Керсті КАЛЬЮЛАЙД: Порушення демократії — це ризик

Керсті Кальюлайд стала першою главою держави, яка відмовилася в день вступу на посаду від традиційного богослужіння на честь своєї інавгурації. Прес-секретар Тааві Ліннамяе пояснила це рішення тим, що відносини кожної людини з релігією — це «дуже особисте питання». Нагадаємо, більшість естонців належить до Естонської євангелічної лютеранської церкви.

Президент Естонії стала першим главою іноземної держави, яка відвідала визволену від російських загарбників частину Донбасу. Вона побувала на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Майорське» за три кілометри від лінії фронту та проінспектувала гуртожиток для переселенців у Краматорську Донецької області, який відремонтовано за кошти з Естонії.

Естонія є першою з усіх країн, які надають допомогу Україні в перерахунку на душу населення. Про це заявив Президент України Петро Порошенко на спільному брифінгу за результатами минулорічної зустрічі зі своєю естонською колегою.

Ця балтійська держава допомагає Україні у різних галузях, передусім у питаннях кібербезпеки та електронного уряду, а також приймає на реабілітацію українських військових.

Під час офіційних перемовин Петро Порошенко та Керсті Кальюлайд обговорили питання впровадження реформ в Україні та підтримку Естонією низки проектів у різних сферах.

Особливу увагу приділили співпраці України та НАТО. «Ми дуже задоволені надійною і постійною підтримкою Естонією євроатлантичних планів України. Я щиро дякую за позицію Естонії щодо того, щоб тримати двері відчиненими, відповідно до рішення Бухарестського саміту 2008 року, для України в НАТО як потужний мотивуючий стимул для реформ», — сказав Петро Порошенко під час зустрічі зі ЗМІ за результатами цих перемовин.

За його словами, це також є ефективним механізмом підтримки безпеки держави в умовах, коли Росія зруйнувала повоєнний механізм глобальної безпеки, який базувався на Раді безпеки ООН.

«Хочу окремо подякувати Естонії за дуже ефективну співпрацю в рамках трастового фонду із кібербезпеки. Ми домовилися розширити нашу співпрацю. Тут знову ж таки обмін нашим досвідом є надзвичайно корисним для обох країн. І ми порушуватимемо питання про розширення співпраці в цій надзвичайно важливій галузі», — додав глава Української держави.

Він також відзначив, що українсько-естонська співпраця у безпековій сфері є надзвичайно ефективною: «Ми маємо естонських інструкторів, ми маємо ефективну співпрацю в оборонно-технічній сфері. Ми дуже цінуємо рішучі дії зі зміцнення обороноздатності нашої держави».

Президент Естонської Республіки Керсті Кальюлайд, у свою чергу, підкреслила: «Двері для членства в ЄС та НАТО мають залишатися відчиненими для України», додавши, що «ті зв’язки, які сьогодні існують між Естонією та Україною, мають залишатися відкритими і наблизити вашу країну до Європи».

Під час зустріч з головою Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником Керсті Кальюлайд заявила, що боротьба з корупцією така ж актуальна для розвитку України, як і боротьба на сході.

Вона відзначила важке становище естонських інвесторів, які зіткнулися з проблемами через корупцію та відсутність верховенства закону в Україні. Йшлося, зокрема, і про Одеську область. Марсель Віхман планував збудувати 12-кілометрову набережну в курортній Затоці в 2015 році, але після рейдерської атаки та замаху на адвоката був змушений зупинити інвестиційний проект. Тим часом кілери й замовник убивства досі на свободі.

Керсті Кальюлайд зазначила, що Естонія за останні роки зробила значний внесок у боротьбу з корупцією в Україні: «Ми підготували експертів і поділилися нашим досвідом. Проте, крім розслідування, важливо також, щоб судова система функ-ціонувала належним чином. Боротьба з корупцією малоефективна, коли справи не доходять до судів, до оголошення вироків».

В Українському кризовому медіа-центрі Керсті Кальюлайд зустрілася з журналістами регіональних ЗМІ нашої країни. Йшлося про наративи російської пропаганди про Україну та Європу.

Країни не мають відповідати на пропаганду контрпропагандою. Найкраща реакція на фейкові новини — правдиві, незалежні ЗМІ на місцевому рівні. Таку тезу висловила президент Естонії під час брифінгу. «Я завжди кажу нашим національним каналам: не переживайте, не потрібно бути найпопулярнішими каналами в Естонії. Але у вас повинна бути найбільша підтримка. Щоб люди розуміли: якщо щось виглядає дивним, вони включать ваші новини», — пояснила Керсті Кальюлайд.

Російська пропаганда працює не тільки в Україні. У країнах Європейського Союзу мовлять топові російські канали. «Часто нас запитують, чому ми не забороняємо путінському режиму транслювати все це. Бо ми віримо, що маленькі країни виживуть тільки за рахунок дотримання правил демократії. Не забороняючи щось, а дотримуючись демократії», — наголосила пані президент.

Головна проблема інформа-ційної війни — те, що доволі важко знайти докази пропаганди. «Інформацію можна використовувати як зброю. Іноді ми можемо тільки ретроспективно зрозуміти, що хтось маніпулював аудиторією. Це як допінг у спорті. Дуже часто так буває, що всі знають про це, але допоки вас не спіймали, ви можете брати участь у змаганнях», — пояснила Керсті Кальюлайд.

«Знаєте, події 2007 року в Таллінні, 2008-го — в Грузії і 2014-го в Україні, а також втручання в останні вибори у США та Франції мають, фактично, один і той же шаблон, дуже сильні спільні риси. Коли це відбувалося в Естонії, в Грузії, коли це почалося в Україні, люди на Заході вважали, що це їх мало стосується. Але коли подібне починає відбуватися у Франції чи Сполучених Штатах, то це вже дещо змінює їхнє сприйняття. І нам уже не потрібно пояснювати, що гібридна війна — це ризик, що порушення демократії — це ризик. Дуже важливо реагувати на фальшиві звинувачення, бо, як гласить народна мудрість, неправда сім разів пройде по світу, поки правда пройде лише раз».

«Я тут, в Україні, бо вважаю, що, відвідуючи Україну, ми сприяємо прискоренню реформ, переконуючи політичну еліту у цьому. З іншого боку, ми хочемо розуміти, що відбувається з гуманітарною ситуацією у районі зіткнення», — підсумувала Президент Естонії.

Довідково. Керсті Кальюлайд народилася 1969 року в Тарту. У 1992-у закінчила факультет біології Тартуського уні-верситету. У 2001-у там же отримала ступінь магістра ділового адміністрування. Від 2011-го очолює раду Тартуського університету.

У 1999 році була радником з економіки тодішнього прем’єр-міністра Естонії Марта Лаара. Із 2001-го по 2004-й — член партії «Союз Вітчизни». Із 2004-го по 2016-й працювала представником Естонії в Європейському суді аудиторів.

Заміжня за Георгом-Рене Максимовським із 2011-го. Мати чотирьох дітей (двоє, вже дорослих, від першого шлюбу, та двоє — від нинішнього).

Володимир ГЕНИК.