Курячий бум

Сучасний птахівничий бізнес, нагадав експерт, намагається об’єднати всі ланки руху продукції до кінцевого споживача: створення кормової бази — виробництво птиці — її переробка — торгівля виробленим через власні точки. При цьому виробництво та переробка птиці забезпечуються, як правило, в рамках діяльності одного економічного суб’єкта, а формування кормової бази і торгівля — за рахунок пов’язаних з ним осіб. Таким чином, підприємства птахівничої галузі змогли отримати максимальну вигоду з наявних у галузі податкових преференцій, переважно — за рахунок застосування спеціальних податкових режимів.

Як наслідок за останні два десятиліття поголів’я птиці у сільгосппід-приємствах збільшилося майже вп’ятеро, зазначив Леонід Тулуш. Якщо на початку 2000-х воно не перевищувало 30 мільйонів голів, то вже на початок 2010-го зросло більш ніж утричі і склало понад 100 мільйонів. А на початку 2014-го, коли почалася російська агресія, поголів’я курей сягнуло 132 мільйонів.

Обсяги реалізації м’яса птиці сільгосппідприємствами за час надання податкових преференцій зросли майже в 15 разів, наголосив експерт. Якщо на початку 2000-х птахівничі підприємства змогли продати менше 100 тисяч тонн курятини, то у «довоєнному» 2013-у — вже майже 1,3 мільйона тонн. Водночас обсяги реалізації птиці господарствами населення з початку 2000-х залишалися практично незмінними — 240—270 тисяч тонн на рік.

За час надання податкових преференцій значно зросли й обсяги виробництва яєць, зауважив Леонід Тулуш. Якщо на початку 2000-х вітчизняні птахівничі підприємства виробляли менше 3,0 мільярдів штук яєць, то вже в 2010-у їх кількість перевищила 9,4 мільярда. У 2014 році обсяги виробництва яєць склали понад 11,7 мільярда штук, тобто майже в 4,5 раза перевищили показник 2000-го.

Аналіз показує, що вже на початок 2010 року галузь птахівництва досягла значних показників розвитку та рентабельності, а на початок 2014-го темпи її зростання фактично вичерпали можливості повного споживання виробленої продукції в Україні: з’явилися ознаки перевиробництва, особливо з огляду на суттєве зменшення чисельності населення. При цьому вітчизняні птахівники, всупереч економічній доцільності, продовжували й нині продовжують користуватися наданими сільгосппідприємствам податковими преференціями, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, у 2008-2009 роках рентабельність діяльності, пов’язаної з виробництвом та переробкою м’яса птиці, коливалася у діапазоні 2—3%, а вже у 2010—2012 зросла майже утричі — до 6—8%. Із 2014-го — після суттєвого зростання цін на курятину на внутрішньому ринку — рентабельність виробництва м’яса птиці включно з переробкою сягнула 18—24%. Тобто впродовж останніх десяти років виробництво м’яса курей у спеціалізованих сільгосппідприємствах із значним поголів’ям жодного року не було збитковим — на відміну від інших видів діяльності у сфері тваринництва, зауважив експерт. Причому діяльність, пов’язана з виробництвом та переробкою м’яса птиці, характеризується чи не найвищим з-поміж інших видів тваринницької діяльності рівнем оборотності, що додатково підвищує рентабельність капіталу таких сільгосп-підприємств.

Сумарний прибуток від виробництва та переробки м’яса птиці лише за останні чотири роки — 2014-й—2017-й — перевищив 21,5 млрд грн, або 1 млрд дол. США за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди, наголосив Леонід Тулуш.

Майже аналогічна ситуація, зазначив він, складалася й з виробництвом яєць — лише з тією різницею, що надзвичайно висока як для аграрного сектора вітчизняної економіки рентабельність (на рівні 40—55%) спостерігалася у 2011—2015 роках. За цей період виробники яєць отримали понад 13,6 млрд грн прибутку, що, за офіційним курсом НБУ, складає 1,2 млрд дол. Втім, з 2016-го — на відміну від виробництва м’яса птиці — рентабельність виробництва яєць знизилася фактично до нуля.

Суттєве підвищення рентабельності діяльності у сфері виробництва та переробки м’яса птиці, перед-усім, стало наслідком значного зростання цін. Причому навіть в умовах збереження державою податкових преференцій для птахівничих під-приємств у вигляді звільнення від оподаткування їх продукція на внутрішньому ринку невпинно дорожчала, зауважив експерт.

Хоча птахофабрики використовують переважно корми власного виробництва — вироблені афілійованими господарськими структурами, що мало б сприяти здешевленню їх продукції, ціни реалізації м’яса птиці сільгосп-підприємствами за 2014—2017 роки зросли у понад 2,3 раза. Так, якщо у «довоєнному» 2013-у реалізаційні ціни сільгосппідприємств на м’ясо птиці становили в середньому по Україні 12,2 грн/кг, то у 2017-у зросли до 28,3 грн/кг. За темпами здорожчання ціни на м’ясо птиці випередили ціни на всі інші види тваринницької продукції, крім м’яса великої рогатої худоби, поінформував Леонід Тулуш. Водночас реалізаційні ціни на яйця за цей же період зросли в 1,8 раза.

За результатами проведеного дослідження, доцільність надання птахів-ництву державної фінансової підтримки, зокрема у формі податкових преференцій, відпала ще з 2014 року, вважає експерт. Висока рентабельність птахівництва на фоні високої оборотності капіталу в нинішніх умовах потребує перегляду доцільності та механізмів фіскального стимулювання цієї галузі. Натомість спрямування коштів на фінансову підтримку державою виробництва інших видів тваринницької продукції, зокрема яловичини, сприяло б підвищенню ефективності використання бюджетних ресурсів та забезпеченню збалансованішого м’ясного раціону українців, підсумував Леонід Тулуш.

До речі, Україна нині перебуває в ТОП-10 найбільших експортерів курятини. Як повідомляє УНН з посиланням на World’s Top Exporters, світовим лідером тут є Бразилія, яка у 2017-у експортувала м’яса птиці на 6,4 млрд дол., на другому місці — США (2,6 млрд дол.), на третьому — Нідерланди (1,1 млрд дол.). Україна ж з показником 313,4 млн дол. на восьмому місці в рейтингу. Замикає десятку лідерів знана своїм потужним аграрним сектором Аргентина (285,2 млн дол.).

Тим часом, як свідчать статистичні дані Європейської Комісії, за підсумками січня-травня цього року Україна вийшла на перше місце серед європейських держав з експорту м’яса птиці до Євросоюзу. Наші птахівники експортували на ринок ЄС 29,7 тис. тонн курятини.

І географія експорту продукції українських птахівників постійно розширюється. Буквально в червні свій ринок для нашої курятини відкрив Китай, а перед тим — Марокко та Гана.