№ 48 (21958) четвер 7 червня 2018 року
Шлях до успіху починається з інвестицій
Як ми уже повідомляли, перший день літа Президент України Петро Порошенко провів на Одещині. Програма робочої поїздки була насиченою — глава держави побував не тільки в обласному центрі, а й в кількох районах, взяв участь у заходах економіко-інвестиційного, соціального та культурного спрямування. Не обійшлася і без несподіванок. Але про все по поряду.
Перший акцент президентської уваги — інвестиційний. Він ознайомився з реалізацією проекту Cargill — «MV Cargo» та розвитком портової інфраструктури в акваторії Аджалицького лиману. Петро Порошенко оглянув, зокрема, як розбудовуються новий зерновий термінал та причали №22 та 25, нова станція вивантаження вагонів. Разом з генеральним директором компанії «ТІС» Андрієм Ставніцером і головою правління цієї компанії Олегом Кутателадзе взів участь у запуску першого комплексу терміналу.
За стіною стереотипів
Роми сьогодні — найбільш дискримінована суспільством, вразлива, найменш захищена етносоціальна група, яка через численні порушення своїх прав не спроможна ні сформулювати власні правові потреби, ні захистити свої права. Такі висновки — не голослівна теорія: вони зроблені європейськими правниками, які досліджують проблеми ромської громади.
До цієї непростої теми громадські активісти та державні інституції, як правило, повертаються… коли щось трапляється.
Свідомий вибір справжніх чоловіків
У суботу, 2 червня, у Військово-Морському ліцеї «останній дзвоник» пролунав для півсотні його випускників.
— Я щиро вдячний кожному з вас за свідомий вибір справжніх чоловіків і патріотів — захищати Батьківщину, — звернувся до ліцеїстів командувач Військово-Морських сил ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко. — Упевнений, що ваш патріотизм, віра в свій народ, знання, отримані у цьому освітньому закладі, та набута за роки навчання підготовка стануть для вас надійним підґрунтям та орієнтиром.
Повернення «Німих ночей»
Кіномани задоволені: 28 — 29 червня в Одесі відбудеться VIII міжнародний фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі». Нагадаємо, торік через низку труднощів організаторам довелося відмовитися від його проведення. Цьогоріч же єдиний в Україні й найбільший у Східній Європі фестиваль німого кіно та сучасної музики проходитиме одразу в двох містах — Києві, на базі Довженко-Центру, та Одесі, де, власне, він і народився.
Упродовж двох днів на сцені Зеленого театру одесити побачать чотири німих картини з міжнародних та українських кіноархівів. Справжнім подарунком для них стане світова репрем’єра українського фільму, знайденого і поверненого з кіноархіву Німеччини, — сатиричної комедії «Свині завжди свині» (1931). Перед очима глядачів постануть також дві стрічки німецького виробництва за участю українців — «Ад’ютант царя» і «Вежа мовчання». Це роботи відомих у світі українських кінематографістів — режисера Володимира Стрижевського, акторки Ксенії Десні та актора Александера Ґранаха, забутих і недооцінених на Батьківщині.
«Контрольний пакет». Мовний
Якось наприкінці 1980-х, за горбачовської відлиги, ми, троє киян, обговорювали перспективи українського шкільництва.
Погоджувалися, що 12% українських шкіл (письменники тоді оприлюднили саме таку цифру) для Києва це надто мало. Я казав, що конче необхідно збільшити кількість україномовних закладів у столиці до 30%. Один із співрозмовників наполягав на «контрольному пакеті» у 51%. А третій взагалі наголошував, що справа честі українців — вийти на 72%, бо саме стільки, за тодішньою статистикою, було паспортних українців у Києві. Тепер, коли в столиці формально освіту українською мовою отримують понад 97% юних киян, наші тодішні сподівання видаються надто скромними.
Наступ на аліментників: другий пакет санкцій
Пане міністре, я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на неї. Тепер же кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?
Степан Любенчук.
Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціа-тиви #ЧужихДітейНеБуває?
У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакета законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.
Запобіжник від асиміляції
Про мову, мовну ситуацію та суржик
Мова — це гарантія національної безпеки, територіальної цілісності, збереження історичної пам’яті народу та його ідентифікації у майбутньому. Асимільованість же україн-ського етносу у своїй же державі — єдиному місці на Земній кулі, де треба було б збе-рігати та підтримувати свою культуру й мову, — становить одну з головних перешкод у побудові національної держави, не залежної від колишньої імперської метрополії.
В історії європейських народів можна знайти чимало прикладів колективної мовної стійкості, завдяки якій їм вдалося за складних політичних обставин протистояти мовно-культурній асиміляції.
Комп’ютерний чоловічок як ліричний герой
Його видумав письменник Роман Кракалія, аби описати драматичну долю своєї родини
Колеги із часопису «Молодий буковинець» зразка 60—70-х років минулого століття, з якими працював Роман Кракалія, говорять про нього як про високопорядного інтелігента, дуже доброзичливу, але… доволі замкнуту, неговірку людину. Й аж тепер, коли прочитали його роман «Три барви Дунаю», який автор, нині одесит, привіз презентувати на свою малу батьківщину, зрозуміли: він мав підстави для того, аби не бути надто відвертим у своїх думках, судженнях, розмовах. Надто ж мало говорив про свою родину.
Хоча, можливо, тоді мало хто й цікавився родоводом одне одного — були молоді, активні, самостійні, вільні від батьківської опіки і, як кажуть, брали від життя що могли. Втім, це не завадило їм глибше дивитися в історію, аналізувати тодішню літературу й пробувати своє перо в поезії й прозі. Роман Тарасович пригадав, як в одному з колективних збірників, де надрукували твори чернівчан-новачків, його новелу геть, аж до невпізнання переписав за радянськими стандартами тодішній очільник місцевої органі-зації Спілки письменників України. Минуло стільки років, а Кракалія й досі пам’ятає той стрес, якого зазнав, коли прочитав «своє» творіння — хотілося викреслити власне прізвище…
«Людина не може без коріння...»
У рамках цьогорічної виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася презентація видання, яке зовні дуже схоже на сімейний альбом, присвяченого світлій пам’яті родин Ісаєнків, Можилевських, Василю Івановичу Ризі — чоловікові авторки «Дивоцвіту родоводу» Любові Ісаєнко, та її сестрі Галині Миколаївні Саповській.
«Віддай людині часточку себе, тоді душа наповнюється світлом…» — ці рядки Ліни Костенко були життєвою позицією-кредом доброї, ніжної, мудрої жінки, матері-бабусі-подруги — Марії Зіновіївни Ісаєнко, берегині роду та головного персонажу цієї книжки-життєпису.
Написати про найрідніших людей — матір, Марію Зіновіївну, якій у 2017 році сповнилося б 100, батька, Миколу Володимировича, якому 100 сповнилося б у 2018-у, про тих, хто був для них найдорожчим, про родичів, земляків, друзів — Любов Миколаївну Ісаєнко надихнула думка художника Ростислава Палецького: «Людина не може без коріння. Лише тоді їй спокійно і впевнено живеться на землі, коли вона знає, що наслідує створене до неї, що зв’язки ці не обірвуться, тому що саме вона — ланка в ланцюзі людства».
«Жити так, як заповіджено Христом...»
У вівторок, 5 червня, на 63-у році життя помер відомий український письменник, літературознавець і видавець Петро Іванович СОРОКА.
Петро Сорока — автор багатьох книг, наукових монографій про майстрів слова і пензля, поетичних збірок тощо. Лауреат кількох міжнародних премій і Всеукраїнської премії імені Володимира Сосюри, член Міжнарподного Пен-клубу. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету ім.В. Гнатюка. Читачі «Чорноморських новин» знають його за низкою рецензій, що в різні роки публікувалися на шпальтах нашої газети.
Вічно «зелені» вибори
У суботу, 2 червня, в Одеському російському драматичному театрі відбулася прем’єра вистави «Narodni poslanец» («Народний депутат») за п’єсою Бранислава Нушича.
Цей твір був написаний ще в 1883 році, але й досі не втратив актуальності, оскільки присвячений такій «вічно зеленій» темі, як вибори в органи влади.
У головного героя п’єси Евреми Прокича (артист Олександр Суворов) усе гаразд: успішний бізнес, хороша сім’я, повага сусідів. Здавалося б, ну чого йому ще бажати? Лише одного — перемоги на виборах! Адже йому несподівано випав шанс стати народним депутатом. Та ось притичина: виявляється, на це ж місце претендує і його майбутній зять, адвокат Івкович (артист Михайло Ігнатов)…
Гран-прі із Барлетти
12-річна піаністка з Одеси Марія Міндак (на знімку —ліворуч) вирушила до італійської Барлетти вже вдруге. Торік на міжнародному конкурсі юних музикантів «Citta di Barletta — 2017» вона виборола першу премію в своїй віковій категорії, недобравши півочка до гран-прі.
Тоді ж на неї справив незабутнє враження виступ учасника з Польщі, який виграв гран-прі у старшій віковій категорії, майстерно виконавши 15-у рапсодію Ліста.
Остання симфонія
Творчість Малера і Шостаковича належить до вершин симфонічної музики ХХ ст. і, безумовно, є пріоритетною в програмі Національного одеського симфонічного оркестру, яку нещодавно було запропоновано слухачам: звучали, відповідно, симфонія №9 та Концерт №2 для фортепіано з оркестром. Солістка — Ієва Дудайте (Литва).
Про особливості програми йшлося під час прес-конференції, яку напередодні концерту провів керівник НОФО, народний артист України Хобарт Ерл.
— Двічі в історії оркестру міська влада йшла нам назустріч, перекриваючи під час виконання симфонії Малера рух транспорту поблизу філармонії. Цей твір має дуже багато стишеної акустики. На жаль, наш концертний зал не довершений у сенсі акустики, — наголосив Хобарт Ерл. — До 1999 року в Одесі жодного разу не звучала Дев’ята симфонія Малера. Ми виконували багато музики цього австрійського композитора: Першу, Другу, Третю, П’яту й Шосту симфонії. Й ось майже через два десятиліття — знову Дев’яту. Словами це не описати, це довга розмова...
ЧИ БОЛИТЬ У ДЯТЛА ГОЛОВА?
Учені спростували міф про невразливість дятлів до перевантажень при довбанні дерев, виявивши хімічні сліди струсів мозку в їхніх головах.
«Існують десятки будівельних і спортивних гаджетів, створених за тим же принципом, що й черепи дятлів, які, вважалося, ніколи не страждають від травм мозку. Чомусь раніше нікому не спадало на думку зазирнути всередину черепа самого дятла і перевірити, чи є там сліди ударів та інших пошкоджень», — розповідає Пітер Каммінгс з Бостонського університету (США).
Тиждень сталої енергії
3 червня Представництво Європейського Союзу в Україні та Чернівецька міська рада відкрили Європейський тиждень сталої енергії, який наша країна проводить уже увосьме поспіль. У межах цього заходу 14 українських міст приєдналися до ініціативи ЄС «Угода мерів», а шість міст отримали гранти на реалізацію енергоефективних проектів за окремою програмою «Угода мерів — Демонстраційні проекти».
«Європейський тиждень сталої енергії відзначається по всій Європі, щоб привернути увагу до необхідності економії енергії на місцевому рівні. Це особливо важливо в Україні, оскільки дозволить підвищити енергетичну безпеку держави за рахунок зменшення споживання газу. Крім того, проекти з енергоефективності стимулюють місцеву економіку та створюють нові робочі місця», — наголосив під час відкриття заходу голова групи підтримки України Європейської Комісії Пітер Вагнер.
Зелена аптека
Цілюща вишенька
Наші пращури здавна знали про цілющі воастивості вишні, мабуть, тому обсаджували ними хати, обійстя.
Вишневі садки були скрізь по Україні. Популярна вишня й зараз. Адже це не лише чудові ласощі, а й незамінні ліки. Усі частини дерева мають багатий склад біологічно активних речовин. Тож вишнею лікувалися, а особливо вживали для профі-лактики недуг. Для цього використовували молоді пагони, плоди, плодоніжки, листя, кору, коріння і навідь камедь («клей»).
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206