Переглядів: 963

«Людина не може без коріння...»

У рамках цьогорічної виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася презентація видання, яке зовні дуже схоже на сімейний альбом, присвяченого світлій пам’яті родин Ісаєнків, Можилевських, Василю Івановичу Ризі — чоловікові авторки «Дивоцвіту родоводу» Любові Ісаєнко, та її сестрі Галині Миколаївні Саповській.

«Віддай людині часточку себе, тоді душа наповнюється світлом…» — ці рядки Ліни Костенко були життєвою позицією-кредом доброї, ніжної, мудрої жінки, матері-бабусі-подруги — Марії Зіновіївни Ісаєнко, берегині роду та головного персонажу цієї книжки-життєпису.

Написати про найрідніших людей — матір, Марію Зіновіївну, якій у 2017 році сповнилося б 100, батька, Миколу Володимировича, якому 100 сповнилося б у 2018-у, про тих, хто був для них найдорожчим, про родичів, земляків, друзів — Любов Миколаївну Ісаєнко надихнула думка художника Ростислава Палецького: «Людина не може без коріння. Лише тоді їй спокійно і впевнено живеться на землі, коли вона знає, що наслідує створене до неї, що зв’язки ці не обірвуться, тому що саме вона — ланка в ланцюзі людства».

Пам’ять — найбільший скарб людини, де закарбовано все. Життєпис роду — це те, що зберігається для нащадків, це спомини самого автора та океан найтепліших спогадів родичів, близьких людей, друзів родини…

Запрошені, гості, друзі зібралися, аби привітати Любов Ісаєнко, кандидатку філологічних наук, доцентку, відмінницю освіти України, членкиню НСЖУ, авторку книжок нарисів «Пам’ять і слово» (2004) та «Пам’яті світле джерело» (2015), які свого часу також презентувалися в ОННБ, з новодруком, приготувалися слухати промовців, та раптом на екрані з’явилася обкладинка книжки «Дивоцвіт родоводу», заграла музика, залунала пісня. Зал, переглядаючи відеоряд численних світлин, що доповнюють життєпис, де кожне фото — це спогад-спалах, котрий повертає у дитинство, юність, кохання, щасливе родинне життя, це пам’ять серця, де зберігається історія цілого роду, який разом зі своєю Батьківщиною переживав радість і горе, щасливі й сумні часи, притих. Світлини переплітаються з графічними роботами художниці Лариси Дем’янишиної, яка глибоко відчуває та розкриває світ авторки, передає її емоції. 85 слайдів у супроводі «Пісні про матір», «Чорнобривців», «Марічки» у виконанні Богдана Чуфуса, народного артиста України, демонструвалися лише сім хвилин, але з облич кожного, хто дивився, видно було, що крізь них пройшло ціле життя зображених на фото людей і на кожного хлинули свої спогади про матір, батька, родичів…

Перегляд світлин повернув Арсенію Велику (Людмилу Данилюк), у ті часи, коли була ще жива Марія Зіновіївна… Спогади письменниці були хвилюючими, а душевні слова, сказані про родину Ісаєнків-Риг, — дуже повчальними.

Поет Станіслав Стриженюк прочитав щемного вірша про малу батьківщину.

З глибокою повагою говорила Ірина Нечиталюк, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ОНУ ім. І.І. Мечникова, згадуючи філфак — «диво з див», Любов Миколаївну як прекрасного вчителя-філолога, котра завжди сама розмовляла українською і майже сорок років навчила студентів любити мелодію рідної мови. Промовець висловила впевненість, що життєпис роду Ісаєнків стане зразком для молодого покоління, прищепить повагу до рідного коріння, надихне на написання власних родоводів, генеалогічні дослідження.

Про художнє оформлення видання, про вибір символів-оберегів, які уособлюють рід, родинне древо та допомагають розкрити зміст книжки, розповіла мисткиня Лариса Дем’янишина, член НСХУ.

Гарно сказав отець Михайло (Демида), настоятель храму Георгія Побідоносця, у своєму слові: «Любов може дарувати тільки любов. Велика любов лежить в основі життя, і вона подолає все гірке — і це свята правда, правда, яку дарує нам Бог».

Ольга Нагорнюк, завідувачка відділом соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського, запропонувала презентувати життєпис і в їхній книгозбірні, бо фаховий філолог Любов Ісаєнко написала пронизливо щиру оповідь про родовід — батьків, сестру, чоловіка-будівельника, який нещодавно відійшов у засвіти. Непроминальність духовних і родинних традицій залишається першоосновою нашої ментальності, і нам треба це пам’ятати і берегти…

Учасників презентації зачарували українські пісні «Ой у вишневому саду…», «Чорнобривці», «Рід-на мати моя…», «Сіла птаха…» у виконанні Анни Нейковченої, сту-дентки 5-го курсу Південноукраїн-ського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушин-ського, лауреатки міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів. Під аплодисменти гостей Любов Миколаївна подарувала талановитій співачці родовідне дерево з побажанням скласти свій родовід.

Тетяна ІВАНОВА,
головний бібліотекар відділу краєзнавства «Одесика».
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net