Посіяли ми бавовник, запрягли верблюдів...
З огляду на глобальне потепління дедалі частіше доводиться чути заклики до відродження культури бавовнику на півдні України.
Досить відомим є факт широкого впровадження цієї культури, зокрема і в одеському регіоні, в 1930-1950-х роках. Цьому передували успішні експерименти початку ХХ століття на базі «Одеського дослідного поля» під керівництвом професора Володимира Ротмістрова, а також пробні посіви у різних губерніях на території України наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть.
Але мало хто знає про те, що підвалини цим експериментам були закладені ще на початку та в середині ХІХ століття. Так, на сторінках «Записок Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії» за 1863 рік повідомляється, що найпершу спробу вирощування бавовнику на півдні України зробив дійсний член цього товариства Г.Ф. Логінов у 1827-у в селі Демидівці на Тилігулі (нині село Демидове Березівського району Одеської області). Насіння було отримане з Марселя й висіяне на сухих ґрунтах. Зібрали загалом біля 16 кілограмів бавовни, з яких 4 кілограми на-діслали графу М.С. Воронцову для демонстрації імператорові. За цей та інші сільськогосподарські досліди Логінов був нагороджений золотою медаллю на володимирській стрічці. Наступного року експеримент продовжили, висіявши насіння бавовнику на ділянках з різними умовами, однак через несприятливі погодні фактори врожай був поганий. Подальших спроб Логінов не проводив.
Другу спробу, яка дала позитивний результат, у 1834 році здійснив ботанік і садівник П. Хрустальов на невеликій гряд-ці у Ботанічному саду Одеси.
У різні роки пробували вирощувати цю культуру й інші землевласники. Задокументованим залишився лише експеримент у маєтку Іллінка (нині село Біляїв-ського району), який незадовго до того в поміщика К.Х. Зіро придбали брати Інглезі — Дмитро, Спиридон та Олександр Дмитровичі — представники відомої в Одесі грецької сім’ї з англійським корінням. Брати Інглезі на своїх землях активно досліджували різні сільськогосподарські культури та способи їх вирощування.
Так, для їхнього маєтку в поселенні Татарешти в Бесарабії було отримано 4 кілограми насіння бавовнику з Константинополя. З них Спиридон Інглезі, який безпосередньо піклувався про маєток в Іллінці, отримав дві жмені. Бавовник посіяли тут 16 квітня (за старим стилем) 1864-го на 15-річному перелозі. Ділянка розташовувалася посередині тютюнової плантації й займала площу близько 30—35 квадратних саженів. З усього догляду було здійснено лише один полив у день висівання й одне пізнє неглибоке прашування з легким підгортанням кущиків. Весна та літо виявилися несприятливими — повсюди в Одеському повіті був неврожай. Дощ випав лише раз — 16 липня. Попри несприятливі умови, на сьомий день з’явилися сходи й бавовник продовжував рости добре.
Чи було отримано врожай бавовни в бесарабському маєтку, за який відповідав інший брат, невідомо. А от в Іллінці експеримент зазнав несподіваного фіаско. Одного ранку через недогляд пара верблюдів забралася всередину тютюнової плантації, не зачепивши її, й з’їла значну частину бавовнику. Побоюючись за те, що зосталося, Спиридон Інглезі наказав зібрати врожай, не чекаючи повної стиглості коробочок. Результат був продемонстрований Товариству сіль-ського господарства й охарактеризований як позитивний. Закликаючи землевласників долучатися до подальших експериментів з бавовником, окрім повідомлення про власний досвід, Спиридон Інглезі опублікував і переклад статті про вирощування цієї культури відомого іта-лійсько-французького вченого абата Берлезе.
Слід звернути увагу й на свідчення про існування в нашому регіоні верблюдів, які тепер вважаються тваринами екзотичними. Але так було не завжди. Верблюди, які застосовувалися тут ще в часи османського володарювання, потім майже зникли з повсякдення. Хоча щоосені усіма напрямками із Криму тягнулися через південь України до Київської, Подільської та Полтавської губерній татарські гарби, завантажені фруктами й запряжені верблюдами.
У середині ХІХ століття ситуація змінилася: наприкінці 1850-х спостерігався сплеск переселення кримських татар до Туреччини. Це стало причиною того, що в Одеському та Херсонському повітах верблюдів можна було зустріти так само часто, як до того в Криму. Татари, які переселялися до Туреччини, на своїх гарбах з верблюдами перевозили в Берислав, Херсон та Одесу майно, продавали там верблюдів з гарбами й відпливали морем. Пара верблюдів з гарбою й двома верблюденятами продавалася в Одесі за 80 рублів сріблом. Ці тварини почали з’являтися у господарствах деяких поміщиків. Можливо, що вони стали й частиною інноваційних потуг братів Інглезі.
Інший цікавий факт — вирощування тютюну в Іллінці. Відомо, що брати Інглезі у своїх маєтках, переважно у Бесарабії, впродовж багатьох років успішно культивували й продавали тютюн, який визнавали рівним високоякісному турецькому.
Олександр СОЛОДЕНКО,
краєзначець.

Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206