№ 57-58 (21967-21968) субота 7 липня 2018 року
В очікуванні виборів
Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 76% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% — висловлюють протилежну думку, 11% — вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму висловлюють мешканці центральних та західних регіонів, найвищий рівень критики — на півдні.
Лише 8% респондентів заявляють про покращення еконо-мічного становища їхніх родин за останні півроку. 60%, навпаки, говорять про погіршення, ще 30% — про відсутність змін. Найбільше тих, хто бачить погіршення особистого майнового стану, — на півдні (74%), найменше — на заході (40%). Чим старші респонденти, тим частіше нарікають на погіршення власного економічного становища.
Ужинкове лідерство
Одеська область — лідер зі збору врожаю ранніх зернових. Наші хлібороби вже намолотили 1,4 мільйона тонн зерна, що є найвищим показником в Україні.
«Урожай ранніх зернових і зернобобових культур в Одеській області зібрано із 44% засіяних площ. Через несприятливі погодні умови жнива довелося на деякий час призупинити, але нині вони повністю відновлені. Наразі регіон посідає перше місце в Україні за кількістю зібраного зерна. Тривають і жнива на посівах озимого ріпаку», — повідомив начальник управління аграрної по-літики Одеської облдержадміністрації Іван Петрів.
Найвища врожайність ранніх зернових і зернобобових культур — у господарствах Білгород-Дністровського, Саратського і Татарбунарського районів. У жнивах задіяно 4,5 тисячі комбайнів.
Діти просять миру
4 липня рейсом «Одеса—Батумі» на десятиденний відпочинок відбула група із 20 дітей учасників АТО і волонтерів та осіб, які їх супроводжують.
Під час відпочинку в Батумі українські діти ознайомляться з історією та культурою Грузії, зокрема Аджарської Автономної Республіки (програмою передбачені екскурсії містом, від-відання музеїв, національних природних парків, відомих па-м’яток), зустрінуться з українською діаспорою цієї країни. У програмі відвідання пам’ятників Тарасові Шевченку і Лесі Українці в Батумі, та участь у святкуванні Івана Купала, яке органі-зовується українцями Грузії в рамках соціального проекту «Діти просять миру». Передбачені також зустрічі українських дітей з представниками влади Аджарії і міста Батумі та з дружиною голови уряду автономії Софією Бакурідзе.
«Шість цеглинок» для першачків
У райони Одеської області передадуть понад 28 тисяч наборів для першачків «Нової української школи» — «Шість цеглинок» LEGO.
До кінця 2018 року кожен учень першого класу комунального та державного закладу загальної середньої освіти регіону матиме змогу використовувати такі набори у навчанні.
«Сучасне навчання має бути цікавим та захоплюючим. Особливо, коли це стосується першачків. Понад 28 тисяч наборів «Шість цеглинок» LEGO сьогодні відправляємо в райони та міста області. Вони допоможуть реалізувати ігрові методи навчання «Нової української школи». Адже кожен день дитини, яка починає навчатися, має бути корисним та яскравим», — підкреслив голова облдержад-міністрації Максим Степанов.
У «Вечірки» — свій шлях
1 липня газеті «Вечерняя Одесса» сповнилося 45! У четвер, вийшовши у тираж святковим номером, колектив і друзі газети, найавторитетніші герої публікацій «Вечірки» зібралися на по-родинному теплий урочистий вечір у гостинному санаторії «Біла акація».
Певна річ, з нагоди такої красивої дати гості виголосили багато теплих слів на адресу і газети-ювілярки, і невеликого професійного колективу, що творить її. Самі ж господарі свята говорили про своїх попередників. Передусім — про першого редактора і, фактично, творця «ВО» Бориса Федоровича Дерев’янка, підло вбитого найманцем дорогою на роботу вранці 11 серпня 1997 року. Про славні імена журналістів, літераторів, представників різних професій, чиї публікації, власне, і є обличчям «Вечірки». Вітали лауреатів премії «Люди дела», яку традиційно вручають на святі газети. Серед цьогорічних достойників — лікарі і спортсмени, діячі культури, освітяни та науковці, лідери об’єднаних територіальних громад — ті, хто примножує своєю працею славу нашого краю. Один з них — начальник Одеської військової академії, ветеран АТО генерал-майор Олег Гуляк.
Чорноморська музична хвиля
Закриття V міжнародного музичного фестивалю Black sea music fest, який тради-ційно проводиться в Одесі у ці літні дні, відбулося 28 червня, у День Конституції України, у форматі open air (під відкритим небом) на Думській площі.
Ініціатор і художній керівник фестивалю, народний артист України Хобарт Ерл привітав присутніх з державним святом. Свою промову головний диригент Національного одеського філармонійного оркестру виголосив українською мовою (слід відзначити, що з кожним роком у маестро вона стає дедалі досконалішою).
Доленосні батькові слова
Простий хлопчина з Кропивницького колись і подумати не міг, що стане командиром військового корабля. Інколи виникали думки стати військовим, але щоб командиром...
Василь Швачич згадує, як у 9-у класі довго роздумував над майбутньою професією. Якось батько запитав: «Синку, хочеш, щоб у тебе були золоті погони, білий кітель, кортик і щоб усі дівчата були твоїми?».
— Щодо дівчат він, звісно, жартував. Але тоді його слова мене зачепили. І я задумався: а чому б не спробувати? Чому б не пов’язати життя з морем, до якого з дитинства так тягнуло? Влітку бабуся частенько відвозила мене у Коблеве на відпочинок. Пам’ятаю, я завжди чекав цього моменту.
Курячий бум
За останні 20 років вітчизняне птахівництво досягло найвищих темпів зростання з-поміж інших галузей сільського господарства, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу державної підтримки на розвиток окремих напрямків аграрного бізнесу в Україні.
За його словами, значне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва в секторі агропід-приємств стало можливим завдяки довгостроковій державній політиці фінансової підтримки розвитку галузі, передусім — наданню податкових преференцій птахівничим підприємствам. Саме цей чинник сприяв припливу інвестицій та активному впровадженню інноваційних технологій, вважає Леонід Тулуш.
Між приватними і громадськими
Голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко ознайомив журналістів з результатами моніторингу щодо дотримання депутатами Одеської міської ради вимог законодавства про врегулювання конфлікту інтересів.
Під час моніторингу, який проводився впродовж листопада 2017-го — травня 2018-го, бралися до уваги два аспекти: дотримання обранцями норм електронного декларування майна та врегулювання конфлікту інтересів.
Молоко без табу
До 1 січня 2020 року молоко другого класу прийматиметься переробними підприємствами на будь-які цілі без обмежень.
Із 1 січня 2020-го по 1 січня 2022-го діятиме перехідний період, впродовж якого молоко 2-го ґатунку прийматимуть, але вже винятково в технічних цілях — для виробництва нехарчових продуктів (наприклад, кормів для тварин або казеїну).
«Із 1 липня нічого не змінилося: молоко 2-го ґатунку не відмінили. Селяни та всі, хто виробляє молоко, можуть спокійно його здавати на підприємства до 1 січня 2020 року. Тобто на підставі чинного законодавства до 2020-го молоко абсолютно всіх ґатунків, у тому числі й другого, приймається і використовується молокопереробними підприємствами для харчових цілей», — цитує прес-служба Мінагрополітики заступницю міністра Олену Ковальову.
Заорати плантації порічок?
Польські плантатори ягід (передусім малини й полуниці), протестуючи проти дуже низьких закупівельних цін, закликають не збирати врожай.
За словами аграріїв, пише «Polska The Times», нинішня ціна не покриє навіть витрат на вирощування і зарплату збирачам ягід, адже, як мінімум, повинна становити 3,5 злотого за кілограм (1 злотий — майже 7 гривень). Насправді ж гуртові закупівельники пропонують, скажімо, за малину, лише 2 злотих (торік купували по 4, а три роки тому — по 6 злотих).
Таки цяця!
Гаряча пора відпусток. На запитання «Де відпочиватимете влітку?» від знайомих і сусідів нерідко чую: «А я ще паспорта закордонного не встиг(ла) зробити». У кого з фінансами сутужно — село, присадибна ділянка, ставок, дача. Як варіант — «бюджетне» море чи Карпати. У кого краще — відпустка неодмінно за кордоном. Україна розглядається чомусь тоді, коли «нема куди подітися». А дарма!
У Вінниці, найбільшому місті Поділля, опинився вимушено — маю чотири вільних години поміж поїздами. За останні два десятиліття мало не сотню разів з вітерцем, на четвертій-п’ятій передачі, обминав це місто по окружній чи проїздив глухої ночі залізницею, а подивитися, що воно таке, та Вінниця, бракувало часу. Таке життя — усе бігом.
Шукайте жінку в... медіа
У привітній і затишній «Книгарні-кав’ярні», що на Катерининській, 77, серед пахощів кави та ароматних тістечок відбулося засідання першої в Одесі гендерної кав’ярні, організоване в рамках проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики».
Медіаексперти та експертки, журналісти та журналістки, громадські діячі та діячки обговорювали питання гендерної чутливості українських, у тому числі й одеських, ЗМІ.
За результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей уперше в Україні був сформований індекс гендерної чутливості вітчизняних медіа. Газета «Чорноморські новини» також стала одним із п’яти одеських друкованих видань, де проводився такий моніторинг.
Оксана Ярош, директорка ГО «Гендерний центр Волинської області», експертка проекту, презентувала підсумки дослідження десяти одеських ЗМІ. Аналізувалися присутність у публікаціях чоловіків і жінок серед експертів-експерток, героїв-героїнь та використання фемінітивів. Згідно з моніторингом, індекс гендерної чутливості одеських медіа склав 32%. На фоні інших областей ми виглядаємо непогано, бо найнижчий показник в Україні — 25%, а найвищий — 37%.
Болгарське гроно у бессарабській мозаїці
Якщо основною і найяскравішою меншиною на Закарпатті вважаються угорці, на Буковині — румуни, в Приазов’ї — греки, то в Буджаку визначитися складніше. Меншин тут більше, і в кожної своя чималенька етнічна територія. Але, скоріш за все, в лідерах опинилися б болгари.
Територія компактного розселення болгар у Буджаку майже така, як і в українців. У всіх інших — росіян, молдован, гагаузів, албанців — вона суттєво менша. Буджак — це земля, де болгари й українці жили ще задовго до приходу турків. Цю територію контролювало то Болгарське царство, то київські (а пізніше — галицько-волинські) князі. Звісно, відбувалися й асиміляційні процеси. Тому місцевий українець не може бути певен, що в його жилах не тече болгарська кров. Та й болгарин несподівано може виявитись якимось далеким нащадком дружинника-русича. Але в наш час кров — річ другорядна, тепер для самоідентифікації більше значення має культура, в якій виростала людина.
Українці в Одесі — не національна меншина
За переписом населення 2001 року, в тоді ще мільйонній Одесі проживали 622935 українців, принаймні стільки містян визначали свою приналежність до української національності. За цей час етнічний склад південного українського мегаполіса дещо мінявся. Визначальною тут була, так би мовити, полі-тична амплітуда в державі та довкола неї.
Як свідчать соціологічні опитування, домінуючою етнічною групою в Одесі є українці (нині так себе ідентифікує 66,8% містян, тоді як у 1989 році українцями назвалися 49% одеситів, у 2001 — 61,6%). Звісно, опитування — не перепис, але в будь-якому разі можна беззаперечно твердити: українці в Одесі — не національна меншина.
Храм чи «перкусія екстазів»?
Спроба літературного аналізу
Чому спроба? Тому що я не критик, не літературознавець. Певно, це особлива каста, яка тримає в полі зору весь літературний процес, яка нюхом відчуває в огромі саме той, епохальний, твір, помічає й виділяє талановитих авторів, намагається спрогнозувати й визначити шлях сучасного красного письменства. Крім того, добре знає теорію літератури.
Не скажу, що я володію всіма цими якостями, але як письменницю, громадянку, завзятого читача мене цікавить шлях і розвиток сучасної української літератури. Тому вдивляюсь і вчитуюсь у нові твори, знайомлюся з новими іменами. Безумовно, не можна нічого створити на пустому місці. Сучасні письменники, випестувані на традиціях української класики, ідуть далі, осмислюючи наше минуле, сьогоднішнє і навіть майбутнє по-іншому. Хто не вчився майстерності у Павла Загребельного, Анатолія Дімарова, Григора Тютюнника, Раїси Іванченко, Івана Білика? Гідно презентують українську літературу Галина Тарасюк, Марія Матіос, Василь Шкляр, Володимир Лис, Ірен Роздобудько, Ольга Слоньовська, Геннадій Щипківський, які регулярно тішать нас новими цікавими творами.
Гімн Тилігульському краю
Роздуми над прочитаним
«Селіфанова сага». Легенди старого Тилігулу» Юрія Сисіна — книга-подія у краєзнавстві.
У слові до читачів письменник зазначив: «Для багатьох поколінь він був і залишається як першим коханням,так і останнім притулком. До нього зверталися у думках ті, хто покидав його, шукаючи свою долю далеко за межами його вулиць і неповторних кам’яниць. І до нього поверталися, щоб знайти вічний спокій біля батьківських могил. Невеликий за своїми розмірами і скромний за своїм значенням, він для нас як батько, який дбайливо стежить, щоб діти гідно представляли його будь-де. Він сумує за тими, хто не повернувся до нього; за тими, хто у життєвому злеті досяг всенародної слави і належить вже не йому одному; за тими, кого послав на борню із ворогом; і навіть за тими, хто, як блудні сини, тинялися світами, розпорошуючи на манівцях найдорожче власних дітей, не знаходячи для себе ні щастя, ні притулку, вимушено задовольняючись їх сурогатом».
«Залізний Хрест» на честь вояків УНР
У місті Ананьїв будується перший на Одещині пам’ятник воякам Армії Української Народної Республіки — пам’ятний знак «Землякам — учасникам Першого Зимового походу Армії УНР».
Ініціатива належить громадськості — благодійному фонду «Героїка», який цілий рік збирав кошти для цієї ідеї серед українців усього світу. Виконавчий комітет Ананьївської міської ради видав «Героїці» офіційний дозвіл на будівництво.
Запропонований «Героїкою» проект пам’ятного знака — збільшена копія ордена Армії УНР Залізний Хрест «За Зимовий похід і бої», яким відзначали учасників Першого Зимового походу, що тривав під командуванням генерал-полковника Михайла Омеляновича-Павленка тилами білих та червоних військ у період з 6 грудня 1919 року по 6 травня 1920-го. «За-лізний Хрест» буде встановлено на постаменті з бутового каменя, обрамленого з чотирьох боків гранітними дошками з іменами козаків та старшин Армії УНР (всього 52 особи) та написом-присвятою: «Землякам — учасникам Першого Зимового походу Армії УНР». На постаменті височітиме колона, на доричному капітелі якої буде розміщено збільшену копію ордена.
Діалог поколінь
Нещодавно у Національному музеї літератури України відбулася незвичайна одесько-київська зустріч із шанувальниками красного письменства: в гості до киян і до свого молодшого побратима прибув відомий одесит-мовознавець і поет-звитяжець Олекса Різників, який свого часу мужньо відбув два терміни таборів радянського ГУЛАГу.
Під час зустрічі автори презентували свої новодруки, що побачили світ у видавництві «Україн-ський пріоритет»: «Українська мова — спадщина тисячоліть, або Чим наша мова багатша за інші» — Олекса Різників і «З ким МІСто говорить» та «Лев і рев — verywеll! ПАЛІНДРОскоші свіжі» — Станіслав Бондаренко. А в центрі цього діалогу була серйозна розмова про набутки і втрати в літературі й житті, про те, чому українці, які свого часу складали більшість у таборах радянського ГУЛАГу, не мають досі таких здобутків, як, скажімо, Польща й Чехія, якими в перехідні часи керували політв’язні Валенса та Гавел.
Гроші пішли за пацієнтом
Держава розпочинає платити поліклінікам та амбулаторіям за кожного пацієнта
Із липня стартує медична реформа, яка передбачає зміну системи фінансування медичних закладів первинної допомоги — поліклінік, амбулаторій, у яких працюють сімейні лікарі, педіатри та терапевти. Держава розпочинає фінансувати ці медзаклади за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» — платитиме саме тому лікареві, тому медзакладу, до якого людина звернулася по допомогу. Людина підписує декларацію з лікарем, якому довіряє, держава — сплачує за її обслуговування у цього лікаря.
Гроші за кожного пацієнта
Із середини липня перші 149 комунальних медзакладів, які уклали угоди з Національною службою здоров’я, отримають фінансування за новою моделлю — відповідно до кількості пацієнтів, які підписали декларації з лікарями цих закладів, та встановлених тарифів на обслуговування кожного пацієнта. Базовий тариф — 370 грн, удвічі більше — за обслуговування людей похилого віку (740 грн) і вчетверо більше — за дітей до п’яти років (1480 грн), оскільки їм лікар має приділити більше уваги і часу. Отже, бюджетні гроші надходитимуть до конкретного закладу, де працює лікар, до якого звернувся пацієнт.
Антитоксин від ботулізму
В Україну прибула партія сироваток проти ботулізму, які другий рік поспіль, на прохання Міністерства охорони здоров’я, як гуманітарну допомогу надає Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).
Зараз у країні спостерігається сезонне підвищення захворюваності на ботулізм — з початку 2018-го зареєстровано 46 випадків, четверо із 53 потерпілих померли. МОЗ звернулося до міжнародних організацій з проханням надати протиботуліністичні сироватки для забезпечення можливості негайного лікування цієї важкої хвороби.
Інтерв’ю, якого не було
На жаль, будь-яка робота — і газетна також — не обходиться без помилок. Звісно, хочеться, аби тих огріхів траплялося поменше чи й не було взагалі, але, як давно підмічено, не помиляється лише той, хто сидьма сидить. Вибачте, шановні друзі-читачі, за наші журналістські, коректорські та редакторські недогляди.
Втім, зараз про іншу прикрість, яка й досі гірким осадом лежить на душі. У номері за 9 червня «Чорноморські новини» опублікували інтерв’ю з лікарем-дерматологом про те, як позбутися вугрів. Цей матеріал редакція отримала у рамках договору про надання інформаційних продуктів з Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ» і, зважаючи на актуальність теми та авторитет фахівця, в якого кореспондент агентства взяв інтерв’ю, помістила на своїх шпальтах.
Коріандр, кінза, кішнець
Петрушка і селера ростуть майже на всіх городах. А ось близького родича селери — коріандра — господині знають переважно не по грядках, що під вікном, а по прилавках у магазинах і на ринку. Вирощують його тільки ті, хто на власному досвіді переконався, наскільки ця рослина корисна. А коріандр — таки справді прекрасний лікар. Він здатний запобігати багатьом хворобам і зміцнювати здоров’я.
Знають і цінують цю рослину споконвіку. Навіть із санскритських джерел відомо, з якою повагою люди ставилися до неї. І насіння коріандру потрапило практично в усі країни світу.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206