№ 65-66 (21975-21976) четвер-субота 2-4 серпня 2018 року
У сузір’ї рівних церков
27 та 28 липня у Києві пройшли урочистості з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Руси-України.
Першого дня столицею пройшов хресний хід, організований Українською православною церквою Московського патріархату. У ньому, за оцінками поліції, взяли участь десь 20 тисяч духовенства і вірних УПЦ МП («Інтер», що-правда, нарахував аж 200—250 тисяч, але то на його совісті). Цього разу обійшлися без Сталіна, Миколи ІІ і георгіївських стрічок.
Наступного дня середмістя Києва виповнилося священно-служителями і віруючими Україн-ської православної церкви Київського патріархату, Української православної автокефальної церкви та Української греко-католицької церкви, людьми інших віросповідань, які долучилися до загальнодержавного свята.
Шпаргалка для Трампа
Що Держдеп записав між рядками Кримської декларації
Таке враження, що всі тільки й чекали цього документа. Кримську декларацію державного секретаря Майка Помпео щодо невизнання анексії Криму, опубліковану 25 липня, моментально підтримали європейські партнери. Очікувано — Швеція, Латвія, Чехія, Норвегія, Велика Британія, Німеччина, Польща та ЄС. Приємне здивування — Італія, чий міністр внутрішніх справ лише кілька днів тому фактично оголошував проросійську позицію щодо Криму.
Після важких самітів НАТО в Брюсселі та американсько-ро-сійського в Гельсінкі у багатьох спостерігачів та партнерів США залишалися питання щодо справжньої позиції Білого дому з деяких ключових кризових питань, зокрема й українського.
Чи є запит на приватизацію?
Центр демократії та верховенства права спільно з Центром економічної стратегії й Реанімаційним пакетом реформ організували в Одесі дискусію про приватизацію державних підприємств.
Як відомо, приватизація великих об’єктів в Україні уже багато років поспіль пробуксовує — часто-густо державні підприємства залежать від олігархів, як, наприклад, Одеський припортовий завод. Підприємство, що могло б приносити країні чималий дохід, має фінансові зобов’язання перед бізнесменом Дмитром Фірташем і не може їх виплатити. Знайти ж покупця на такий товар, обтяжений боргами, — вельми непросто.
Зачудування Дельтою
Національна конкурсна програма ІХ Одеського міжнародного кінофестивалю
На ухресті дикого Сходу й цивілізованого Заходу загубився клапоть неторкнутої екзотичної землі — дельта Дунаю. Про це — фільм українського режисера Олександра Течинського (виробництво — Україна, Німеччина).
«Відхурделила білогрива зимонька. На святих тепер усі сподівання, на молитви наші. Майбутнє відплило, а ми залишились. Заблукали, не потрапили на ча-рівний корабель. Завдання тепер просте: не загинути в тумані, не здохнути від холоду, не піти під лід. Не втрапити б у власні пастки. Чи ми тут всі в одній великій пастці? Бігаємо-метушимося у вузькому колі, перераховуючи зниклих». Так представлено фільм у фестивальному каталозі. Одначе насправді все виглядає трохи інакше, не так похмуро та песимістично, та й автори, далебі, мали на думці щось таки інше.
Це був великий людський подвиг
В Одеському музеї Голокосту на Малій Арнаутській, 111 триває виставка «Ризикуючи життям. Поляки рятують євреїв під час Голокосту». На ній представлені обличчя, історії та мотивації поляків, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
Виставка, створена в рамках проекту музею «Історії поль-ських євреїв «Полін» — «Польські праведники — повернення па-м’яті» за підтримки Міністерства закордонних справ РП, базується на унікальних документальних матеріалах праведників і євреїв, які пережили Голокост.
Кремлівський попит на «кримінальну мораль»
Російське політичне та військове керівництво свідомо приховує від суспільства величезні втрати найманців у гібридній війні в Україні та Сирії. Про злочини та втрати найманців приватної військової компанії «Вагнер» розповів на брифінгу керівник апарату голови СБУ Ігор Гуськов. Правдивість даних, зібраних безпековим відомством, підтверджується і численними журналістськими розслідуваннями провідних світових та вітчизняних ЗМІ.
У лютому 2018 року з’явилася інформація про величезні втрати ПВК «Вагнер» на території Сирії під час так званого «пригожинського наступу» у сирійській провінції Дейр-ез-Зор. «Служба встановила та ідентифікувала особи 206 найманців, які безпосередньо брали участь у цій авантюрі», — повідомив Ігор Гуськов. Наявні в СБУ документи свідчать, що не менше вісімдесяти з них загинули, ще майже сто отримали поранення різного ступеня важкості. «Сьогодні ми оприлюднюємо першу частину наявної та перевіреної СБУ інформації, а саме персональні дані сорока загиблих, тридцяти поранених, а також «досьє» стосовно іноземних громадян — учасників тих подій», — наголосив керівник апарату голови СБУ.
Повернення Михайла Жука
У постійній експозиції Одеського художнього музею, в залі, в якому репрезентується українське малярство, переважно одеських художників двадцятих років ХХ століття, зайняли своє гідне місце ранні твори видатного митця Михайла Жука (1883—1964). З Одесою його пов’язувало майже чотири десятиліття плідного творчого життя.
Донедавна вони зберігалися в запасниках і лише періодично фігурували на ретроспективних виставках М.Жука, які проводилися в нашому місті.
Самостійній Державі — самостійну Церкву
(Закінчення. Початок у номері за 28 липня).
Церква і її роль у формуванні національної свідомості громадянина
Оскільки політичні цілі імперського центру та колоніальних країн (чи тих, що звільнилися від залежності) не можуть збігатися, то не можуть збігатися і їхні ідеологеми, а відтак і ставлення до видатних постатей та історичних подій, які сакралізуються чи анатемізуються ідеологією. В ідеології імперського центру, якій не може суперечити Церква, йому підпорядкована, сакралізованими постатями будуть ті, хто сприяв утвердженню й розширенню імперії за рахунок колонізованих земель, а анатемізованими — всі, хто боровся проти колонізації, за свободу й незалежність своїх народів.
У нашому випадку постатями, сакралізованими імперською ідеологією, є Андрій Суздальський — нищитель Києва у 1169 році; Олександр Невський, що як і його батько Ярослав Всеволодович Переяслав-Заліський, сприяв Орді в підкоренні наших земель: батько, за свідченням «Слова о погибелі землі Руської», допомагав Батиєві штурмувати Київ у 1240-у, а син у 1245-у «доклав руку» до організації походу Куремси на Данила Галицького.
«На березі моря, на березі степу...», або Одеські вітрила Володимира Панченка
«На березі моря, на березі степу» [2, 3] — це початковий рядок гімну філологічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Того факультету, на якому Володимир Панченко — нині відомий літературо-знавець і громадський діяч, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» — у період 1970-1975 років був студентом, протягом наступних трьох літ — аспірантом, а потім — аж до від’їзду з Одеси — викладачем.
І.
...Намір здобути фах філолога в уродженця невеликого села Демидівка, що на півночі Одещини, визрів не одразу. «У школі, — зізнався В. Панченко у словесному «Автопортреті» 1995 року, — я ділив свою любов між літературою і математикою. Заняття алгеброю й геометрією приносили велику насолоду, я носився з усякими збірниками задач, довідниками, відвідував математичний факультатив, змагався з другом у розв’язуванні складних, із «заковикою», задач... І водночас, у бібліотеці мене тягло до полиці з книжками про літературу. Читав, звісно, навмання: після монографії О. Засенка про Марка Вовчка брався за дослідження Г. В’язовського про художню типізацію, потім — за статті й рецензії в журналі «Дніпро», за збірку літературно-критичних статей В. Брюггена, дослідження «Новела і новелісти» В. Фащенка, літературні спогади Б. Антоненка-Давидовича «Про що і як». Довго не розлучався з його ж (Антоненка-Давидовича) книжкою «Як ми говоримо», зі «Словником українських ідіом» Удовиченка... Читав поезію, сучасну прозу... Згадувати все це дивно й цікаво, бо ж, виходить, вузівський підготовці передувала довузівська — хай і стихійна, безладна, зіперта на якісь неусвідомлені потреби душі й напівдитячого розуму» [5, 73].
Географія мовного поступу
Коли зустрічаєш україномовну людину в Одесі чи в інших великих містах Південного Сходу, то мимоволі проймаєшся до неї повагою. Усвідомлюєш, що доля «білої ворони» не кожному під силу, а ти от зустрів саме таку. І тоді радієш, що, попри гарантовані труднощі, частина співвітчизників вперто стає на тернистий шлях мовного подвижництва. В Одесі, Києві, Харкові... І це вселяє надію. Бо згодом ця тенденція може призвести до суттєвого посилення позицій української мови.
А що буде далі, після «посилення»? Чи стане Одеса настільки україномовною, наскільки російськомовним став козацький Краснодар? Колись він був справжньою столицею кубанського краю. На початку 1930-х українською тут викладали навіть у технікумах і в педінституті. І в станицях панувала українська! Не пощастило Краснодару лише в тому, що він належить до Російської Федерації. Вже у 1932 році там були запущені асиміляційні процеси. Що-що, а асимілювати Москва вміє.
Ігор ШОХА. Вірш
Пам’ятник
Я уночі чатую площу.
А ти сльозу мою утри,
коли дощі мене полощуть
і не висушують вітри.
Кого,
кого побачу на світанні,
коли твої розтанули сліди?
Протистояння Марса
У ніч на 29 липня земляни могли спостерігати відразу дві рідкісні астрономічні події: найтриваліше в XXI столітті затемнення Місяця і так зване велике протистояння Марса, коли Червона планета і Земля вишикувалися в лінію щодо Сонця і рухалися разом впродовж певного часу. Такий збіг відбувається раз на 25 тисяч років, хоча великі протистояння Марса трапляються кожні 13-17 років.
В останній день липня Марс рекордно наблизився до Землі — на відстань у 0,39 астрономічної одиниці, тобто на 57,8 мільйона кілометрів. Це найближча відстань між планетами за останні 15 років, повідомляється на офіційному сайті NASA. Тої ночі Марс сяяв на небі як дуже яскрава червона зірка — 2,8 зоряної величини, поступаючись яскравістю лише Венері.
Екологи з великої дороги?
Голова ОДА Максим Степанов звернеться до Кабінету Міністрів з проханням перевірити діяльність Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря у портах Одеської області. Це зумовлене численними зверненнями підприємців щодо неправомірних, на їхню думку, дій інспекції, які призводять до затримки суден, завдають значних збитків для судновласників, а також псують міжнародний імідж нашого краю та всієї України.
— До мене постійно звертаються представники бізнесу, як локального, так і міжнародного, які працюють у наших портах та вкладають інвестиції у регіон, зі схожими скаргами на безпрецедентні дії Державної екологічної інспекції. Вони розповідають про перевірки з численними порушеннями, що проводяться за відсутності закріпленого на нормативному рівні механізму. Коли я почав із цим детально розбиратися, у мене був шок! На вимогу Державної екологічної інспекції регулярно відбувається затримання морських суден у пунктах пропуску через державний кордон. Це — колосальні матеріальні збитки. Через це ми втрачаємо імідж ре-гіону, який є транспортним хабом України на міжнародній арені. Уявіть, ми — єдина країна Європи, заходячи в яку, судновласники вимушені закладати додаткові кошти на витрати, по 3—5 тисяч доларів, для проходження так званого «екологіч-ного контролю», — обурювався Максим Степанов.
Чорна діра всередині Землі?
Учені, які займаються вивченням Антарктиди, з початку липня фіксують дивний радіосигнал. Швидше за все, він виходить від чорної діри, яка росте у надрах Землі і поглине її зсередини.
Уперше сигнал невідомого походження вловив апарат ANITA, створений фахівцями NASA. Експериментальний пристрій являє собою антену із 96 елементів, яка фіксує навіть незначні імпульси. ANITA літає над Антарктидою на гелієвій кулі і збирає для науковців дані. Апарату вдалося вловити потужний потік нейтрино, що пронизує льоди. Фізики припускають, що джерело виходить від чорної діри, яка сформувалася у надрах Землі.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206