У п’ятницю, тринадцятого, або Вони працюють...

Чому народні обранці так зневажливо ставляться до своєї роботи? Чи будуть, врешті, створені якісь механізми для того, щоб змусити їх відповідально ставилися до обов’язків? З такими питаннями ми звернулися до кількох осіб — парламентарів та експертів, з якими зустрілися в рамках підсумкової прес-конференції у ВР.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, народна депутатка Вікторія Сюмар, зокрема, відповіла:

— Справді, дуже складно працювати в такому парламенті, де навіть на голосування за надзвичайно важливі для країни закони важко зібрати кворум. А тому й не зникає таке явище, як «кнопкодавство». Але навіть не воно головний «гріх» народних депутатів. Мало хто із обранців займається справжньою законотворчістю в інтересах людей та держави. Чимало тих, хто напрацьовує та лобіює закони у власних інтересах.

Депутат німецького Бундестагу, політолог та експерт з парламентських процедур Ян Менцер поділився своїм досвідом щодо дотримання парламентської дисципліни:

— У нас депутат повинен мати дуже серйозні причини, щоб не з’явитися на засідання. За відсутність під час голосування його штрафують на 100 євро. А якщо за день встигають прийняти 5—6 законопроектів, відповідно, сума сягає 500—600 євро. Я вважаю, що грошові санкції до порушників досить істотно впливають на якість роботи німецького Бундестагу. Втім, якщо депутат захворів чи має іншу поважну причину, він може делегувати свої функції колезі, це таке «кнопкодавство по-німецьки». Бо в іншому разі опозиція матиме більше голосів, у чому, звісна річ, коаліція не зацікавлена.

Питання щодо парламентської дисципліни задали й голові Верховної Ради України Андрієві Парубію.

— У багатьох парламентах Європи, — підкреслив він, — за прийняття рішень відповідає звичайна більшість, і це дозволяє не надто зважати на те, скільки обранців у залі. Скажімо, в естонському парламенті формально навіть один депутат може прийняти рішення, якщо він присутній у залі. Така норма дуже дисциплінує. У нас такий законопроект зареєстрований, але є один нюанс — ухвалити його може лише більшість. Для мене це найбільший виклик, тому що мені як голові Верховної Ради доводиться чимало сил витрачати на те, щоб депутати були присутні в сесійному залі під час голосувань. Зміна норми могла б допомогти у вирішенні багатьох питань.

Що ж стосується «кнопкодавства», то найкраща відповідь, вважає спікер, запровадження електронної картки депутата. Коли депутат за однією карткою буде заходити до Верховної Ради, голосувати і в сесійному залі, і в комітетах — це зніме багато питань. Ця система не потребує додаткового голосування — вона буде впроваджена розпорядженням голови ВР, і вже під час наступної сесії почне працювати, спочатку в тестовому режимі, а в 2019 році — повноцінно.

Щодо підсумків цієї сесії, то на ній було прийнято 88 законів у цілому, 49 законопроектів — у першому читанні, ухвалено 37 постанов. Загалом — майже 200 позитивних рішень з різних сфер. Серед найважливіших Андрій Парубій назвав закони «Про національну безпеку України» та «Про Антикорупційний суд», «Про дипломатичну службу», «Про валюту», «Про інтелектуальну власність», «Про залучення іноземних інвестицій», «Про стратегічну екологічну оцінку» тощо.

Голова Верховної Ради також нагадав, що на початку восьмої сесії наголошував на важливості кадрових питань: Рахункова палата, Уповноважений з прав людини, Національний банк, ЦВК. За його словами, всі питання були успішно вирішені, а у Верховної Ради залишився один борг — це ЦВК. До останнього тривали консультації, але народні депутати не змогли дійти порозуміння, повідомив Андрій Парубій і висловив переконання, що питання ЦВК буде серед перших, з яких розпочнеться парламентська осінь.

Участь регіональних журналістів у підсумковому засіданні ВР уможливила підтримка USAID, фонду «Східна Європа» та «Інтерньюз-Україна» у рамках проекту «Програма Рада: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».

Ольга ФІЛІППОВА.
Одеса — Київ — Одеса.