Місцеве самоврядування

«ДФРР має підтримувати проекти розвитку громад, а не фінансувати ремонти. Тому ми визначили мінімальну кошторисну вартість — 5 млн грн для будівництва та 1 млн грн — для інших проектів. Це дозволить втілювати масштабні проекти регіонального розвитку, які комплексно вирішуватимуть питання територій, зокрема нове будівництво. Адже значна кількість проектів, які відбираються регі-ональними комісіями, є занадто локальними, тоді як проекти, що мають реальний вплив на підвищення індексів конкурентоспроможності та регіонального людського розвитку, в конкурсному відборі не перемагають. Ми змінили це», — так пояснив прийняття постанови віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Прокоментувати цю урядову постанову ми попросили Віктора Бондарука, радника з питань регіонального розвитку Одеського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України:

— За визначенням, «проект регіонального розвитку — це проект, який вирішує проблему регіонального значення, і ДФРР мав би фінансувати саме такі проекти.

Наприклад, туристична галузь Одеської області має проблему: більшість відпочивальників локалізуються в часі (це переважно липень—серпень) та географічно — вздовж морського узбережжя. Ідеально перспективним для нас міг би стати проект, спрямований на створення нових туристичних продуктів, що «розтягнуть» туристичний сезон у часі й поширять його на громади, які не мають традиційних «пляжних» територій.

Трирічна історія ДФРР на Одещині досить неоднозначна. Наприклад, 2015 та 2016 роки позначені тим, що практично весь обсяг фонду, виділений для області, був скерований на ремонт автошляху Одеса — Рені. З одного боку, це вирішення великої регіональної проблеми, але навряд чи автошляхи інших частин області, які в досить занедбаному стані, є менш важливими, особливо, якщо про це запитати в тамтешніх мешкан-ців. Невдоволення людей ми всі добре бачимо: вони перекривають дороги, стають пікетами, пишуть скарги…

До результатів відбору проект-них заявок регіональною комісією було б значно менше запитань, якби її діяльність була публічною. Чи багато хто знає, що є така комісія, хто в ній і як вона працює? Не забуватимемо, що ДФРР — це публічні кошти, тож логічно, що громадяни мають право знати, чому ті чи інші проекти за рішенням комісії є пріоритетнішими і яким саме чином це визначається.

А наш центр, у свою чергу, готовий допомагати громадам готувати проекти на використання коштів ДФРР, якщо ці проекти матимуть саме розвитковий характер, бо, справді, часто ремонти (а вони, як відомо, — процес нескінченний) з’їдають усі гроші, які можна було б витратити на важливіші, перспективніші справи.

Туристична рада Катранки

У Лиманській ОТГ (Татарбунарський район) у рамках формування стратегії розвитку громади активно працюють над розробкою положення про туристичну раду.

Необхідність її створення очевидна, адже сьогодні бракує комунікації між владою і бізнесовими структурами, які досить успішно діють на території курортної зони Катранки, що, в свою чергу, є перспективною для розвитку туристичного потенціалу громади.

Нагадаємо, що це селище-курорт розкинулося на узбережжі лиману Джант-шейський. Водойма входить до складу Тузловських лиманів, що охороняються Рамсарською конвенцією як місця гніздування птахів (загалом — 200 видів, з яких 28 занесені до Червоної книги). Лимани відокремлені від моря піщаною косою, довжина якої — близько 50 км, ширина — 100—300 м. Катранка поєднується з косою дерев’яними містками, перекинутими через лиман. На території курорту розташовані близько півсотні баз відпочинку, які використовують пляжі на морській косі.

Отже, ідеться про створення туристичної ради, яка об’єднає всіх підприємців Катранки, а відтак оперативно й за потребою напрацьовуватиме пропозиції щодо розвитку туризму і рекреації та подаватиме їх у консолідованому вигляді до сільради. Спільна дія стане вигідною для всіх. Скажімо, на часі — вирішення проблеми водозабезпечення рекреаційної зони Катранки, найперше — проведення попередніх розрахунків потреб у цій сфері, адже наразі там є лише технічна вода, а питну регулярно завозять за досить високими цінами.

Серед пріоритетів туристичної ради — і складення переліку дорожньо-ремонтних робіт на території громади та обрахунок вартості облаштування пляжної зони на Катранці, як і паркомісць, торговельного та спортивних майданчиків тощо. Положення про неї найближчим часом планують затвердити на виконкомі сільської ради.

Стратегічні пріоритети Березівки

Березівський ярмарок, розчищення Тилігулу та інвестмайданчики — у Березівській ОТГ працюють над розробкою стратегії розвитку громади до 2025 року.

До процесу формування важливого для місцевого люду документа активно долучилися члени робочої групи, голова ОТГ Валерій Григораш, депутати, представники бізнесу та громадськості.

Понад 20 проектних ідей, напрацьованих у трьох пріоритетних напрямках розвитку ОТГ, набули конкретики і впритул наблизилися до практичної реалізації. Найважливіші з них — започаткування Березівського ярмарку, оформлення інвестиційних майданчиків, будівництво спортивного комплексу, розчищення русла річки Тилігул, ремонти доріг, шкіл, дитячих садочків, забезпечення необхідним закладів охорони здоров’я, зокрема придбання індивідуального авто- й мототранспорту для медичних працівників.

Перший «Еталон» для Кілії

Кілійська об’єднана територіальна громада отримала перший шкільний автобус, придбаний у рамках реалізації відповідної державної програми.

Як розповів голова громади Павло Бойченко, транспорт для школярів куплено шляхом співфінансування: 70 відсотків коштів виділено з обласного бюджету, решту — з бюджету ОТГ.

«Еталон» має 31 пасажирське місце, зручні сидіння й відповідає всім вимогам безпеки для перевезення дітей. Його вартість — 1 мільйон 656 тисяч гривень. Новий автобус підвозитиме до шкіл дітей із Кілії та сіл Ліски й Шевченкове.

Підготувала
Ніна ЗАЛЕВСЬКА.