Шлях до успіху починається з інвестицій

«Це лише перший крок, який дозволить нам прискорити розвиток портової інфраструктури», — наголосив глава держави. Він розповів про проведені переговори в рамках візиту до Сполучених Штатів Америки та досягнуті домовленості щодо суттєвого збільшення співпраці зі США. «За останній рік обсяг нашої взаємної торгівлі та інвестицій зріс у чотири рази. І саме Cargill є одним із лідерів американських компаній, які працюють на українському ринку та готові збільшувати обсяг інвестицій», — зауважив він.

За його словами, для того, щоб реалізувати цей проект й Україна змогла приймати найсучасніші і найбільші кораблі, обробляти їх та продукцію українських виробників швидко і за конкурентною ціною розвозити по всьому світу, було задіяно величезну кількість людей та ресурсів, у тому числі ЄБРР, бюджет, Асоціацію морських портів.

Президент зауважив, що запуск лінії терміналу збільшує можливості з перевалювання продукції агропромислового сектора. «Кожен рік із застосуванням новітніх технологій Україна нарощує виробництво зернових. 45—50 мільйонів тонн зерна на рік — сьогодні вже врожай, який нікого не дивує», — наголосив Петро Порошенко, додавши, що левова частина йде на експорт, забезпечуючи стабільність національної грошової одиниці, валютного і платіжного балансів України. «Тому для нас розвиток портової інфраструктури — це питання національної і державної безпеки. І ви робите надзвичайно важливий внесок у цю безпеку», — підкреслив він.

Глава держави розповів і про переговори з керівництвом компанії DP World в ОАЕ та відзначив важливість інвестицій у створення приватної інфраструктури, участь у концесії, що забезпечать ефективну роботу за сучасними технологіями. А це — шанс для України виграти конкуренцію і відновити статус великої транзитної держави.

Андрій Ставніцер, генеральний директор компанії «ТІС», звернувся до Петра Порошенка з такими словами:

— Пане Президенте! Спершу хочу подякувати вам за створення Інвестиційної ради. Я бачився і спілкувався з багатьма інвесторами, які там були. Мені важко сказати, що було важливіше для України в ті дні — фінал футбольного кубка чи Інвестиційна рада, адже вони діяли на різних рівнях і навіть добре, що вони перетнулися, адже інвестори побачили, що Україна вільна, що Україна безпечна, що десятки тисяч людей приїхали на футбол, дякувати Богу без єдиного інциденту, а відтак у цю країну можна вкладати гроші, тут є успішні приклади. І я сподіваюся, що Cargill та наше з ним СП буде саме таким прикладом…

Цей термінал не лише най-більший інвестиційний проект країни за останні два роки, цей термінал є взірцем державно-приватного партнерства. Держава в особі Міністерства транспорту взяла на себе обов’язок зробити поглиблення дна, без якого сюди не зайшло б жодне судно, провела тендер на ProZorro, в якому переміг китайський під-рядник, і виконала всі роботи на чотири мі-сяці швидше запланованого строку. Не знаю, що п’ють китайці зі своїх термосів, але такої продуктивності я ще не бачив. Ми не відстаємо і також виконуємо свої будівельні зобов’язання. Як бачите, перша черга терміналу запускається сьогодні, а в повному обсязі проект запрацює восени цього року.

Спільно з командою Cargill та ЄБРР ми спроектували та збудували цей термінал за найвищими світовими стандартами. Скажу з усією відповідальністю, що це найсучасніший термінал Чорного моря. Його потужність складе 5 мільйонів тонн і вона може бути збільшена. Наше завдання в цьому проекті полягає в тому, щоб відкрити доступ українським фермерам на міжнародні ринки і збільшити притік валюти в країну. Я впевнений, що український економічний прорив почнеться саме з аграрної галузі. Але на експорті зерна у жодному разі не можна зупинятися. Ми маємо зробити все, щоб з кожним роком додана вартість залишалася в нашій країні. Я і мої партнери багато спілкуємося з іноземним бізнесом. Всі вони називають Україну organic country, «органічна країна». Наші продукти — зерно, мед, олію, курятину — добре знають і високо цінують у всьому світі. До визначення «органічна країна», від себе я додам ще одне слово — «креативна». Про це найкраще свідчить ріст за останні роки в індустрії ІТ. Я вірю, що працелюбність і винахідливість українців розблокують наш потенціал і в інших індустріях.

По завершенню церемонії Президент України на запрошення генерального директора компанії «ТІС» прийняв перший вагон із зерном у першій черзі терміналу «Нептун».

Новий зерновий термінал порту «Южний» потужністю 5 мільйонів тонн на рік зможе забезпечувати понад 10% експорту українських зернових. Комплекс буде обладнаний 14 силосами по 15 тисяч тонн і складом підлогового зберігання на 80 тисяч тонн. Добова потужність з приймання і розвантаження зерна залізницею складе 9 тисяч тонн. Зводиться і нова станція розвантаження залізничних вагонів і вантажного автотранспорту.

Також буде змонтовано п’ять конвеєрів для переміщення зерна зі станції розвантаження вагонів на основний склад і силос. Продуктивність конвеєрів бренду GSI — 500 тонн на годину кожен. На терміналі зможуть розвантажуватися від 256 вагонів і понад 790 автомобілів на добу. Планується збудувати причал №25 довжиною 385 метрів, з глибинами 16 метрів. Новий причал у порту «Южний» споруджується вперше за останні вісім років.

Ще один успішний інвестиційний проект, який втілюється по сусідству і куди того дня також навідався глава держави, — діяльність ТОВ «Дельта Вілмар СНД» (створене у 2004 році), що спеціалізується на виробництві олієжирової продукції та інгре-дієнтів для хлібобулочних, кондитерських виробів і молочних продуктів. Торік у вересні товариство заявило про наміри збудувати новий завод з переробки олійних культур. Обсяг інвестицій становитиме до 150 мільйонів доларів. У результаті реалізації цього проекту щорічна перевалка на експорт сягне близько 1,5 мільйона тонн вантажів.

Саме у присутності Президента України меморандум про співробітництво між ТОВ «Дельта Вілмар» та ДП «Адміністрація морських портів України» щодо реалізації цього інвести-ційного проекту підписали очіль-ники підприємств Дхруба Панда та Райвіс Вецкаганс.

За словами Петра Порошенка, цей меморандум, зокрема, спрямований на захист потужного інвестора із Сінгапура, який забезпечує високий технологічний рівень переробки продуктів українського аграрного сектора, а відтак дбає про те, аби не експортувати сировину, а про те, щоб Україна ефективно скористалася своїми можливостями, які вона отримала після підписання Угоди про асоціацію з ЄС та початку дії зони вільної торгівлі.

Як приклад успішної реалізації цих можливостей президент навів збільшення обсягів експорту продукції «Дельта Вілмар» на ринки ЄС із 3% до початку дії ЗВТ до 38% після. «Кому щось треба пояснювати? Це нові робочі місця, нові інвестиції в Україну, нові платежі до бюджету, підвищення привабливості інвестиційного клімату в Україні. І це, врешті-решт, збільшення надходжень для тих українців, які проживають у селі, бо вони можуть отримати справедливу ціну. Ціну найбільшого світового ринку — ринку ЄС», — наголосив Петро Порошенко.

На контрасті до цього успішного інвестиційного проекту прозвучала гостра критика на адресу очільника Татарбунарської райдержадміністрації Олександра Кривенка, якого глава держави тут же й звільнив із займаної посади.

«Якщо чиновники дозволяють собі створювати перешкоди інвесторам на догоду власним інтересам, реакція має бути жорсткою», — наголосив Петро Порошенко. За його словами, у Татарбунарському районі ще в грудні минулого року передбачалося передати в оренду земельну ділянку під об’єкт альтернативної енергетики — зробити Одещину чистішою й збудувати сонячну електростанцію. «Сьогодні, через півроку, підприємство не те що не розпочало будівельні роботи, воно навіть землю в оренду не отримало. А все через те, що голова Татарбунарської райдержадміністрації з невідомих мені причин вважає за можливе вже півроку не укладати відповідної угоди з підприємством», — розповів президент і додав: «Нехай це звільнення буде прикладом для всіх, що Україна змінюється, ставлення до інвесторів змінюється».

Другий акцент, нерозривно пов’язаний з першим, — дороги. Петро Порошенко взяв участь у відкритті новозбудованого місту біля села Паланка на міжнародній трасі М-15 «Одеса — Рені».

«Цей міст із 2013 року було просто заборонено експлуатувати. Через дуже складну міжнародну модель цю дорожню інфраструктуру ми фактично будували на території Молдови, але з чіткими правовими гарантіями: орендар цієї інфраструктури — Україна. Сьогодні це буде не лише дорога «Одеса — Рені». Мостовий перехід дозволить зняти загрозу блокування для величезної кількості міст обласного підпорядкування, районних центрів — Кілія, Ізмаїл, Болград та багато інших населених пунктів, де проживають сотні тисяч людей. Ми просто зробимо їх трішки ближчими до Одеси. Я вважаю, що це дуже важливо… І сьогодні цей міст ширший, вищий, набагато надійніший. І стоятиме він уже не 58 років, а, я впевнений, його надійність вимірюватиметься сотнею років», — наголосив президент.

Нагадаємо, капітальний ремонт мосту біля Паланки розпочався у грудні 2016-го. Стара споруда, яку було зведено у 1960-х, давно була в аварійному стані. Вартість нового об’єкту склала близько 112 мільйонів гривень. Після закриття мосту залишилася єдина дорога, якою можна було проїхати з Одеси на південь та захід області. Вона пролягала через Білгород-Дністровський. Увесь вантажний та легковий транспорт вимушено проходив центром міста, що спричиняло пошкодження доріг та затори. За ініціативи голови ОДА Максима Степанова та за підтримки Кабінету Міністрів було ухвалене рішення на період капітального ремонту мосту прокласти об’їзний шлях територією Молдови, що й сталося 15 травня 2017-го. За рік, що минув, міст збудували.

Третій акцент — турбота про тих, хто захищає наше мирне життя. У селі Дачне Біляївського району президент ознайомився з ходом будівництва військового містечка 137-го окремого батальйону морської піхоти Військово-Морських сил ЗСУ. Тут зводяться три казарми на 280 ліжко-місць, гуртожиток, їдальня, фізкультурно-оздоровчий комплекс, медичний пункт, прокладаються зовнішні інженерні мережі, а також проводиться реконструкція котельні та капітальний ремонт артезіанської свердловини.

А в селищі Авангард Овідіопольського району — наступній адресі візиту глави держави — Петро Порошенко разом з головою Авангардівської об’єднаної територіальної громади Сергієм Хрустовським вручили більше десятка сертифікатів на земельні ділянки в селі Прилиманському учасникам АТО.

Четвертий акцент — наше майбутнє, наші діти. Там же, в Авангардівській ОТГ президент взяв участь у святкових заходах до Дня захисту дітей. «Для мене величезна радість сьогодні бути серед вас. Бачити щасливі обличчя дорослих, батьків, а головне — бачити щасливі обличчя дітей, які точно будуть жити в Україні — державі Європейського Союзу», — звернувся він до присутніх.

Петро Порошенко привітав усіх зі святом та акцентував на важливості особливої турботи з боку держави і суспільства про дітей, які потрапили в складні життєві умови, які виховуються в інтернатних закладах: «Не повинно бути інтернатів в Україні, не повинно більше стояти питання, де дитині краще — в закладі чи у родинному колі, не повинно більше залишатися дітей, які позбавлені батьківської любові».

Президент дав старт першій юнацької спартакіаді Одеської області серед об’єднаних територіальних громад, присвяченій Дню захисту дітей. Цей захід відбувся на реконструйованому стадіоні Авангардівської ОТГ.

Завершальним акцентом-акордом робочої поїздки глави держави на Одещину був культурний — участь у відкритті ІV міжнародного музичного фестивалю «Odessa Classics». Про це — у наступному номері.

Володимир ГЕНИК,
Ольга СІРА.