Південна палітра

Виставка розміщена у передпокої центрального входу в будинок Євгена Буковецького і верхнього прилеглого приміщення. Вона витримана стилістично у дусі домінуючого наприкінці ХІХ ст. стилю еклектики і вражає своєю ошатністю. Вже з порогу парадної вам відкривається експозиція, яку формують твори К. Костанді, П. Нілуса, Г. Ладиженського, О. Стіліануді, В. Заузе, Ю. Бершадського, В. Синицького та їх послідовників: В. Цимпакова, М. Купіна, О. Курінного, М. Шелюто, К. Ломикіна, М. Божія та інших. Справжнім відкриттям стали акварелі відомого архітектора Юрія Мілетійовича Дмитренка (чиї будинки у стилі неоренесансну є окрасою історичної частини Одеси).

Про експозицію і будинок Буковецького детально повідала відвідувачам куратор виставки, дослідник творчості Товариства південноросійських художників Лінда Стоянова, яка належить до відомої художньої династії Ґавдзинських (до Дня Конституції України її мати, Олена Ґавдзинська, отримала звання «Заслужений художник України»). Твори діда, Альбіна Ґавдзинського, які вже стали хрестоматійними, також представлені в цій експозиції. Вони вражають свіжістю та імпресіоністичною витонченістю колориту.

Таке враження, що ми потрапили в музей, що й підтвердила розповідь нашого гіда: «Первісно ці приміщення придбала сім’я Медведських, Олена і Владислав, які в кількох належних їм кімнатах організували власну фотостудію. Коли подружжя дізналося, що це колишній будинок Євгена Буковецького і тут бував письменник Іван Бунін, вони занурилися в історію і, зрештою, вирішили органі-зувати у цих приміщеннях по суті музей».

У вітринах і на стінах розміщені прижиттєві фотографії Буковецького та його оточення, а також літературні твори О. Федорова, П. Нілуса та інших письменників і публіцистів, які відтворюють атмосферу художнього життя Одеси тієї доби.

Диву даєшся, скільки ентузіазму в господарів квартири, скільки художнього смаку і непідробного бажання реконструювати історію, скільки витрачено енер-гії й засобів, щоб наблизити епоху, в якій і наступні покоління, сповнені романтичних устремлінь, черпають натхнення! Використовувалися спогади сучасників, зокрема дружини І. Буніна Віри Муромцевої-Буні-ної, тогочасні фотографії з інтер’єрами будинку, а також картини Буковецького, Нілуса та інших митців, які передавали атмосферу й обстановку будинку початку ХХ ст. Там були розкішні панно, безповоротно втрачені. Збереглися окремі елементи інтер’єрів, як-от, різьблені дерев’яні перила сходів. У якому неприглядному стані вони були у цій частині будинку, можна судити з інших сьогодні занедбаних приміщень: гнилий, місцями вибитий паркет, фрагменти перил, пошкоджені ліхтарі скляної стелі та дірявий дах, що створює велику проблему під час дощів. Цей гнітючий вигляд дозволяє краще оцінити зроблене ентузіастами-господарями.

З нагоди виставки виданий повнокольоровий каталог зі вступними статтями Лінди Стоянової та В’ячеслава Медведського, які містять багато цікавих подробиць з біографії вищезгаданих мистців та історії будинку.

Володимир КУДЛАЧ.