Трава з лимонним ароматом

Втім, ця властивість має і свої переваги: ефірні олії прекрасно підходять для інгаляції. При вдиханні вони легко проникають у легені й чинять дезінфікуючу і протизапальну дії. Знімають також біль і судоми, широко застосовуються як спазмолітичний, болезаспокійливий засіб при кольках.

Настій меліси заспокоює нервову систему, його вживають внутрішньо при простуді та грипі, загальній слабкості орга-нізму, шлунково-кишкових за-хворюваннях, хронічних катарах, астмі, неврозі серця, підвищеному кров’яному тиску, задишці, зовнішньо — при ревматизмі.

Олія з меліси — малотоксична, її застосовують при серцебитті, ревматизмі, болях у ділянці серця, для врегулювання менструації, як заспокійливий засіб.

Меліса — прекрасна приправа для багатьох страв. Свіже листя додають при приготуванні соусів, овочів, супів усіх видів (фруктових, горохових, картопляних, грибних), у тертий сир, літні салати, які при цьому стають не тільки приємними та ароматними на смак, а й кориснішими. Сушене листя заварюють як чай, додають у компоти та узвари, ароматизують домашній квас. Підходить воно і для покращення смаку пива та вина. Мелісу як саму, так і в комбінації з іншими травами, додають узимку в овочеві, м’ясні та рибні салати, а також в омлети і страви з рису.

Використовують мелісу і в домашньому консервуванні. При солінні помідорів та огірків вона додає їм міцності й по-ліпшує аромат. Порошок сушеної меліси додають і при засолюванні капусти.

За версією стародавніх греків, меліса — найкращий засіб від облисіння. Вона і зараз може допомогти чоловікам, які зіткнулися з цією проблемою. Жінки ж застосовують її для поліпшення росту волосся, зміцнення цибулин, відновлення пошкоджених коренів, регуляції роботи сальних залоз, зменшення жирності та розгладження волосся по всій довжині.

Меліса використовується також для ароматичних загально-зміцнюючих ванн.