-ті роки вже минулого століття, коли ми від 1965-го до самого мого арешту в 1971-у барвистою ватагою у вишиванках їздили-літали по Одесі всю новорічну ніч. А самодіяльний хор при клубі зв’язку на Островидова, 100! Чотириголосий, студентсько-робітничий... Це теж умів організувати Олег...
У душах багатьох його студентів-вихованців залишився він назавжди світлим променем українського сонця. Я не раз був свідком, як вони, зустрівши випадково свого Олега Семеновича, кидалися його обіймати, бо любили його і пам’ятали й через 10—20 років...
Відійшов Олег Олійників у кращі світи, але пам’ять про нього залишиться надовго, і твори його ще довго читатимуть і вивчатимуть діти на уроках літератури рідного краю. І ота сотня людей, що прийшла до церкви на відспівування — і письменники, і козаки чорноморські, і вчителі, і бібліотекарі — любили тебе, Олеже, шанували, й ти їм платив братською любов’ю.
Хай Бог поселить душу твою серед кращих синів України, яких уже немало зібралося біля Нього, і допомагайте звідти своїй матері-Україні подолати всі труднощі зростання й одужання після століть катувань, воєн і голодоморів. Вона стане як хазяїн домовитий у своїй хаті і на своїм полі. Слава героям, які боролися за її волю і щастя! І вічна вам пам’ять!
Олекса РІЗНИКІВ
та ще добра сотня твоїх друзів.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
